Рішення № 102784450, 17.01.2022, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/941/21

Номер провадження № 2-а/315/2/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 рокум. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Романько О.О.

за участю секретаря судового засідання – Помилуйко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гуляйполе Запорізької області адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області в особі ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в обґрунтування якого зазначив, що 30.05.2021 поліцейським СРПП ВП № 1 Пологівського РВП ГУНП у Запорізькій області старшим сержантом поліції Суховим В.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 842951. Підставою для винесення посадовою особою відповідача постанови стало керування позивачем по вулиці Першотравневій у місті Гуляйполе автомобілем ВАЗ 21083 ДНЗ НОМЕР_1 , коли той був позбавленим права керування. У зв`язку з цим, посадовою особою відповідача прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на мене адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 гривень.

Як слідує далі з позову, позивач вважає винесену постанову незаконною, у зв`язку з чим змушений звернутись до Гуляйпільського районного суду Запорізької області з цим адміністративним позовом про її скасування. Про наявність винесеної відносно нього посадовою особою відповідача постанови він дізнався 07.06.2021 року, під час її вручення йому останнім безпосередньо за місцем мого проживання (70202, Запорізька обл., м. Гуляйполе, вул. 1 травня, 13). Зазначений факт може підтвердити свідок ОСОБА_2 . Крім цього, як вбачається з пунктів 2 та 5 вказаної постанови, місцем розгляду справи та місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначено вулицю Першотравнева, якої у місті Гуляйполе не існує.

В позові також зазначив, що порушення вимог ст. 268 КУпАП, посадовою особою відповідача розглянуто справу про адміністративне правопорушення за відсутності позивача, а також без надання йому часу на реалізацію відповідних прав (зокрема права на професійну правову допомогу).

Крім цього, посадовою особою відповідача його було позбавлено можливості будь-яким чином висловити свою незгоду із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки він ніде не міг зафіксувати таку свою незгоду. Будь-яких пояснень посадовою особою відповідача у нього не відбиралося. Позивачем зазначено про те, що враховуючи те, що з огляду на відсутність у нього відомостей про винесення 30.05.2021 року відносно нього постанови (її вручили йому тільки 07.06.2021 року), він був позбавлений можливості вчасно, у встановлені ст. 289 КУпАП строки, звернутись доГуляйпільського районного суду Запорізької області з цією позовною заявою (адміністративним позовом).

Враховуючи сукупність наведених фактів вважає, що строк на оскарження постанови пропущений з поважних причин.

Прохає визнати поважними причини пропуску строку на подання позову щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, відкрити провадження у справі та розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 842951, винесену 30.05.2021 року поліцейським СРПП ВП № 1 Пологівського РВП ГУНП у Запорізькій області старшим сержантом поліції Суховим Вячеславом Володимировичем, і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідачем 04.11.2021 року було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначили про те, що оскаржувана постанова серії БАА № 842951 від 30.05.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення винесена поліцейським СРПП ВП № 1 Пологівського РУП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом поліції Суховим В.В. з огляду на те, що позивач здійснював керування транспортним засобом бувши позбавленим правом керування транспортними засобами. Отже, дії поліцейським СРПП ВП № 1 Пологівського РУП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції Сухова В.В. щодо виявлення 30.05.2021 року о 17 год. 10 хв. по вулиці 1 Травня у м. Гуляйполе Запорізької області факту адміністративного правопорушення - ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом ВАЗ 21083, реєстраційний номером НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортними засобами є правомірним та законними.Згідно постанови Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 07.04.2021 року, суддя О.І. Окладнікова, що набрала законної сили 20.04.2021 року, у справі № 315/411/21 позивача позбавлено права керування транспортними засобами на 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У рішенні суду зазначено, що 16.03.2021 року з ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області до Гуляйпільського районного суду Запорізької області надійшла справа з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №103484 від 08.03.2021 року, складеним відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, в якому зазначено, що 08.03.2021 року о 00.34 годині в м. Гуляйполе, по вул. 1 Травня, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21083, д/н НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, млява мова. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. У рішенні суду зазначено, що у судовому засіданні правопорушник підтвердив дані, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, свою провину визнав повністю.

30.05.2021 року під час перевірки поліцейським СРПП ВП № 1 Пологівського РУП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом поліції Суховим В.В. реєстраційних документів на транспортний засіб позивача на підставі даних пошукової бази Інформаційного Порталу Національної Поліції — ІПНП, з`ясовано, що ОСОБА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , згідно постанови Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 07.04.2021 року у справі №315/411/21 позбавлений права керування транспортними засобами на 1 рік. Вважають, що спірна постанова складена уповноваженою особою у відповідності до вимог чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за № 1395. Інспектор поліції під час винесення оскаржуваної постанови діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України. Постанова винесена уповноваженим працівником поліції на місці вчинення правопорушення у відповідності до ст. 258, 283 КУпАП. Щодо не доведеності твердження позивача про порушення його прав як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та неможливістю скористатися юридичною допомогою та не зачитані інспектором його прав. ГУНП вважає такі твердження позивача не доведеними оскільки позивачем не надано доказів того, що він вимагав надання йому правової допомоги під час накладення на нього стягнення, або просив відкласти розгляд справи. Крім того, в оскаржуваній постанові міститься підпис позивача про роз`яснення йому прав передбачених ст. 268 КУпАП, а також підпис позивача про отримання копії оскаржуваної постанови, відомостей про протилежне позивачем в постанові не зазначено.

ГУНП також вважає необґрунтованими та безпідставними доводи позивача щодо невідповідності дій інспектора, який склав постанову, вимогам КУпАП з огляду на таке. За приписами ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, передбачених ч.4 ст. 126 КУпАП. Відповідно до п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Щодо посилання позивача на ту обставину, що справа про адміністративне правопорушення розглянута не за місцем вчинення адміністративного правопорушення, а на місці зупинки транспортного засобу, суд зазначає таке. Відповідно до ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, а передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127- 1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Словосполучення "за місцем його вчинення", згідно діючого законодавства, визначає адміністративне - територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу.З огляду на викладене вище, вважають, що спірна постанова складена уповноваженою особою у відповідності до вимог ст. 276 КУпАП, у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці. ГУНП наголошує, що стягнення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, накладено поліцейським СРПП ВП № 1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом поліції Суховим В.В. у межах наданих йому повноважень і лише під час виконання службових обов`язків та були здійсненні у відповідності до вимог чинного законодавства України та зафіксовані у постанові про накладання адміністративного стягнення серій БАА № 842951 від 30.05.2021 року. Після позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік посвідчення водія позивача вважається недійсним, а для керування транспортним засобом відповідно до п. 2.1а) ПДР України водій повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Крім того, ч. 10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами протягом строку позбавлення. Таким чином, поліцейським при розгляді справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу було з`ясовано всі обставини, передбачені статтями 247, 280 КУпАП, у зв`язку з чим правомірно винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП саме за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. ГУНП вважає безпідставним посилання позивача на те, що його було позбавлено можливості будь-яким чином висловити свою незгоду із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення та не забезпечено його права на правову допомогу, з огляду на те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачем не заявлено таких клопотань, так як доказів зворотного суду не надано, крім того, в оскаржуваній постанові міститься підпис позивача, що підтверджує роз`яснення йому прав та строку оскарження постанови. Також ГУНП вважає безпідставним посилання позивача на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення було проведено з порушенням вимог ст.276 КУпАП, з огляду на те, що відповідно до вимог ст. 258КУпАП протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку не складався, і уповноваженою посадовою особою відповідача на місці вчинення правопорушення винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП, а так як під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення позивач не оспорив допущене порушення і адміністративне стягнення, то уповноважена посадова особа відповідача не складала протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 КУпАП. ГУНП зазначає, що обставини вчинення правопорушення стверджуються складеною постановою у справі про адміністративне правопорушення, із змісту якої чітко вбачаються час та місце вчинення правопорушення, а також особа, яку притягнуто до відповідальності. Крім цього зазначили, що доказом вини позивача в порушенні ПДР України — ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом ВАЗ 21083 з реєстраційним номером з д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортними засобами є компакт-диск з відео, що фіксує керування позивачем 30.05.2021 року транспортним засобом ВАЗ 21083 з реєстраційним номером з д.н.з. НОМЕР_1 . Прохали відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУНП в Запорізькій області в повному обсязі. (а.с. 40-47).

22.12.2021 року позивачем подано до суду письмову пояснення щодо відзиву на позов (а.с. 65-67).

В судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв, клопотань суду про його відкладення не надав.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв, клопотань суду не надав, про причини неявки не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за таких підстав.

Судом встановлено, що 30.05.2021 року поліцейським СРПП ВП № 1 Пологівського РВП ГУНП у Запорізькій області старшим сержантом поліції Суховим Вячеславом Володимировичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №842951. Підставою для винесення посадовою особою постанови стало керування позивачем транспортним засобом без права керування транспортними засобами, оскільки він був позбавлений такого права Гуляйпільським районним судом Запорізької області від 20.04.2021 року. У зв`язку з цим, посадовою особою відповідача прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП) та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн. (а.с. 8).

15.06.2021 року позивачем подано до Гуляйпільської міської ради запит про отримання копій рішення виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради від 21.08.2002 року № 426 «Про перелік вулиць, провулків проспектів, майданів, які розташовані на території міста Гуляйполе», рішення Гуляйпільської міської ради від 02.12.2015 року № 6 «Про перейменування вулиць, скверів, провулків, проїздів, площ, інших об`єктів топоніміки, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму у місті Гуляйполе» та рішення Гуляйпільської міської ради від 17.12.2015 року № 44 «Про внесення змін до рішення № 6 від 02.12.2015 року першої сесії Сьомого скликання «Про перейменування вулиць, скверів, провулків, проїздів, площ, інших об`єктів топоніміки, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму у місті Гуляйполе» (а.с. 7).

Позивачу у відповідь на його запит виконавчим комітетом Гуляйпільської міської ради 17.06.2021 року за № 30/02-16 було надано копії листів про направлення запиту за належністю, рішення Гуляйпільської міської ради №6 від 02.12.2015 року «Про перейменування вулиць, скверів, провулків, проїздів, площ, інших об`єктів топоніміки, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму у місті Гуляйполе» та копію рішення №44 Гуляйпільської міської ради від 17.12.2015 року про внесення змін до рішення №6. Відомостей про вулицю чи то 1 Травня, чи Першотравневої вказані рішення не містять (а.с. 21-25).

Згідно вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Згідно зі ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції, розглядають справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 121 КУпАП.

Працівники органів і підрозділів Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені органів Національної поліції і у даному випадку не можуть виступати самостійними суб`єктами владних повноважень, тобто окремо від державного органу, посадовою особою якого вони є, виносячи одноособові рішення.

Оскаржувана постанова серії БАА № 842951 від 30.05.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення винесена поліцейським СРПП ВП № 1 Пологівського РВП ГУНП у Запорізькій області старшим сержантом поліції Суховим Вячеславом Володимировичем з огляду на те, що позивач здійснював керування транспортним засобом бувши позбавленим правом керування транспортними засобами.

Стаття 9 КУпАП встановлює, що адміністративним правопорущенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, трава і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері безпеки дорожнього руху та встановлений порядок використання транспортних засобів, відповідно Законів України «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт», «Про Національну поліцію», а також Правил дорожнього руху України.

Об`єктивна сторона правопорушення в даному випадку виражається у керування транспортним засобом особою, яку було позбавлено такого права.

Суб`єктом адміністративного проступку є фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 4 КАС України встановлено, що до суб`єктів владних повноважень належать органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інші суб`єкти при здійснені публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання регулює Закон України «Про дорожній рух».

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», до учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

За приписами ст. 217 КУпАП. посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.

Відповідно до ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.

Відповідно до п.1 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року) передбачено, що повноваження з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення покладено на поліцейських підрозділів патрульної поліції та поліцейських, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Підпунктом 2.1 а) пункту 2.1 Обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів Правил дорожнього руху України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, положення ч. 4 ст.126 КУпАП у співставленні з п.2.1 «а» ПДР України необхідно розуміти так, що водій не має права керувати транспортним засобом, будучи позбавленим права керування.

Згідно ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Попри твердження позивача про те, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було належним чином проведено розгляд адміністративної справи, а отже не з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи наявна вина позивача у вчиненні такого правопорушення, суд зазначає наступне.

Зміст постанови про адміністративне правопорушення регламентується ст. 283 КУпАП, відповідно до якої постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, також повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ч.1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу: 3) про закриття справи.

Таким чином, судом встановлено, що спірна постанова складена уповноваженою особою у відповідності до вимог чинного КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за № 1395, інспектор поліції під час винесення оскаржуваної постанови діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

Твердження позивача щодо не доведеності твердження позивача про порушення його прав як особи яка притягається до адміністративної відповідальності та неможливістю скористатися юридичною допомогою та того, що не зачитані інспектором його прав, суд вважає не доведеними, оскільки позивачем не надано доказів того, що він вимагав надання йому правової допомоги під час накладення на нього стягнення, або просив відкласти розгляд справи.

Крім того, в оскаржуваній постанові міститься підпис позивача про роз`яснення йому прав передбачених ст. 268 КУпАП, та підпис позивача про отримання копії оскаржуваної постанови, відомостей про протилежне позивачем в постанові не зазначено.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що справа про адміністративне правопорушення розглянута не за місцем вчинення адміністративного правопорушення, а на місці зупинки транспортного засобу, суд зазначає таке.

Відповідно до ет.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, а передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127- 1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5рп/15 роз`яснено положення ч.1 ст.276 КУпАП стосовно змісту словосполучення "за місцем його вчинення". Зазначено, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративне - територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу.

Таким чином зазначеним рішенням роз`яснено, що словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративне - територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що спірна постанова складена уповноваженою особою у відповідності до вимог статті 276 КУпАП, у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Стягнення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, накладено поліцейським СРПП ВП № 1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом поліції Суховим В.В. у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків та були здійсненні у відповідності до вимог чинного законодавства України та зафіксовані у постанові про накладання адміністративного стягнення серій БАА № 842951 від 30.05.2021 року. Після позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік посвідчення водія позивача вважається недійсним, а для керування транспортним засобом відповідно до п. 2.1а) ПДР України водій повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, крім того, частиною 10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами протягом строку позбавлення.

Таким чином, поліцейським при розгляді справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу було з`ясовано всі обставини, передбачені статтями 247, 280 КУпАП, у зв`язку з чим було правомірно винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП саме за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Посилання позивача на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення було проведено з порушенням вимог ст.276 КУпАП, суд вважає безпідставними та не доведеними наявними матеріалами справи, з огляду на те, що відповідно до вимог ст. 258КУпАП протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку не складався, і уповноваженою посадовою особою відповідача на місці вчинення правопорушення винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП, а так як під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення позивач не оспорив допущене порушення і адміністративне стягнення, то уповноважена посадова особа відповідача не складала протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 КУпАП.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 КУпАП). Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249) ; оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо.

Згідно з ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорущення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорущення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган при розгляді справи про адміністративне правопорущення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорущення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інщі обставини, що мають значення для правильного виріщення справи.

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення регламентується ст. 283 КУпАП. Згідно зазначеної статті, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; -опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, також повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ч.1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Справа розглядається в присутності порушника або його законного представника. Розгляд справи при відсутності порушника може бути лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення порушника про місце і час розгляду справи (наявність отриманого порушником повідомлення про дату та місце розгляду справи, засвідченого підписом порушника чи працівника поштового відділення) і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантоване ст. 7 КУпАП, за якою ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Визначення «законності» або «згідно із законом » досить широко наведено в практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права, у зв`язку із чим є обов`язковою до врахування судами при розгляді справ відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, в рішенні «Салов проти України» (Salov v. Ukraine) від 27 квітня 2004 р. ЄСПЛ нагадав, що фраза «відповідно до закону» вимагає, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя в національному праві.

Крім того, у рішенні по справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine) від 29 червня 2006 р., заява №11901/02, в п. 60 ЄСПЛ зазначено, що «законність розуміють як фундаментальну юридичну категорію, що є критерієм правового життя суспільства і громадян; законність також розглядають як «принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин». У правовій державі законність (правозаконність) є гарантією правомірності застосованого примусу».

Однак концепція «законності» стосується не лише статті 8, але й багатьох інших статей Конвенції. Наприклад, у справі «Кац та інші проти України» (Kats and Others v. Ukraine, заява № 29971/04), рішення від 18 грудня 2008 року, ЄСПЛ зазначив, що слово «законний» та словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом», які містяться в пункті 1 статті 5, по суті, відсилають до національного законодавства і встановлюють обов`язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства.

В п.44 рішення від 30 вересня 2010 року «Володимир Поліщук та Світлана Поліщук проти України» (Vladimir Polishchuk and Svetlana Polishchuk v. Ukraine, заява № 12451/04) ЄСПЛ наголосив, що «словосполучення «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції, по суті, стосується національного законодавства і встановлює обов`язок забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм(рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine), заява № 11901/02, п. 49).

Таким чином, особа може бути піддана заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із ст. 245 КУпАП, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Доводи порушника ОСОБА_1 про те, що він звертався з клопотанням про надання йому правової допомоги ним не знайшли свого підтвердження. Окрім того, також належними та допустимими доказами не доведено отримання позивачем копії постанови саме 07.06.2021 року, оскільки клопотання про виклик свідка він так і не скерував до суду, а про наявність у постанові його підписів в графах «права за ст. 268 КУпАП та строк оскарження за ст. 289 КУпАП мені роз`яснено», «копію постанови мною отримано» не виказував сумнівів та заперечень.

За таких обставин, є всі підстави вважати, що спірна постанова складена уповноваженою особою у відповідності до вимог КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорущення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за № 1395. Інспектор поліції під час винесення оскаржуваної постанови діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України. Постанова винесена уповноваженим працівником поліції на місці вчинення правопорущення у відповідності до вимог ст .ст. 258, 283 КУпАП.

Відповідно до ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, а передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127- 1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Стягнення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, було накладене на позивача ОСОБА_1 поліцейським ВП № 1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області сержантом поліції Суховим В.В. у межах наданих йому повноважень і лише під час виконання службових обов`язків та було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства України, що зафіксовано у постанові про накладання адміністративного стягнення серії БАА № 842951 від 30.05.2021 року.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП України).

Враховуючи наведене вище в сукупності, суд прийшов до висновку про те, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області в особі ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 9, 77, 94, 99, 205, 229, 241-246, 250-251, 255, 286, 293, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області в особі ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі– залишити без задоволення.

Повний текст судового рішення складено 21.01.2022 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. О. Романько