Ухвала суду № 102781721, 26.01.2022, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2615/19

Провадження № 1-кп/185/58/22

У Х В А Л А

26 січня 2022 року м.Павлоград

Дніпропетровської області

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді - Щербини О.О.,

секретаря - Ємець А.Г.,

за участю прокурора - Підшивайла М.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників - адвокатів Голіцина О.М., Палька О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт з додатками складений у кримінальному провадженні № 12018040370002067 від 14 жовтня 2018 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор подав до суду письмове клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожному окремо, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, обґрунтовуючи його тим, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу не змінилися і не відпали.

Водночас, обвинувачені та їх захисники, кожен окремо, клопочуть про зміну обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу на більш м`який - у вигляді домашнього арешту, з покладанням на обвинувачених певних обов`язків.

З`ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, кожного окремо, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, змістом обвинувального акту, а також вимогами КК та КПК України, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожен окремо, є раніше не судимими, не працюють, не одружені, не мають утриманців, мають постійне місце проживання, родину та певні соціальні зв`язки.

Даних про незадовільний стан здоров`я обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у суду немає, характеризуються обвинувачені, відповідно, негативно та посередньо.

Разом з тим, суд бере до уваги, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачуються, в тому числі і у вчиненні тяжкого, насильницького злочину проти життя та здоров`я осіб. Судом враховується кількість потерпілих від злочинних дій, та наслідки їх учинення, якими є смерть трьох потерпілих. Крім того, суд враховує, що покарання за вчинення інкримінованого тяжкого злочину, у разі доведеності вини обвинувачених, кожного окремо, передбачено на строк до 10 років позбавлення волі.

Звертає на себе увагу й той факт, що ОСОБА_2 має підозру у вчинені інших кримінальних проваджень.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність обставин, застосування більш мякого запобіжного заходу є неможливим. Більш того, за час тримання обвинувачених під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності. З вказаних підстав, суд приходить висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, а обраний відносно останніх запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їм інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Зазначені обставини свідчать про те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у випадку зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, з огляду на тяжкість учиненного інкримінованого, процесуальні наслідки зазначеного в контексті покарання, що загрожують даним особам у разі визнання винуватими, можуть перешкоджати судовому провадженню, переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, суд приймає рішення про те, що термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжується відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без визначення розміру застави, оскільки злочини, що інкримінуються обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є такими, що вчиненні із застосуванням насильства, та спричинили загибель людей, що в свою чергу, відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, унеможливлює визначення розміру застави у зазначеному кримінальному провадженні.

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченими і їх захисником, кожним окремо, проте в даному конкретному випадку приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинувачених і виконання процесуальних рішень по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 197, 331, 369 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 26 березня 2022 року.

Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 26 березня 2022 року.

В задоволенні клопотання обвинувачених та їх захисників, кожного окремо, про зміну запобіжного заходу - відмовити

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя: Щербина О.О.