Рішення № 102783683, 20.01.2022, Волноваський районний суд Донецької області

221/6091/21

2/221/183/2022

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м. Волноваха

Суддя Волноваського районного суду Донецької області Подоляк Я.М., за участю секретаря судового засідання Конюшок Г.Ф., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ДОРІ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Києво-Сятошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Волноваського районного суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальність «ДОРІ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Києво-Сятошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович Київського про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позов мотивовано тим, що 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Сятошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис № 89050 про звернення стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 0660424867 від 19 червня 2019 року.

Приватним нотаріусом Грисюк О.В. при вчиненні спірного виконавчого напису не перевірено безспірність заборгованості. Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 12.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Позивач зазначає, що нотаріально посвідчений договір між сторонами не укладався, а отже це є безумовною підставою для визнання судом оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати виконавчий напис, що вчинений приватним нотаріусом Києво-Сятошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. № 89050 від 12.06.2021 року про звернення стягнення заборгованості з ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Ухвалою судді Волноваського районного суду Донецької області від 14 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та постановлено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач про судовий розгляд справи повідомлявся у спосіб, передбачений ЦПК України, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками, судової повістки про виклик, яку відповідач отримав 09.11.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

Позиція третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

Треті особи пояснення на позов та/або будь-які клопотання до суду не подавали.

Оскільки відповідач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, суд, на підставі ст. 281 ЦПК України, вирішив розглянути справу заочно.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Фактичні обставини, установлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом установлено, що 19 червня 2019 року між з ОСОБА_1 та ТОВ «ІНФІНАНС» було укладено договір фінансового кредиту № 0660424867. Загальний (максимальний) розмір кредитної лінії – 20 000,00 гривень стоком на 36 календарних місяців. Максимальна відсоткова ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості у розмірі 1,75 %..

У зв`язку із простроченням платежів за вказаним кредитним договором, 12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Сятошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис № 89050, яким звернуто стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за період з 04 червня 2021 року по 09 червня 2021 року. Сума заборгованості складає 28543,23 грн, з яких: 1) прострочена заборгованість за сумою кредиту – 3 099,98 грн.; 2) прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом – 25 443,25 грн. Окрім того з позивача на користь відповідача підлягає стягненню плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 1 000, 00 грн.

Поряд із цим, встановлено, що кредитний договір, що був наданий приватному нотаріусу, не був посвідчений нотаріально.

Позивач вважає, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки при вчиненні зазначеного виконавчого напису нотаріусом не перевірено безспірність заборгованості за кредитними договором, тому в нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед банком був безспірним.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.

Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п.2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт.

Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Як стверджує позивач, укладений між сторонами кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, при цьому суд враховує, що належним чином повідомлений відповідач зворотного суду не довів, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

У позові також позивач не погоджується з розміром заборгованості, яка вказана у спірному виконавчому написі.

Відповідач не надав до суду належних письмових доказів розміру заборгованості позивача та її складових, що має ґрунтуватись на поданих суду розрахунках суми кожної складової боргу (період нарахування, ставка відсотків та розмір комісії), відомостях про суми коштів, внесених позичальником у рахунок виконання кредитних зобов`язань, що має підтверджуватись випискою про рух коштів по рахунку боржника.

Отже, вказана у виконавчому написі загальна сума кредитної заборгованості є спірною.

За таких обставин, приватним нотаріусом Києво-Сятошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. не було дотримано умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису, останній має бути визнаний таким що не підлягає виконанню.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 133 ЦПК України).

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн за подання позову, а тому враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ДОРІ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Києво-Сятошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчий напис, що вчинений приватним нотаріусом Києво-Сятошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, № 89050 від 12 червня 2021 року про звернення стягнення заборгованості з ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ «ДОРІ ФІНАНС», на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ТОВ «ДОРІ ФІНАНС», адреса місця знаходження юридичної особи: 02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, буд.5; ЄДРПОУ: 44353633.

Треті особи:

ПриватниЙ нотаріус Києво-Сятошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, адреса: Київська область, Києво-Святошиський район, м. Вишневе, вул. Європейська, 11/2;

Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович, адреса: 84301, м. Краматорськ, вул. Я.Мудрого, 48-Г.

Повний текст рішення суду складений та підписаний 20 січня 2022 року

Суддя Я.М.ПОДОЛЯК