Рішення № 102782285, 26.01.2022, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/6254/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді – Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря – Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Лисичанська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Луганській області лейтенанта поліції Іванова Романа Олександровича, третя особа - Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

Описова частина

Зміст позовних вимог

До Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Луганській області лейтенанта поліції Іванова Романа Олександровича, третя особа - Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилалася на те, що згідно з цією постановою позивач 10.08.2021 року о 17 годині 01 хвилині, керуючи транспортним засобом марки ВАЗ-210740 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по трасі 1306 та на її 19 км. в с. Смолянинове - населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту», в порушення вимог п.12.4 ПДР, яким у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється не більше 50 км/год., рухався зі швидкістю 79 км/ год., що вимірювалося технічним приладом TruСam ІІ LTI 20/20 ТС008379 (з похибкою 2 км/ год.), чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП.

З рішенням інспектора ПП про накладення на позивача стягнення за ч. 1 ст.122 він не згоден і вину свою в скоєнні адміністративного правопорушення не визнаю, оскільки порушення Правил дорожнього руху України, які позивачу інкримінуються не скоював.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративні правопорушення являються любі фактичні дані якими встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його скоєнні, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідка, заключениям експертизи, речовими доказами, показаннями технічних приладів і технічних засобів, маючих функції фото і кінозйомки, відеозаписи чи засоби фото-і кінозйомки, відеозаписи які застосовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які відносяться до забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом речей і документів, та іншими документами.

Робивши висновок про порушення позивачем вимог п.12.4 Правил дорожнього руху України, інспектор поліції посилається на вимірювання швидкості руху керованого транспортного засобу позивача технічним приладом TruСam ІІ LTI 20/20 ТС008379.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію», поліція в якості превентивних заходів може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кинозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, а абзацем першим ч. 1 ст.40 цього Закону, в редакції Закону N3- 1231-ІХ від 16.02.2021 року, регламентовано порядок використовування таких превентивних заходів.

Відповідно цієї норми Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати / розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відіотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявленням та/або фіксації правопорушень. Інспектор поліції цих вимог закону не виконав та технічний прилад для вимірювання швидкості руху використовував у ручному режимі. Таким чином доказ про перевищення мною швидкості руху, на який він посилається як на доказ про скоєння мною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, являється недопустимим.

Незаконним рішенням суб`єкта владних повноважень від 10.08.2021 року, яким на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, порушені його законні права та інтереси, право на захист яких встановлено діючим законодавством.

На підставі викладеного, позивач просив суд скасувати як незаконну постанову серії ЕАО № 4615944 від 10.08.2021 року, винесену інспектором 3-ї роти 1-го батальйону УПП в Луганській області Івановим Романом Олександровичем, про накладення на позивача адміністративного стягнення по ч. 1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 340 ( триста сорок) гривень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 вважає постанову ЕАО №4615944 від 10.08.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, протиправною, у зв`язку з чим просить її скасувати.

Відповідачем був наданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

22.09.2021 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/6254/21 було відкрито провадження у цій адміністративній справі.

01.10.2021 року відповідачем був наданий відзив на позовну заяву та надано письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та долучено відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 10.08.2021.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду надано письмове клопотання, в якому просять справу розглянути за відсутності їхнього представника.

Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО №4615944 від 10.08.2021 року, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 210740, державний номер НОМЕР_1 , 10.08.2021р. о 17 годині 07 хвилини у с. Смолянинове траса Т-1306 19 км, рухався зі швидкістю 79 км/год в межах населеного пункту при дозволеній 50 км/год., швидкість руху вимірювалася TruСam ІІ LTI 20/20 ТС008379 похибка – 2 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР – порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год).

Прийняте по справі рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО №4615944 від 10.08.2021 року протиправною, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії ЕАО №4615944 від 10.08.2021 року, посилаючись на відсутність складу адміністративного правопорушення, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО №4615944 від 10.08.2021 року, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 210740, державний номер НОМЕР_1 , 10.08.2021р. о 17 годині 07 хвилини у с. Смолянинове траса Т-1306 19 км, рухався зі швидкістю 79 км/год в межах населеного пункту при дозволеній 50 км/год., швидкість руху вимірювалася TruСam ІІ LTI 20/20 ТС008379 похибка – 2 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР – порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год).

Згідно з пунктом 12.4. Правил дорожнього руху України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

З постанови про накладення адміністративного стягнення відносно позивача вбачається, що до неї, як доказ вчинення позивачем ОСОБА_1 . адміністративного правопорушення, надано відео з бодікамери DSJX300153_ВВ0153, відео з технічного приладу Tru Сam ІІ LTI 20/20 ТС008379.

Судом встановлено, що на підтвердження факту порушення позивачем п.12.4 ПДР України, відповідачем надано відео з бодікамери DSJX300153_ВВ0153, відео з технічного приладу Tru Сam ІІ LTI 20/20 ТС008379.

З досліджених судом відео з бодікамери DSJX300153_ВВ0153, відео з технічного приладу Tru Сam ІІ LTI 20/20 ТС008379 встановлено, що відповідачем був порушений порядок розгляду адміністративної справи, не роз`яснені права позивачу тощо, що є самостійною підставою для скасування постанови.

За таких обставин суд приходить висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4615944 від 10.08.2021 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів того, що прийняте ним рішення є правомірним, оскільки на думку суду, відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутності належних доказів, з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до інспектора роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Луганській області лейтенанта поліції Іванова Романа Олександровича, третя особа – Департамент патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Луганській області лейтенанта поліції Іванова Романа Олександровича, третя особа – Департамент патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної, задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованої не в автоматичному режимі серії ЕАО №4615944 від 10.08.2021 року, виготовлену не друкарським засобом, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового розгляду:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: інспектор роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Луганській області лейтенант поліції Іванов Роман Олександрович, місцезнаходження за адресою: буд. 8, вул. Штейгерська, м. Лисичанськ, 93100, Україна, код ЄДРПОУ 40108845.

Третя особа: Департамент Патрульної поліції м. Києва, місцезнаходження за адресою: буд. 3, вул. Ф.Ернста, м. Київ, 04048, Україна, код ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст судового рішення складено 26.01.2021.

Суддя Ю. О. Калмикова