Ухвала суду № 102781798, 25.01.2022, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1656/21

Номер провадження № 2/194/167/22

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження та призначення справи

до судового розгляду по суті

25 січня 2022 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.

за участю секретаря судового засідання Виходцевої Т.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Тернівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Меланчук Ігоря Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Меланчук І.В. звернувся до Тернівського міського суду Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання. Просить стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 227000,00 грн.

Підготовче судове засідання було призначено на 10-00 год. 25 січня 2022 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, але надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача надала суду письмову заяву про розгляд пілготовчого судового засідання без її участі та просила задовольнити її клопотання, які були надані до канцелярії Тернівського міського суду Дніпропетровської області.

10 січня 2022 року через канцелярію Тернівського міського суду Дніпропетровської області представником відповідача надано відзив на позовну заяву в якому просить: витребувати у позивача амбулаторну медичну карту із відображеними даними медичних оглядів за час трудової діяльності позивача у ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та оригінал трудової книжки з метою встановлення звернення позивача щодо наміру подальшого працевлаштування; допитати у якості свідка позивача; витребувати у відділення ФСС Дніпропетровської області інформацію щодо отримання позивачем санаторно-курортного лікування, компенсації вартості ліків та забезпечення його ліками, виконання позивачем індивідуальної програми інваліда, що була розроблена МСЕК, чи звертався позивач до ФСС в Дніпропетровській області з письмовою заявою про направлення його на перенавчання для раціональної організації його трудової діяльності та реалізації позивачем права на працю за отриманою спеціальністю та чи пропонувалося позивачем пройти перенавчання з отриманням іншої спеціальності/ кваліфікації з подальшим працевлаштуванням за отриманою спеціальністю? чи отримує позивачем страхові виплати із встановленням ступеню втрати працездатності; витребувати з Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоградта Павлоградського району Дніпропетровської області інформації щодо призначення пенсії позивачу з яких правових підстав призначена пенсія, дата призначення пенсії та чи отримував пенсію позивач під час роботи на підприємстві; допитати у якості свідка лікаря терапевта та лікаря невропатолога які здійснювали періодичний медичний огляд позивача на предмет знаходження на Д-Обліку позивача, динаміки розвитку захворювань, виконання позивачем рекомендацій лікаря, частоти звернення до медичного закладу, дати початку розвитку захворювання та чому при зверненні позивача зі скаргами на стійкі больові синдроми з 2007 року позивач був допущений до роботи, продовжував працювати без вжиття медичним закладом, лікарем профпатологом відповідних заходів щодо запобігання погіршення стану здоровя позивача, чому позивач маючи протипоказання у відповідності до переліку протипоказань, визначенному в Додатку 6 до Порядку проходження медичних оглядів працівниками, що відображено в виписному епікризі Інституту промислової медицини, допускався до роботи та визнавався придатним до роботи, чому медична комісія, яка здійснювала періодичні медичні огляди працівника не встановила наявність у позивача захворювань, за якими останній знаходився на диспансерному обліку та за якими йому в подальшому встановлений ступінь втрати працездатності, що відповідає інвалідізації позивача, чи проводилася перевірка щодо якості проведення періодичних медичних оглядів позивачеві після встановлення їй 3 групи інвалідності, у відповілдності до встановленного діючим законодавством порядку; витребувати від клініко-експертної комісії Міністерства охорони здоровя висновок за результатами клініко-експертної комісії щодо: надання оцінки якості надання медичної допомоги позивачеві ОСОБА_1 , із зазначенням у висновку наявності дефектів в наданні медичних послуг під час встановлення придатності до роботи ОСОБА_1 та допущення останнього до роботи в шкідливі та тяжкі умови праці за наявних протипоказань за станом здоровя; призначити експертизу щодо правомірності встановлення причинного зв`язку захворювань з виконанням трудових обов`язків при невідображенні інформації в картках про проходженням періодичного медичного огляду щороку та невідповідністю даних з заключними актами, а також чи могли спричинити умови праці в яких виконував роботу позивач встановлені спеціальною лікарською комісією захворювання за умови виконання безпосередньо самим же позивачем вимог щодо збереження свого робочого місця у відповідності до вимог технічного паспорту обєкта та виконання інструкцій з експлуатації машин та механізмів, проведення комісійно-комплексної судової експертизи доручити інституту медицини праці ім. Кундієва НАМ України

25 січня 2022 року через канцелярію Тернівського міського суду Дніпропетровської області представником відповідача надано клопотання про визнання явки позивача у судове засідання обов`язковою для надання особистих пояснень відповідно до заявлених ним позовних вимог; доказів спричинення моральної шкоди і розрахунку розміру моральної шкоди; виписок із амбулаторної карти, які засвідчують факт його звернення до фахівців з приводу негативних змін у психічному стані після травмування/втрати професійної працездатності позивача; пред`явлення для огляду оригіналу Індивідуальної програми реабілітації інвалідів та особистих пояснень; пред`явлення для огляду оригіналу акту МСЕК та особистих пояснень.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч., ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Щодо клопотання представника відповідача про витребування доказів суд приходить до наступного.

Вирішуючи заявлене представником відповідача клопотання про витребування доказів та допит свідків, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки документи та інформація, яку просить витребувати представник відповідача, ніким не оспорюється, у суду відсутні підстави вважати, що зазначені докази носять в собі неправдиву інформацію, а також позивач не надав суду свою згоду на розголошення інформації щодо його стану здоров`я.

Клопотання щодо витребування у позивача оригіналу трудової книжки з метою встановлення звернення позивача щодо наміру подальшого працевлаштування суд вважає таким, що не підлягає задоволенню, оскільки подальше працевлаштування позивача не має відношення до можливої наявності у нього моральної шкоди через отримане професійне захворювання під час роботи на підприємстві відповідача.

В задоволені клопотання представника відповідача про призначення комісійно-комплексної судової експертизи слід відмовити за наступних підстав.

Так, з матеріалів справи видно, що предметом позовних вимог ОСОБА_1 є відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання.

Згідно з ч. 2 ст. 102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Отже, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування.

Суд не приймає твердження представника відповідача про те, щовстановлення причинного зв`язку захворювань з виконанням трудових обов`язків та зміни в психологічному стані та наявності моральної шкоди у ОСОБА_1 можливо підтвердити виключно висновком комісійно-комплексної судової експертизи.

Так, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З огляду на викладені положення ст. 23 ЦК України, визначення розміру моральної шкоди, завданої особі належить до компетенції суду.

Крім того, в правових позиціях Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року не визначено для судів обов`язкового встановлення саме висновком комісійно-комплексної судової експертизи психічного стану особи, зміни в її психічному стані при доказуванні моральної шкоди.

Враховуючи викладене, з урахуванням заявлених позивачем предмету, підстав і правового обґрунтування позову, суд дійшов висновку, що заявлене представником відповідача клопотання про призначення комісійно-комплексної судової експертизи не знайшло свого обґрунтування, а також те, що призначення комісійно-комплексної судової експертизи стосовно позивача для з`ясування обставин у справі має значення для розгляду повного і всебічного розгляду справи.

В задоволенні клопотання представника відповідача про визнання явки позивача у судове засідання обов`язковою слід відмовити з наступних підстав.

Позивачем в позовній заяві викладено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги щодо моральної шкоди і зазначений розрахунок розміру моральної шкоди, а також зазначені докази, які підтверджують вказані ним обставини.

В матеріалах справи є письмова заява позивача про розгляд справи без його участі.

Отже, відсутні підстави для визнання явки позивача в судове засідання обов`язковою.

Судом залучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву.

Представнику позивача надано п`ятиденний строк на подання відповіді на відзив відповідача, а відповідачу надано п`ятиденний строк для подання заперечень на відповідь на відзив.

У підготовчому судовому засіданні судом виконані дії, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України. При цьому, підстав для залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі чи ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні немає.

Підстави для колегіального розгляду справи, передбачені ст. 34 ЦПК України, відсутні.

За результатами підготовчого судового засідання суд має підстави закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті, визначити дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 197,198,258,260 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити підготовче провадження по справі за позовом представника позивача адвоката Меланчук Ігоря Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання та призначити справу до розгляду по суті на 14 березня 2022 року о 10-00 год.

В задоволені клопотань представника відповідача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - відмовити.

Про час та місце розгляду справи повідомити учасникам справи.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.О. Корягін