Ухвала суду № 102783604, 25.01.2022, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/11871/21

Провадження № 1-кп/219/660/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

cудді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Лосинської І.М.,

прокурора Ганночки В.В.,

захисника Башинського В.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021050000000781 від 28.10.2021 року, складеного відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, що надійшов з угодою про визнання винуватості від 29.10.2021 року, укладеною між прокурором Ганночка В.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

до суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, з угодою про визнання винуватості від 29.10.2021 року, яка була укладена між прокурором та обвинуваченим.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд затвердити вказану угоду.

Обвинувачений та захисник також просили затвердити вказану угоду.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши в обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та обставин, які примусили обвинуваченого погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, суд вважає, що в затвердженні вказаної угоди необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно ч.1 ст.472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначається, в тому числі і беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.474 КПК України суд зобов`язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з`ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» № 13 від 11.12.2015 року, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти рішення про відмову у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч.7 ст. 474 КПК України, та продовжити судовий розгляд у загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення; або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження, а також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов`язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення.

Судом встановлено, що згідно укладеної угоди сторона обвинувачення викладає формулювання висунутого ОСОБА_1 обвинувачення наступним.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 у невстановлений в ході досудового розслідування час, знаходячись за місцем розташування гаражу, розташованого поблизу будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 та яким він користується для власних потреб, діючи умисно, розуміючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, без передбаченого законом дозволу, всупереч вимогам чинного законодавства України, а саме п. 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-XII від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна», згідно яких вибухові речовини віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Постанови Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року «Положення про дозвільну систему України», наказу МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», придбав у невстановленої під час досудового розслідування особи корпус оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1, виготовлений промисловим (заводським) способом, споряджений вибуховою речовиною групи бризантних нормальної потужності - тротилом, тим самим вчинив умисні протиправні дії з незаконного придбання вибухових речовин. Після чого, ОСОБА_1 діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, розуміючи, що корпус оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1 споряджений вибуховою речовиною, з метою подальшого зберігання залишив в приміщені гаражу, розташованого поблизу будинку АДРЕСА_1 та який знаходиться у його користуванні. 06 жовтня 2021 року в період часу з 17:37 годин до 21:06 годин в ході проведення обшуку в приміщенні вказаного гаражу працівниками правоохоронних органів виявлено та вилучено корпус оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1, виготовленим промисловим (заводським) способом, яка є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в оболонці), конструктивно передбачено спорядження корпусу типу Ф-1 вибуховою речовиною групи бризантних нормальної потужності - тротилом, вагою 50-56 грам, вибухове спорядження корпусу гранати Ф-1 до вибуху придатне.

Згідно ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Між тим, як вбачається з угоди про визнання винуватості та обвинувального акту стороною обвинувачення не встановлені дата (або період) та час вчинення кримінального правопорушення, що відноситься до обов`язкових елементів доказування.

Таким чином, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, зважаючи, що на теперішній час в підготовчому судовому засіданні встановлено, що стороною обвинувачення не встановлені дата (або період) та час вчинення кримінального правопорушення, відмовляє в затвердженні угоди про визнання винуватості.

Разом з тим, під час підготовчого судового засідання прокурор просив суд призначити справу до судового розгляду в разі відмови в затвердженні угоди.

Обвинувачений та його захисник проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.

Суд, заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного.

Обвинувальний акт складений у відповідності з вимогами КПК України.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду. Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення кримінального провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом у судове засідання з викликом прокурора, захисника та обвинуваченого.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 315, 316, 468-475 КПК України, суд,

у х в а л и в:

відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 29.10.2021 року між прокурором Ганночка В.В. та обвинувачем ОСОБА_1 .

Продовжити судове провадження у загальному порядку.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, призначити до судового розгляду на 13.10 годину 1 лютого 2022 року у приміщенні Артемівського міськрайонного суду Донецької області за адресою: м. Бахмут Донецької області, вул. Миру, 5.

Судовий розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, захисника та обвинуваченого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Лапченко