Рішення № 102781758, 16.12.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3985/21

2/214/2623/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 грудня 2021 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Євтушенка О.І.,

секретар судового засідання – Гливук М.І.,

сторони:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс»,

третя особа-1 – Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович,

третя особа-2 – Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 – адвоката Ратушної Руслани Павлівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРІС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Ратушна Р.П., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою 24 травня 2021 року, в якій просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №92338, вчинений 16 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПАРІС» заборгованості за кредитним договором №008-26002-300412 від 30 квітня 2012 року укладеним із ПАТ «Дельта Банк» правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором 2230/к від 23 квітня 2020 року є ТОВ «ФК «ПАРІС» за період в розмірі 13 780 грн. 47 коп.; стягнути з ТОВ «ФК «ПАРІС» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи О.В. перебуває виконавче провадження №63822805 з примусового виконання виконавчого напису №92338 від 16 листопада 2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №008-26002-300412 від 30 квітня 2012 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2230/К від 23 квітня 2020 року, є ТОВ «ФК «ПАРІС». Сума заборгованості згідно виконавчого напису складає 13 780 грн. 47 коп. та включає: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) – 2 979 грн. 85 коп., прострочену заборгованість за комісією – 0 грн., прострочену заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 7 900 грн. 62 коп., строкова заборгованість за комісією – 0 грн.., строкова заборгованість за штрафами та пенями - 2 400 грн., плату за вчинення виконавчого напису – 500 грн. 00 коп. На думку представника позивача, оспорюваний виконавчий напис вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів, та за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості, а тому має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Так, жодних повідомлень про наявність кредитної заборгованості від ТОВ «ФК «ПАРІС» ОСОБА_1 не отримувала, як і не повідомлялась про вчинення виконавчого напису. Не отримання ОСОБА_1 таких повідомлень фактично позбавило її можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та надати свої заперечення щодо розміру боргу чи оспорити вимоги стягувача. Відтак, вчиняючи виконавчий напис, приватний нотаріус не пересвідчився в наявності повідомлення ОСОБА_1 з боку ТОВ «ФК «ПАРІС» щодо наявності заборгованості, як і не встановив безспірність такого боргу, чим порушив п.п.2.3 п.2, п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку, ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат». Зі змісту виконавчого напису неможливо встановити, на якому документі вчинено виконавчий напис, чи надавався нотаріусу оригінал кредитного договору. Неможливо також встановити, чи надавалися банком нотаріусу документи на підтвердження отримання кредитних коштів та користування такими кредитними коштами, розміру боргу тощо; загалом - документи, які свідчать про наявність та безспірність заборгованості. Крім того, кредитний договір нібито було укладено між ОСОБА_2 та банком. Відповідач ТОВ «ФК «ПАРІС» не був стороною зазначеного договору та не мав до нього жодного стосунку. Водночас за вчиненням виконавчого напису звернулося саме товариство, а не банк. ОСОБА_2 як сторона кредитного договору та «боржник» за термінологією виконавчого напису не отримувала жодних повідомлень ні від банку, ні від товариств-«правонаступників» про перехід (або відступлення) права вимоги за договором, укладеним з нею. Таким чином, у зв`язку з порушенням вимог чинного законодавства щодо підстав вчинення виконавчого напису нотаріуса, позивач змушена звернутися до суду з метою захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 27 травня 2021 року позов прийнято до провадження із призначенням до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами. У встановлений судом строк жоден із учасників справи не подав клопотання про розгляд справи за їх участю в судовому засіданні.

Від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без її участі та її довірителя. Пред`явлені вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку позивача та її представника проти заочного розгляду справи.

В ході розгляду справи: ухвалою суду від 16 вересня 2021 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_4 про витребування доказів – у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. засвідченої копії нотаріальної справи про вчинення оспорюваного виконавчого напису.

Суд направляв на виконання ухвалу суду від 16 вересня 2021 року про витребування доказів, яку повернуто без виконання у зв`язку з неможливістю вручення нотаріусу. Під час пошуку відомостей в Єдиному реєстрі нотаріусів за посиланням https://ern.minjust.gov.ua/pages/notary.aspx?search=name щодо приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. судом встановлено, що такий нотаріус в реєстрі відсутній, як і відомості про його реєстрацію, видачу свідоцтва. При цьому, на підставі наказу Міністерства юстиції України від 24 лютого 2021 року № 727/5, свідоцтво про право зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 26 грудня 2011 року за № 8679 на ім`я ОСОБА_5 , анульовано та 25 лютого 2021 року припинено його нотаріальну діяльність, як приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 30 квітня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №008-26002-300412.

Зі змісту оспорюваного виконавчого напису слідує, що на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2230/К від 23 квітня 2020 року правонаступником ПАТ «Дельта Банк стало ТОВ «ФК «ПАРІС».

16 листопада 2020 року ТОВ «ФК «ПАРІС» звернулося до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. із заявою про вчинення виконавчого напису. Який пакет документів стягувач надав нотаріусу для вчинення нотаріальної дії зі змісту виконавчого напису встановити не можливо. Копію нотаріальної справи за виконавчим написом, суду не надано.

16 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєми О.С. вчинено виконавчий напис, яким стягнуто на користь ТОВ «ФК «ПАРІС» із ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №008-26002-300412 від 30 квітня 2012 року. Стягнення заборгованості проводиться за період з 23 квітня 2020 року по 23 квітня 2020 року в загальному розмірі 13 280 грн. 47 коп., яка включає: прострочену заборгованість за сумою кредиту – 2 979 грн. 85 коп.; прострочену заборгованість за комісією - 0,00 грн.; прострочену заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 7 900 грн. 62 коп.; строкову заборгованість за сумою кредиту – 0,00 грн.; строкову заборгованість за комісією – 0,00 грн.; строкову заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 0,00 грн.; строкову заборгованість за штрафами і пенями – 2 400 грн. Дата набрання виконавчим написом законної сили – 16 листопада 2021 року; строк пред`явлення його до виконання – 3 роки.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом, на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат», отримано плату із стягувача, ТОВ ««ФК «ПАРІС» в розмірі 500 грн. На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжою О.В. за заявою стягувача ТОВ ««ФК «ПАРІС» 04 грудня 2020 року відкрито виконавче провадження №63822805. Боржником визначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказана адреса її проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилалася на те, що оскаржуваний виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства, зокрема ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Постанові Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, оскільки на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису вимоги відповідача до позивача не були безспірними. При цьому, нотаріусом вчинено виконавчий напис на кредитному договорі №008-26002-300412 від 30 квітня 2012 року, не посвідченому нотаріально. До того ж належних документів, які підтверджували суму заборгованості позивача за кредитним договором, зокрема, розрахунку заборгованості, нотаріусу не було надано взагалі, як не надано й доказів отримання ОСОБА_2 вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань, що перешкоджало нотаріусу дійти висновку про безспірність заборгованості.

Надаючи оцінку таким доводам представника позивача та обґрунтованості пред`явлених ним вимог, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат», п.п.1.1, 1.2 Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Положеннями ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.п.3.1 п.3 гл.16 Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника – вимога кредитора вважається безспірною. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Із змісту оспорюваного виконавчого напису слідує, що вчинений він нотаріусом на підставі документів про перехід від ПАТ «Дельта Банк» до кінцево визначеного кредитора ТОВ «ФК «ПАРІС» права вимоги за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_2 , та виключно з посиланням на положення законодавства України, що регулює порядок вчинення виконавчих написів. Приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»). Постановою Кабінету Міністрів №622 від 26 листопада 2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами, відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у ст.88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені ст.88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням ст.87 цього Закону.

При прийнятті постанови від 22 лютого 2017 року, колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 Постанови Пленуму ВАС України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд, з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття. Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня – 22 лютого 2017 року, отже і п.2 постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.

В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду постановою від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

З викладеного вбачається, що Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінет Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до даного кредитного договору.

Судом не встановлено, що до заяви про вчинення виконавчого напису ТОВ «ФК «ПАРІС» було надано належний розрахунк заборгованості та докази того, що боржник ОСОБА_2 отримала вимогу про усунення порушень кредитних зобов`язань, що свідчило б про наявність доказів безспірності заборгованості за кредитом та було підставою для вчинення виконавчого напису.

Суд приймає до уваги доводи позивача з дотриманням принципу змагальності сторін в рамках цивільного судочинства, оскільки жодними доказами з боку відповідача вони не спростовані, своїм правом, визначеним ст.12 ЦПК України, на подання доказів в рахунок доведення обставин, які мають значення для справи в рахунок доведення заперечень у випадку їх наявності відповідач не скористався.

Відомості про надання нотаріусу стягувачем оригіналу кредитного договору, укладеного із ОСОБА_2 виконавчий напис також не містить. Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Горай О.С. не надав суду документів, на підставі яких ним вчинений виконавчий напис. В самому виконавчому написі також не зазначений перелік документів, на підставі яких він вчинений.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що на час вчинення виконавчого напису не було належним чином встановлено безспірності вимог відповідача до позивача, а отже виконавчий напис не може вважатися таким, що не потребує додаткового доказування, а відтак не підлягає примусовому виконанню, у зв`язку з чим вимога про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 158, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-284, 354, 355, п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – адвоката Ратушної Руслани Павлівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРІС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №92338, вчинений 16 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ПАРІС» заборгованості за кредитним договором №008-26002-300412 від 30 квітня 2012 року укладеним із ПАТ «Дельта Банк» правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором 2230/к від 23 квітня 2020 року є Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ПАРІС» за період в розмірі 13 780 грн. 47 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ПАРІС» на корись ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його підписання.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_2 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ПАРІС», код ЄДРПОУ 38962392, юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 77 А.

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, останні відомі дані: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська буд.35.

Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович, адреса робочого місця: м. Дніпро, вул. Самарського Якова буд.6 прим.15 оф. 3.

Повний текст рішення суду складено та підписано 21 грудня 2021 року.

Суддя О.І.Євтушенко