Вирок № 102781694, 25.01.2022, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 179/254/21

№ 1-кп/183/535/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2022 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гузоватого О.І.,

за участю секретаря судового засідання Тен І.О.,

прокурора Ровного І.О.,

захисника Дуленчука І.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12021040470000003 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пролетарське Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, пенсіонера, розлученого, інваліда 3 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в:

04 січня 2021 року приблизно о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , почувши стук у двері, вийшов до коридору свого будинку, де помітив ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Під час розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла раптова сварка на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, в ході якої ОСОБА_2 наніс ОСОБА_1 кулаком правої руки декілька ударів в область обличчя, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забія та синців обличчя.

Після отриманих тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин з ОСОБА_2 , раптово виник злочинний умисел направлений на вбивство, тобто протиправне позбавлення життя ОСОБА_2 .

Так ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме в приміщенні коридору житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті іншій людині, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого протиправного діяння та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння у вигляді смерті, взяв до рук дерев`яну палицю та із застосуванням фізичної сили, умисно наніс нею приблизно 2-3 удари в область голови потерпілого ОСОБА_2 , в результаті чого останній впав на поверхню землі на спину.

В подальшому ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 , наніс множинні удари дерев`яною палицею в область голови та тулуба потерпілого ОСОБА_2 , в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми голови, тулубу та кінцівок: закрита черепно-мозкова травма; забійна рана в міжбрійвній ділянці; садна в області лівої брови з переходом на лобну ділянку, в правій лобній ділянці; синці підборіддя (із садном), по верхній губі ліворуч, в проекції нижньої щелепи ліворуч; в області носу (із забійною раною); крововиливи в слизових оболонках губ, забійні рани на слизовій верхньої губи ліворуч; крововиливи в м`яких покрівних тканинах голови в лобних ділянках; крововиливи в м`яких тканинах обличчя відповідно ушкодженням; перелом кісток носу; перелом нижньої щелепи ліворуч; крововиливи під м`якою мозковою оболонкою та в речовині головного мозку; синці по лівій половині грудної клітки, в проекції лівого плечевого суглобу, по передпліччям та кистям рук; крововилив у м`яких тканинах грудної клітки в області грудини, перелом тіла грудини; переломи 3, 5 ребер ліворуч по передньо-пахвинній лінії без ушкодження пристінкової плеври, крововилив в товщі серцевої сорочки, які в своїй сукупності призвели до сумісної тупої травми голови, тулубу та кінцівок, знаходяться в причинному зв`язку з настанням смерті і стосовно живих осіб відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні не визнав та показав, що 04 або 05 січня 2021 року, точної дати він не пам`ятає, він перебував вдома по АДРЕСА_2 . Приблизно о 14.00 годині взяв велосипед і поїхав до магазину, де купив банку консерви і сидів на лавці. З магазину вийшла ОСОБА_3 і сказала, щоб він їхав додому. Після чого він поїхав додому, велосипед поставив у будинку, а сам ліг спати. Наступного дня вранці його розбудила ОСОБА_4 , постукавши у вікно, і сказала, що у нього біля будинку лежить ОСОБА_2 . Також сказала, щоб він його не чіпав до приїзду поліції. ОСОБА_4 викликала поліцію і поїхала додому. Поліція приїхала приблизно через 30 хв. Потім поліцейські забрали його у відділок поліції, де запитали, чи буде він зізнаватися. Він відповів, що він не винуватий, на що один із працівників поліції вдарив його по нозі. Поліцейські сказали, що привезуть йому чистий одяг, а коли привезли, він старий одяг викинув в урну біля туалету. Цього ж дня його відвезли у лікарню, взяли кров. Лікарю він не говорив, що його побили поліцейські. В поліції сказали, що зараз йому привезуть їжу, алкоголь. Потім пристебнули кайданками до батареї і тримала в такому положенні приблизно добу.

На запитання прокурора обвинувачений ОСОБА_5 відповів, що у магазині перебував приблизно 1-2 години. Випив приблизно 250 г горілки. Приблизно о 17.00 годині він приїхав додому. Того дня він у ОСОБА_6 не був і горілку в неї не купував. Також додав, що у нього з ОСОБА_2 траплялися конфлікти, але лише коли останній перебував у стані алкогольного сп`яніння. Потім вони мирилися. Інколи до нього приходив ОСОБА_2 і вони разом випивали спиртне за кошти, зароблені останнім. Так, ОСОБА_2 на зароблені кошти придбавав у ОСОБА_6 горілку, і йшов до нього, але з ним він не завжди вживав горілку. Він говорив ОСОБА_2 , щоб він йшов додому, однак останній кожного разу, після купівлі алкоголю приходив до нього, оскільки ОСОБА_6 , продавши йому горілку, виганяла його. Востаннє він вживав алкогольні напої з ОСОБА_2 у грудні. Так, ОСОБА_2 дав йому грошові кошти, за які він придбав у ОСОБА_6 горілку. В січні з ним він не вживав алкогольні напої. Доповнив, що про його побиття поліцейськими він нікому не говорив, навіть захиснику, вважаючи, що це марно. Кров на палиці дійсно була його, але за обставин конфлікту з ОСОБА_2 , коли він разом з ним допомагав ОСОБА_6 по господарству. Ця палиця постійно стояла у нього в коридорі. Куртка та штани, які були вилучені з будинку, дійсно його, але того дня він не був одягнений в них. Чому на його речах сліди крові він не знає.

На запитання захисника обвинувачений ОСОБА_5 також відповів, що у магазині 04.01.2021 року перебувало багато людей, серед яких були ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . У відділку поліції він надав працівникам поліції ключі він дверей його будинку, щоб останні привезли йому чисті речі. Під час слідчого експерименту, надавши йому в руки палицю, йому говорили, щоб він показував, як наносив удари ОСОБА_2 . Однак він говорив, що він його не бив, а поліцейські все рівно наполягали на своєму.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість у пред`явленому обвинуваченні у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджується такими дослідженими та перевіреними судом доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що 04.01.2021 року зранку до неї приходив ОСОБА_1 за горілкою. Потім приблизно о 15.00 годині до неї прийшов ОСОБА_2 , вона йому продала пляшку горілки об`ємом 0,5 л, після чого він пішов до ОСОБА_1 . Через деякий час, приблизно через годину, до неї прийшов ОСОБА_1 щоб купити пляшку горілки, сказавши, що у нього є 40 грн., які дав йому ОСОБА_2 . Вона продала йому пляшку горілки, об`ємом 0,5 л і він пішов додому. Зі свого домоволодіння вона бачила, як ОСОБА_1 взяв велосипед і кудись поїхав, а ОСОБА_2 залишився у нього на подвір`ї. Ввечері, приблизно після 16.00 годині, коли на вулиці стемніло, до неї прийшов ОСОБА_7 щоб купити сигарети й горілку, і повідомив, що у неї на подвір`ї спить ОСОБА_2 . У ОСОБА_7 не вдалося самостійно підняти п`яного ОСОБА_2 , тому він за її порадою пішов за допомогою до ОСОБА_8 . Потім ОСОБА_7 з ОСОБА_8 взяли у неї на подвір`ї садовий візочок і відтягли ОСОБА_2 до ОСОБА_1 . Вона бачила ОСОБА_2 , який був у стані алкогольного сп`яніння, щось бурмотів. Ні крові, ні видимих тілесних ушкоджень на ньому вона не бачила. Вона вирішила відвезти ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , оскільки останній часто у ОСОБА_1 ночував, вони спілкувалися, разом вживали алкогольні напої. Вона бачила, як ОСОБА_7 з ОСОБА_8 затягли ОСОБА_2 до коридору будинку ОСОБА_1 . Також доповнила, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 колись відбувся конфлікт, коли ОСОБА_1 працював у неї по господарству, а ОСОБА_2 побив його. У них часто виникали різні конфлікти, після чого вони завжди мирилися. Пояснила, що ОСОБА_1 постійно допомагав їй по господарству. Ввечері вона почула, як між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виник конфлікт, ОСОБА_1 голосно говорив: «Навіщо тебе привели?», а потім про щось спілкувалися на підвищених тонах. Освітлення на стовпах ще не було, втім вона добре чула голоси ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Того ж дня, приблизно о 21.00 годині до неї приїхав син ОСОБА_9 з дружиною і дитиною, а також донька ОСОБА_10 з чоловіком і дітьми. Зранку 05.01.2021 року її покликали працівники поліції і повідомили, що на подвір`ї ОСОБА_1 лежить мертвий ОСОБА_2 . Коли вона вийшла, то побачила, як ОСОБА_1 стоїть поруч із поліцейськими, а ОСОБА_2 лежав біля коридору будинку ОСОБА_1 .

Під час повторного допиту свідок ОСОБА_6 також показала, що 04.01.2021 року, коли до неї приходив ОСОБА_1 , він був одягнений в сірий светр і сіруватого кольору штани. Наступного дня, зранку, коли до неї прийшов ОСОБА_1 з працівниками поліції, останній був одягнений в інший одяг, а саме светр зеленого кольору. Ввечері вона чула, як між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був словесний конфлікт, оскільки ОСОБА_1 , після вживання спиртних напоїв голосно розмовляє. Так, після того, як хлопці відвезли ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і пішли додому, вона чула, як ОСОБА_1 говорив: «Я ходив із синцем, тепер ти будеш!». Доповнила, що у неї з ОСОБА_11 неприязні стосунки, в результаті чого остання її обмовляє, що нібито вона вбила ОСОБА_2

- показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що з обвинуваченим він знайомий, неприязних стосунків не має. 04.01.2021 року приблизно о 17.00 годині він прийшов до ОСОБА_6 , де серед двору побачив лежачого ОСОБА_2 . Він зайшов до ОСОБА_6 і сказав їй про ОСОБА_2 , запропонував покласти його на веранді, на що остання відповіла, що вони вдвох не зможуть його дотягти. Потім ОСОБА_6 запропонувала йому з`їздити за допомогою до ОСОБА_8 і запропонувала відвезти ОСОБА_2 до ОСОБА_1 . Він розповів ОСОБА_8 про допомогу і вони разом повернулися назад до ОСОБА_6 . В дворі ОСОБА_2 лежав і вони не змогли його підняти, на що ОСОБА_8 запропонував взяти у ОСОБА_6 візок. Погрузивши ОСОБА_2 у цей візок, в останнього злетіла шапка і калоша з правої ноги. Попробували котити візок, але зрозуміли, що не зможуть довезти його додому ОСОБА_2 . Потім ОСОБА_8 запропонував відвезти його до ОСОБА_1 . Відкотивши його до ОСОБА_1 , вони посадили ОСОБА_2 під навіс, щоб він не намокнув під дощем. Шапку і колошу ОСОБА_2 він поклав на підвіконник у веранді. Потім відтягнули візок назад.

Наступного дня нього приїхали працівники поліції з ОСОБА_8 і сказав, що ОСОБА_2 вбили. Він поїхав з поліцейськими, розповів їм, як все було, останні записали показання і поїхали.

На запитання прокурора свідок ОСОБА_7 також показав, що для себе він визначив, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння, по п`яному храпу, а також те, що тверезий би він так не лежав. Також від нього було чути спиртним. Йому також відомо, що ОСОБА_2 зловживав алкоголем, все, що заробляв витрачав на спиртне. Він запропонував ОСОБА_6 покласти ОСОБА_2 на веранді, однак остання відповіла, що вона з ним буде робити, коли він прокинеться. ОСОБА_6 запропонувала йому покликати ОСОБА_8 , і з ним відвезти ОСОБА_2 додому. Але останній живе на відстані приблизно один кілометр, тому вони й не могли його довезти на візку. На вулиці було вже темно, але освітлення було ліхтарями на стовпі. Вони намагалися ОСОБА_2 підняти, розбудити, однак він був у стані сильного сп`яніння і не зміг самостійно піднятися. Також, ОСОБА_2 був досить великої статури. Він запропонував ОСОБА_8 взяти візок. Освітлення було від ліхтарів, однак лице, руки ОСОБА_2 було погано видно, тим паче, що він був у грязюці. При цьому, він не бачив на ОСОБА_2 ні слідів крові, ні тілесних ушкоджень. ОСОБА_8 брав ОСОБА_2 за руки, а він за ноги. В цей час у ОСОБА_2 злетіла шапка і калоша. Намагалися йому взути назад калоші, але ОСОБА_2 ногою чинив опір. Він поклав шапку з калошею у візок і покотили її. Шапку і калошу поклали на підвіконник, а ОСОБА_2 посадили під стіну. Коли залишали ОСОБА_2 , вони не знали, чи перебував ОСОБА_1 удома, оскільки в останнього не було світла в будинку. Вони лише постукали у двері і пішли додому. Але, коли вони йшли, чули як ОСОБА_1 будив ОСОБА_2 щоб той йшов додому.

На запитання захисника свідок ОСОБА_7 також показав, що до ОСОБА_6 він прийшов купити у неї сигарети. У дворі освітлення не було, ліхтарі на стовпі освітлювали лише вулицю. Він розповів ОСОБА_6 про ОСОБА_2 , на що вона сказала відвезти його до ОСОБА_1 , оскілки вони разом вживали алкогольні напої. Коли він з ОСОБА_8 у дворі піднімали ОСОБА_2 , ОСОБА_6 їх не бачила, вона перебувала в будинку. На пропозицію ОСОБА_8 він взяв візок. Занесли ОСОБА_2 у веранду і посадили його під стіну. Він вважав, що ОСОБА_2 проспиться, встане і піде додому;

- показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що взимку перед Новим роком 2021 року, точної дати він не пам`ятає, ввечері приблизно о 18.00-19.00 годині до нього прийшов ОСОБА_7 і сказав, що ОСОБА_6 просить їх відвезти ОСОБА_2 додому, оскільки останній п`яний і може замерзнути. Прийшовши на подвір`я ОСОБА_6 він бачив, як на землі лежить ОСОБА_2 , останній був у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_6 сказала, щоб вони відтягли ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , пояснюючи, де цілий день він вживав алкогольні напої, туди його й потрібно відвезти. Їм не вдалося підняти ОСОБА_2 , оскільки останній перебував у сильному алкогольному сп`янінні, на що ОСОБА_6 запропонувала взяти у неї візок. Він з ОСОБА_7 поклали ОСОБА_2 на візок і повезли через дорогу до будинку ОСОБА_1 . Він брав ОСОБА_2 за ноги, а ОСОБА_7 за плечі. Тілесних ушкоджень на ОСОБА_2 він не бачив. Залишивши ОСОБА_2 у веранді ОСОБА_1 , вони повернулися до ОСОБА_6 , залишили візок. ОСОБА_6 йому дала пляшку горілки і сигарети, після чого вони пішли додому. Йдучи по дорозі повз будинок ОСОБА_1 він чув словесну сварку нецензурного характеру між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . ОСОБА_1 говорив: «Виходь звідси, навіщо ти тут потрібен!?». Він запропонував ОСОБА_7 повернутися, але останній сказав – ні, пішли додому.

Наступного дня до нього приїхали працівники поліції з приводу смерті ОСОБА_2 , яким він все розповів. Спочатку поліцейські підозрювали його у вбивстві, оскільки він раніше судимий. Згодом, коли він перебував у магазині, ОСОБА_3 йому говорила, що вона вважає, що саме він убив ОСОБА_2 .

На запитання захисника свідок ОСОБА_8 також показав, що коли він разом з ОСОБА_7 піднімали ОСОБА_2 , останній був без жодних тілесних ушкоджень, але у стані сильного алкогольного сп`яніння, оскільки він видавав характерні звуки нетверезої людини;

- показаннями судово-медичного експерта ОСОБА_12 , відповідно до яких смерть ОСОБА_2 з урахуванням розвитку трупних явищ настала за 13-15 годин до моменту розтину трупа в морзі. Так, оскільки розтин було проведено 05.01.2021 року о 15.00 годині, то смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в період часу з 00.00 до 02.00 години. Всі виявлені на трупі ОСОБА_2 тілесні ушкодження спричинили його смерть, яка настала від декількох десятків хвилин до декількох годин з моменту заподіяння йому тілесних ушкоджень. За результатами аналізу крові, яку було відібрано з трупа, було встановлено, що потерпілий перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння. Оскільки такий стан не є алкогольною інтоксикацією, то загиблий міг рухатися, стояти на двох нижніх кінцівках, пересуватися, тобто здійснювати активні дії.

На запитання захисника судово-медичний експерт ОСОБА_12 також показав, що при експертизі трупа ОСОБА_2 тілесних ушкоджень на потиличній частині голови виявлено не було. При нанесенні тілесних ушкоджень положення тіла ОСОБА_2 могло змінюватися і перебувати, як у вертикальному положенні, так і у горизонтальному, тобто лежачому. Всі тілесні ушкодження були спричинені комплексом ударів, з достатньою силою, які відповідають даним слідчого експерименту. Характерних ознак волочіння тіла виявлено не було;

- протоколом огляду місця події від 05.01.2021 року з планом-схемою та фототаблицею до нього, в ході проведення якого було оглянуто територію домоволодіння, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де біля вхідних дверей будинку було виявлено труп ОСОБА_2 з тілесними пошкодженнями, і зафіксовано обстановку після вчинення злочину (т. 1 а.п. 131-168);

- актом про застосування службового собаки від 05.01.2021 року з довідкою та схемою роботи службового собаки на місці події (т. 1 а.п. 169);

- речовими доказами, які згідно з постановою слідчого про визнання та приєднання речових доказів від 05.01.2021 року були вилучені та опечатані в ході проведення огляду території домоволодіння та житлового будинку АДРЕСА_2 , а саме: фрагментом дерев`яного стовбура з речовиною бурого кольору на ньому, який поміщено до картонної коробки; сорочкою із тканини, яку поміщено до паперового конверту; пальтом світло-сірого кольору, яке поміщено до картонної коробки; шапкою, шарфом, гумовою калошею, які поміщено до картонної коробки; гумовою калошею, яку поміщено до картонної коробки; светром світло-сірого кольору, який поміщено до паперового конверту; штанами чоловічі чорного кольору, курточкою чоловічою фіолетового кольору, які поміщено до картонної коробки, які передані на зберігання до камери зберігання Магдалинівського ВП (т.1 а.п. 170, т.2 а.п. 84-106);

- протоколом огляду носія інформації від 06.01.2021 року, в ході проведення якого було оглянуто цифрову камеру «JVS» із цифровим носієм флеш-карти формату «Мікро-СD», об`ємом пам`яті 128 Gb, на якому знаходяться 2 відеозаписи огляду місця події по АДРЕСА_2 , які після проведеного огляду було поміщено для подальшого зберігання з можливістю відтворення на оптичний диск «Verbatim», сірого кольору, формату DVD-R, об`ємом цифрової пам`яті 4,7 Gb (т. 1 а.п. 171);

- речовим доказом у виді оптичного диску «Verbatim», сірого кольору, формату DVD-R, об`ємом цифрової пам`яті 4,7 Gb, на якому знаходяться 2 відеозаписи проведення огляду місця події по АДРЕСА_2 (т.1 а.п. 172);

- відтвореним у судовому засіданні 05.07.2021 року відеозаписом проведення огляду місця події по АДРЕСА_2 (т.1 а.п.172, т. 2 а.п. 149-152);

- протоколом огляду трупа від 05.01.2021 року, в ході проведення, якого було оглянуто труп ОСОБА_2 , який було виявлено ОСОБА_4 біля вхідних дверей будинку АДРЕСА_2 , і зафіксовано тілесні ушкодження, які були на ньому виявлені (т. 1 а.п. 174-175);

- довідкою лікаря КП «Магдалинівська ЦРЛ МРР» ОСОБА_13 від 05.01.2021 року, відповідно до якої під час огляду у ОСОБА_1 було діагностовано забій обличчя та синці на обличчі (т. 1 а.п. 180);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.01.2021 року за участю підозрюваного ОСОБА_1 , в ході проведення, якого останній на місці події розказав та показав, як між ним та ОСОБА_2 стався конфлікт, під час якого він наніс ОСОБА_2 удари дерев`яною палицею, після того як останній вдарив його по обличчю та нозі (т. 1 а.п. 181);

- протоколом огляду носія інформації від 06.01.2021 року, в ході проведення якого було оглянуто цифрову камеру «JVS» з цифровим носієм флеш-карти формату «Мікро-СD», об`ємом пам`яті 128 Gb, на якому перебував 1 відеозапис проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , який після проведеного огляду було поміщено для подальшого зберігання з можливістю відтворення на оптичний диск «Verbatim», сірого кольору, формату DVD-R, об`ємом цифрової пам`яті 700 Mb (т. 1 а.п. 182-184);

- речовим доказом у виді оптичного диску «Verbatim», сірого кольору, формату DVD-R, об`ємом цифрової пам`яті 700 Mb, на якому знаходяться відеозапис проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 (т.1 а.п.185);

- відтвореним у судовому засіданні 05.07.2021 року відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 (т.1 а.п.185, т. 2 а.п. 149-152);

- висновком експерта № 2-Е від 26.01.2021 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_2 настала від сумісної тупої травми голови, тулуба та кінцівок з переломами грудини, ребер, кісток лицевого черепу, яка ускладнилась шоком, що підтверджується наявністю ушкоджень, морфологічними змінами внутрішніх органів та даними додаткових методів досліджень. При судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_2 виявлені ушкодження у вигляді сумісної тупої травми голови, тулубу та кінцівок: - закрита черепно-мозкова травма: забійна рана в міжбрівній ділянці, садна в області лівої брові з переходом на лобну ділянку, в правій лобній ділянці; синці в області підборіддя (з садном), по верхній губі ліворуч, в проекції нижньої щелепи ліворуч; в області носу (з забійною раною); крововиливи в слизових оболонках губ, забійні рани на слизовій верхньої губи ліворуч; крововиливи в м`яких покрівних тканинах голови в лобних ділянках; крововиливи в м`яких тканинах обличчя відповідно ушкодженням; перелом кісток носу; перелом нижньої щелепи ліворуч; крововиливи під м`якою мозковою оболонкою та в речовині головного мозку; - синці по лівій половині грудної клітини, в проекції лівого плечового суглобу, по передпліччям та кистям рук; крововилив в м`яких тканинах грудної клітини в області грудини, перелом тіла грудини; переломи 3,5 ребер ліворуч по передньо-пахвинній лінії без ушкодження пристінкової плеври, крововилив в товщі серцевої сорочки. Всі вищевказані ушкодження виникли прижиттєво, незадовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів), забійна рана в міжбрівній ділянці заподіяна одним ударом тупого твердого предмету зі зплощеною (чи сплощено-випуклою) контактуючою поверхнею. Всі вищевказані ушкодження, які в своїй сукупності призвели до сумісної тупої травми голови, тулубу та кінцівок знаходяться в причинному зв`язку з настанням смерті, і стосовно живих осіб відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння. Враховуючи характер, кількість та локалізацію виявлених при судово-медичній експертизі трупу тілесних ушкоджень, можливо вказати, що механізм виникнення даних ушкоджень не суперечить даним протоколу слідчого експерименту від 05.01.2021 року за участю підозрюваного ОСОБА_1 . При судово-токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_2 виявлений етиловий спирт у концентрації 3,17 %, що стосовно живих осіб могло відповідати сильному алкогольному сп`янінню. При судово-медичному імунологічному дослідженні крові ОСОБА_2 встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т. 1 а.п. 187-190);

- висновком судово-психіатричного експерта № 20 від 18.01.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 в період інкримінованого йому діяння на хронічне психічне захворювання, недоумство, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності або інший хворобливий стан психіки не страждав і в теперішній час не страждає. ОСОБА_1 у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. ОСОБА_1 у теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 1 а.п. 199-201);

- висновком експерта № 19/104-7/3/50 від 15.01.2021 року, відповідно до якого чотири сліди папілярних узорів рук розмірами 20x21мм, 18x25мм, 18x15мм, 20x19мм, які були вилучені 05.01.2021 року в ході огляду житлового будинку по АДРЕСА_2 , придатні для ідентифікації за ними особи. Два сліди пальців рук розмірами 20x21мм, 18x25мм, відповідно, залишені середнім та великим пальцями лівої руки особи, дактилокарта якої надана на дослідження і заповнена на ім`я ОСОБА_1 . Два сліди пальців рук розмірами 18x15мм, 20x19мм, відповідно, залишені вказівним та великим пальцями правої руки особи, дактилокарта, якої надана на дослідження і заповнена на ім`я ОСОБА_1 (т. 1 а.п. 203-212);

- висновком експерта № 42 від 20.01.2021 року, відповідно до якого при судово-медичному імунологічному дослідженні крові ОСОБА_2 встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т. 1 а.п. 215-216);

- висновком експерта № 75/2 від 25.01.2021 року, відповідно до якого в піднігтьовому вмісті правої руки потерпілого ОСОБА_2 , що був наданий на дослідження, встановлена наявність крові та визначений білок людини. Статева належність крові в піднігтьовому вмісті правої руки потерпілого ОСОБА_2 , невстановлена через відсутність ядер формених елементів крові, при визначенні групової належності крові в даних слідах виявлено антигени А та Н ізосерологічної системи АВ0. Отримані результати дослідження не виключають можливості, що сліди крові в піднігтьовому вмісті правої руки потерпілого ОСОБА_2 могли походити від особи з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, можливо і від нього самого, враховуючи його групову приналежність крові (т. 1 а.п. 217-220);

- висновком експерта № 75/1 від 25.01.2021 року, відповідно до якого в піднігтьовому вмісті нігтьових зрізів з правої руки підозрюваного ОСОБА_1 встановлено наявність крові та виявлений білок людини. Статева належність крові не встановлена через відсутність в цитологічних препаратах з даного об`єкту форм елементів крові, необхідних для даного виду дослідження. При встановлені групової належності крові виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВ0. Враховуючи отримані результати дослідження, не виключається походження крові, виявленої в піднігтьовому вмісті нігтьових зрізів з правої руки підозрюваного ОСОБА_1 від особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, у тому числі від потерпілого ОСОБА_2 , враховуючи групову належність його крові (т. 1 а.п. 221-224);

- висновком експерта № 19/104-19/15 від 29.01.2021 року разом із таблицею № 1 до нього, відповідно до якого психологічні особливості комунікативного процесу відтворення особою обстановки та обставин подій (за матеріалами відеозапису слідчого експерименту, проведеного за участю ОСОБА_1 ), характеризуються наявністю психологічно значимих умов, що відповідають психологічній специфіці (проявам та закономірностям) реконструкції подій та не суперечать індивідуально-психологічним особливостям ОСОБА_1 . Так, в ході вказаного слідчого експерименту ОСОБА_1 задана переважна кількість альтернативних питань, які за своїм змістом є уточнюючими, логічно та послідовно сформульованими вслід за попередніми повідомленнями ОСОБА_1 , та суттєво не вплинули на процес реконструкції подій. Комунікативна технологія вказаного слідчого експерименту (за матеріалами відеозапису слідчого експерименту, проведеного за участю ОСОБА_1 ) є психологічно згідною: впорядковує та стимулює активність комунікативної діяльності ОСОБА_1 та, у цілому, не має суттєвих ознак психологічного впливу на останнього. Комунікативна діяльність особи - підозрюваного ОСОБА_1 , у процесі відтворення ним подій під час проведення слідчого експерименту характеризується наявністю стійких проявів індивідуально-психологічних особливостей, у тому числі, значним контролем за своєю комунікативною поведінкою. Суттєва більшість відповідей ОСОБА_1 є змістовно поширеними категоричними ствердженнями, що містять ініціативні уточнення, специфічні деталі про ознаки подій, які він реконструює (дій, об`єктів, обставин). У цілому, реконструкція ОСОБА_1 обставин та перебігу подій, що він реконструює, відображає достатній комплекс ознак, що, за своєю суттю, є психологічними «слідами» минулого досвіду відносно реконструйованих подій. При проведенні вказаного слідчого експерименту у комунікативній поведінці ОСОБА_1 не представляється можливим констатувати психологічні особливості, що властиві для самостійної/несамостійної реконструкції подій. При проведенні даного слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 з урахуванням наявної вербальної продукції учасників слідчої дії, а також невербальної продукції самого ОСОБА_1 , які можливі для візуального спостереження, явних суттєвих ознак психологічного впливу на нього з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії, в основному, не виявлено (т. 1 а.п. 228-245);

- речовими доказами у виді опечатаного спец-пакету № 3134602 з копією протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 , на 1 аркуші, паперовим конвертом з оптичним диском формату CD-R, копією протоколу огляду носія інформації на 3 аркушах, які згідно з постановою слідчого від 29.01.2021 рокувизнані та приєднані до кримінального провадження у якості речових доказів, і передані на зберігання до кімнати речових доказів Магдалинівського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області (т. 1 а.п. 246-247, т.2 а.п. 84-106);

- висновком експерта № СЕ-19/108-21/838-Б від 12.02.2021 року, відповідно до якого встановлені генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_2 (об`єкт № 1 – вирізка зроблена з фрагмента марлі зі зразком крові потерпілого ОСОБА_2 ). Встановлені генетичні ознаки зразка крові підозрюваного ОСОБА_1 (об`єкт № 2 – вирізка зроблена з фрагмента марлі зі зразком крові підозрюваного ОСОБА_1 ). На наданому на дослідження фрагменті деревини (об`єкт № 3 – змив зроблений зі слідів речовини бурого кольору на фрагменті деревини) встановлена наявність слідів крові людини. Генетичні ознаки слідів крові людини на фрагменті вказаної деревини належать особі чоловічої генетичної статі, співпадають з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_2 , не співпадають з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_1 . На наданому на дослідження фрагменті деревини (об`єкт № 4 – змив зроблений з місць вільних від нашарувань речовини бурого кольору на фрагменті деревини) встановлена наявність клітин з ядрами. Генетичні ознаки клітин з ядрами на фрагменті вказаної деревини є змішаними, тобто походять більш ніж від однієї особи, містять генетичні ознаки зразків крові потерпілого ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_1 . На наданих на дослідження светрі (об`єкти №№ 5-8 – змиви зі светру на ділянках А, Б, В, Г, відповідно, зі слідів речовини бурого кольору), куртці (об`єкти №№ 9-12 – змиви зі зовнішньої поверхні куртки), штанах (об`єкти №№ 13-16 – змиви із штанів на ділянках А, Б, В, Г, відповідно, зі слідів речовини бурого кольору) встановлена наявність слідів крові людини. Генетичні ознаки слідів крові людини на светрі (об`єкти №№ 5, 6, 8), куртці (об`єкти №№ 9, 10, 11), штанах (об`єкти №№ 13, 15, 16) належать особі чоловічої генетичної статі, співпадають між собою та з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_1 . Генетичні ознаки слідів крові людини на светрі (об`єкт № 7) належать особі чоловічої генетичної статі та співпадають з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_2 . На наданому на дослідження змиві з миски (об`єкт № 17) встановлена наявність слідів крові людини. Генетичні ознаки слідів крові людини на змиві зі вказаної миски належить особі чоловічої генетичної статі та співпадають з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_2 . На наданій на дослідження сорочці (об`єкти №№ 18-22 – вирізки зроблені зі слідів речовини бурого кольору на ділянках А, Б, В, Г, Д, відповідно) встановлена наявність слідів крові людини. Генетичні ознаки слідів крові людини на сорочці (об`єкти №№ 18-21) належать особі чоловічої генетичної статі, співпадають між собою та з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_1 . На наданому на дослідження фрагменті деревини (об`єкт № 24 – змив зроблений зі слідів речовини бурого кольору на фрагменті деревини) встановлена наявність слідів крові людини. Генетичні ознаки слідів крові людини на вказаному фрагменті деревини належать особі чоловічої генетичної статі та співпадають з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_2 (т.2 а.п. 1-26);

- речовими доказами у виді картонної коробки з пальтом сірого кольору, картонної коробки з гумовою калошею, картонної коробки з шапкою, шарфом та гумовою калошею, які згідно з постановою слідчого від 18.01.2021 року визнані та приєднані до кримінального провадження у якості речових доказів, і передані на зберігання до кімнати речових доказів Магдалинівського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області (т. 2 а.п. 27-28, т.2 а.п. 84-106);

- висновком експерта № 15 від 29.01.2021 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді – забія обличчя, синців обличчя. Дані тілесні ушкодження могли бути спричинені при дії тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею (яким може бути і кулак людини) чи об такий, і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Судово-медичні дані, які б вказували на давність спричинення ушкодження, відсутні з-за поверхового опису характеру ушкоджень. Судово-медичні дані не протирічать можливості спричинення ушкоджень при обставинах, вказаних у протоколі слідчого експерименту від 05.01.2021 року за участю ОСОБА_1 – при ударі кулаком в обличчя (т.2 а.п. 29-30);

- речовими доказами у виді спец-пакету № 5331949 із зразком крові ОСОБА_2 , спец-пакету № 5331953 зі змивом з металевої миски, спец-пакету № 5331951 зі змивом із зовнішньої ручки вхідних дверей, спец-пакету № 5331952 з фрагментом деревини, спец-пакету № 5331950 з зразком крові ОСОБА_1 , спец-пакету № 5489069 із сорочкою, спец-пакету № 2046147 з фрагментом деревини з первинним пакуванням, спец-пакету № 2046144 зі светром та первинним пакуванням, спец-пакету № 2046145 з курткою та штанами з первинним пакуванням, паперового конверту з чистим марлевим бинтом, паперового конверту з контрольним змивом з металевої миски, паперового спец-пакету з чистим марлевим бинтом, паперовим спец-пакетом з змивом із внутрішньої ручки вхідних дверей, які згідно з постановою слідчого від 22.02.2021 року визнані та приєднані до кримінального провадження у якості речових доказів (т.2 а.п. 31-35, т.2 а.п. 84-106).

Перевіряючи зазначені докази з точки зору їх належності та допустимості, згідно з вимогами ст. ст. 85, 86 КПК України, суд вважає, що вони були отримані у порядку, встановленому КПК України, що підтверджується, зокрема:

- витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021040470000003 від 05.01.2021 року, згідно з яким 05.01.2021 року до Магдалинівського ВП надійшло повідомлення про те, що в АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_2 , з ознаками насильницької смерті (т.1 а.п. 129);

- рапортом поліцейського Магдалинівського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 05.01.2021 року, відповідно до якого 05.01.2021 року о 09.18 годині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 05.01.2021 року о 09.17 годині за адресою: АДРЕСА_2 , по центральній дорозі біля будинку заявниця ОСОБА_4 побачила, що невідомий чоловік лежить біля дверей будинку, без ознак життя, тіло синє, на тілі є тілесні ушкодження (на руках, обличчя в крові, розбитий лоб), заявниця вказала, що вказаний чоловік нібито є мешканцем їхнього села (т.1 а.п. 130);

- протоколами отримання зразків від 05.01.2021 року від підозрюваного ОСОБА_1 за участю його захисника Морозової О.Ю. (т.1 а.п. 191-194);

- ухвалою слідчого судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06.01.2021 року про надання дозволу слідчому СВ Магдалинівського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанту поліції Рощупкіну Д.І. на проведення огляду житла та іншого володіння, а саме: території подвір`я, розташованого по АДРЕСА_2 , яке згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , за місцем мешкання без реєстрації ОСОБА_1 . Визнано дії слідчого, а саме проведення огляду від 05.01.2021 року житла та іншого володіння за вищевказаною адресою – законними (т.1 а.п. 195-196);

- ухвалою слідчого судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06.01.2021 року про накладення арешту на майно, яке було вилучене під час проведення огляду житла та іншого володіння, а саме: з приміщення будинку, розташованого по АДРЕСА_2 (т.1 а.п. 197-198).

Під час судового розгляду кримінального провадження захисником обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокатом Дуленчуком І.Д. було заявлено клопотання про визнання деяких доказів недопустимими. Під час судових дебатів захисником Дуленчуком І.Д. було детально проаналізовано причини визнання доказів недопустимими. Так, надаючи оцінку доводам захисника, суд дійшов такого висновку.

Твердження захисника про недопустимість доказів протоколу огляду місця події від 05.01.2021 року, оптичного диску з відеозаписом вказаного огляду та постанови слідчого про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу вказаного диску від 05.01.2021 року (т. 1 а.п. 131-168, 170), у зв`язку з тим, що вказаний протокол не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не містить підписів деяких учасників проведення цієї слідчої дії, є необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи (ч. 2 ст. 237 КПК України).

Частиною 7 вказаної статті передбачено, що при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця або окремих речей, оглядати та вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.

У випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії (ч. 5 ст. 104 КПК України).

Відповідно до ст. 105 КПК України особою, яка провадила процесуальну дію до протоколу долучаються додатки, таким додатком можуть бути фототаблиці. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовленні, а також засвідченні підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні таких додатків.

Крім того, статтею 106 КПК України передбачено, що протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.

Судом встановлено, що у протоколі огляду місця події від 05.01.2021 року містяться відомості щодо участі у цій слідчій дії спеціалістів ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , втім відсутні їх підписи. Водночас, вказаний протокол містить відомості і підписи понятих ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , власника домоволодіння ОСОБА_1 , слідчого, який проводив цей огляд ОСОБА_19 . Містяться підписи понятих і слідчого на план-схемі до протоколу огляду місця події, а також підпис слідчого на таблиці зображень до протоколу. Зі змісту протоколу не вбачається, що від учасників проведення вказаного огляду надходили будь-які зауваження чи доповнення до нього.

Також, у протоколі огляду місця події міститься посилання на застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання, а саме: фото-, відеофіксація камерою Canon A590.

Вказаний відеозапис було оглянуто слідчим, про що складено протокол огляду носія інформації від 06.01.2021 року (т. 1 а.п. 171), та визнано оптичний диск із вказаним відеозаписом в якості речового доказу згідно з постановою слідчого про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речового доказу від 06.01.2021 року (т. 1 а.п. 173).

Ухвалами слідчого судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06.01.2021 року надано дозвіл слідчому на проведення огляду житла та іншого володіння, а саме: території подвір`я, розташованого по АДРЕСА_2 , та визнано дії слідчого щодо проведення вказаного огляду законними, та накладено арешт на майно, яке було вилучене під час проведення вказаного огляду.

Отже, вказаний протокол з додатками складений уповноваженою особою, відповідно до положень ст. ст. 104, 105, 237 КПК України, схема та фототаблиця, які належним чином виготовлені та засвідчені слідчим, доповнюють зазначений протокол, підтверджують викладені у ньому дані та повністю узгоджуються між собою. Сама слідча дія відбувалася за участю двох понятих, як передбачено кримінальним процесуальним законом. Тому підстав для визнання їх недопустимими доказами суд не вбачає.

Відсутність в протоколі підписів спеціалістів, які не весь час були присутні під час огляду місця події і участь, яких не є обов`язковою, не тягне за собою визнання даного доказу недопустимим.

Відповідно, немає підстав і для визнання недопустимими доказами висновки експертиз у даному кримінальному провадженні та показання експерта ОСОБА_12 з тих підстав, що предметом їх дослідження були речі, вилучені за протоколом огляду місця події від 05.01.2021 року з додатками, про що стверджує захисник.

Водночас, захисник не обґрунтував, яким чином можуть вплинути обставини, на які він посилається, на достовірність фактичних даних, отриманих в результаті проведення огляду місця події.

Доводи захисника про те, що у протоколі огляду місця події від 05.01.2021 року не зазначено належним чином, у кого саме проводився огляд, суд вважає необґрунтованими, оскільки у протоколі огляду місця події зазначено, що ця слідча дія проводиться, зокрема, «за участю потерпілого (власника) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 », де об`єктом огляду є ділянка місцевості, розташована на території подвір`я домоволодіння по АДРЕСА_2 (т. 1 а.п. 131).

Посилання сторони захисту на те, що візок, на якому свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перекотили ОСОБА_2 до домоволодіння ОСОБА_1 , і на якому свідку ОСОБА_3 відомо зі слів мешканців села Водяне, що на цій тачці містяться явно виражені плями бурого кольору, тобто схожі на кров, залишився не оглянутим та не було прийнято рішення щодо залучення його в якості речового доказу, суд відхиляє з огляду на таке.

Однією із засад кримінального провадження, закріпленої у п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України, є змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч. ч. 1-3 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, встановленими цим Кодексом, і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Натомість суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

На підставі ст. ст. 17, 36 КПК України прокурор у кримінальному провадженні є стороною обвинувачення і, на якого, зокрема, покладено функцію доводити перед судом винуватість особи у пред`явленому обвинуваченні.

В судовому засіданні прокурор показав, що під час огляду місця події, також було оглянуто і візок, на якому свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перекотили ОСОБА_2 до домоволодіння ОСОБА_1 . Однак, враховуючи те, що на вказаному візку були відсутні будь-які ознаками злочину, які би мали криміналістичне значення для кримінального провадження, слідчим не було прийнято рішення щодо окремого огляду даного візка, і як наслідок, визнання його у якості речового доказу.

Жодних доказів, які би підтверджували обставину, на яку захисник посилається, останнім не надано. Такі відомості у суду відсутні. Крім того, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 про дані обставини також не зазначала.

Доводи захисника про те, що огляд місця події є недопустимим доказом внаслідок проведення цієї слідчої дії за участю ОСОБА_1 , якого було на той час фактично затримано, тобто порушено право останнього на захист, не ґрунтуються на вимогах закону з огляду на таке.

Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.01.12021 року (т. 2 а.п. 66-67) ОСОБА_1 на підставі ст. 208 КПК України було затримано в кабінеті № 204 адмінбудівлі Магдалинівського ВП НВП ГУНП в Дніпропетровській області 05.01.2021 року о 17 годині 10 хвилин (фактичний час та місце затримання: 05.01.2021 року об 11.00 годині в с. Водяне Магдалинівського району Дніпропетровської області).

Відповідно до ч. 1 ст. 237 КПК України огляд проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

За змістом ч. 3 вказаної норми участь в огляді учасників кримінального провадження покладається на розсуд слідчого, прокурора.

За приписами ч. 3 ст. 214 КПК України огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду.

Отже, участь підозрюваного та його захисника у проведенні даної слідчої дії є необов`язковою.

Крім того, відповідно до ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину у випадках, визначених в пунктах 1, 3 ч. 1 цієї статті, і таке затримання не пов`язане з внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки за своїм змістом затримання підозрюваного в порядку статті 208 КПК України безпосередньо після вчинення злочину не є слідчою дією, а є одним із елементів заходів забезпечення кримінального провадження, і КПК України в статті 208 не пов`язує таке затримання із виконанням дій, визначених в статті 214 КПК України. Тому, доводи захисника в цій частині щодо порушення прав ОСОБА_1 під час його затримання суд відхиляє.

Доводи сторони захисту про те, що до ОСОБА_1 після його затримання і доставки до відділення поліції застосовувалося фізичне та психологічне насильство, суд відхиляє, як такі, що не знайшли свого об`єктивного підтвердження під час судового розгляду, будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано, натомість спростовані матеріалами справи, зокрема, протоколом слідчого експерименту від 05.01.2021 року, в ході проведення якого ОСОБА_1 розповів та показав, як ОСОБА_2 наніс йому удар правою ногою по його лівій нозі, далі ще декілька ударів кулаком правої руки в область лівої сторони обличчя; довідкою лікаря КП «Магдалинівська ЦРЛ МРР» ОСОБА_13 від 05.01.2021 року, відповідно до якої під час огляду у ОСОБА_1 було діагностовано забій обличчя та синці на обличчі.

Крім того, на запит суду Магдалинівське ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за вих. № 471/4323 від 10.12.2021 року повідомило, що 05.01.2021 року ОСОБА_1 об 11.10 годині був затриманий слідчим СВ Магдалинівського ВП лейтенантом поліції ОСОБА_19 на місці вчинення кримінального правопорушення по АДРЕСА_2 , де на момент затримання у ОСОБА_1 вже малися тілесні ушкодження на обличчі. Після чого, останнього було доставлено до КП «Магдалинівська ЦРЛ» МСР» для медичного освідування на предмет тілесних ушкоджень та стану алкогольного сп`яніння, де у нього були виявлені тілесні ушкодження у вигляді забія обличчя та синців на обличчі. У подальшому, ОСОБА_1 був доставлений до Магдалинівського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області для повідомлення про підозру та проведення слідчих дій. Допитаний 05.01.2021 року в якості підозрюваного ОСОБА_1 показав, що 04.01.2021 року приблизно о 21:00 годині під час сварки на території його подвір`я з ОСОБА_2 , останній наніс йому удари по обличчю. Таким чином, в момент затримання, конвоювання та перебування обвинуваченого ОСОБА_1 в приміщенні Магдалинівського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області останній жодних тілесних ушкоджень від працівників поліції не отримував, про необхідність отримання медичної допомоги не повідомляв (т.3 а.п.64).

Суд відхиляє посилання захисника на те, що після затримання ОСОБА_1 працівники поліції, взявши у нього ключі від вхідних дверей будинку, привезли йому з відти його чистий одяг, оскільки такі обставини не знайшли свого об`єктивного підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження. Крім того, захисником не обґрунтовано, яким чином дана обставина впливає на доведеність невинуватості обвинуваченого ОСОБА_1 .

Посилання сторони захисту на недопустимість як доказу протоколу проведення слідчого експерименту від 05.01.2021 року, окільна дана слідча дія всупереч приписів ст. ст. 233, 240 КПК України проведена без будь-якого дозволу, оскільки відсутня письмова заява власника житла, що підтверджувала би факт надання ним згоди на проведення слідчого експерименту в будинку, та ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи, у якій би йшлося про проведення слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_1 , суд відхиляє з таких підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 КПК України слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.

Суд звертає увагу на те, що законом не встановлено обов`язкову письмову форму дозволу особи, яка є володільцем житла чи іншого володіння особи, і, відповідно, закон не визначає спеціальних засобів доказування наявності та добровільності згоди на проникнення до такого житла або іншого володіння особи. Тому наявність чи відсутність згоди, а також її добровільність чи вимушеність мають бути встановлені, виходячи з сукупності обставин, за яких відбувалося проникнення до житла чи іншого володіння особи, і ці обставини можуть доводитись або спростовуватися сторонами за допомогою будь-яких засобів доказування.

Під час досудового розслідування та судового розгляду володілець житла – обвинувачений ОСОБА_1 не зазначав про те, що слідчий експеримент проводився без його згоди, будь-яких скарг чи заяв з цього приводу у відповідні органи та суду не надавав.

За вказаних обставин, відсутність письмового документа, що містить згоду на проведення слідчого експерименту в житлі, у даній справі немає вирішального значення, оскільки письмова заява є одним із можливих, але не єдиним способом підтвердження такої згоди.

Таким чином, суд, виходячи із сукупності всіх обставин даної справи, що супроводжували слідчу дію, дійшов висновку, що згода на її проведення в житлі, яким володів обвинувачений ОСОБА_1 , була дана самим обвинуваченим ОСОБА_1 .

Наведена позиція не суперечить висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2019 року (справа №159/451/16-к), який зводиться до того, що для з`ясування допустимості доказів, отриманих під час огляду в житлі чи іншому володінні особи, якщо наявність та/або добровільність згоди володільця ставиться стороною під сумнів, суд має виходити із сукупності всіх обставин, що супроводжували цю слідчу дію, враховуючи, але не обмежуючись, наявністю письмового підтвердження такої згоди.

Відтак, за наявності згоди володільця житла, наявності ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи, з метою проведення слідчого експерименту, на що посилається захисник, не вимагається.

Посилання сторони захисту на те, що під час проведення слідчого експерименту демонстрація ОСОБА_1 нанесення ним ударів відбувалася не по його волі, а під психологічним тиском слідчого, виконуючи накази останнього під страхом застосування до нього фізичного насильства, погроз та психологічного тиску по приїзду до відділення поліції, є безпідставними з огляду на таке.

За правилами ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. Проведення цього заходу за участю підозрюваного, на відміну від його допиту, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети слідчого експерименту.

Відповідно до часини другої цієї норми під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.

Згідно з ч. 1 ст. 107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов`язковим.

Отримання від підозрюваного, обвинуваченого відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням встановленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання. При цьому відомості, які надаються під час слідчої (розшукової) дії - слідчого експерименту, фіксуються у процесуальному документі - протоколі цієї слідчої дії та в подальшому досліджуються та оцінюються судом.

Зі змісту протоколу слідчого експерименту від 05.01.2021 року вбачається, що вказана слідча дія була проведена 05.01.2021 року в період з 18.15 години до 18.40 години за участю підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Морозової О.Ю. та двох понятих, тобто з додержанням вимог кримінального процесуального закону. Хід слідчого експерименту було зафіксовано на відеокамеру та записано на диск, який долучений до протоколу.

З цього відеозапису вбачається, що під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_1 у будинку за місцем свого проживання добровільно розповів учасникам слідчої дії про обставини вчинення ним вказаного злочину, показав, які дії та чим він вчиняв щодо ОСОБА_2 . При цьому, жодних зауважень щодо правильності фіксації слідчим проведення цієї слідчої дії у протоколі від учасників не надходило, що підтверджується відповідним записом та підписами учасників у ньому.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК України протоколи слідчих експериментів належать до документів та в розумінні ст. 84 КПК України є самостійним джерелом доказів, під час якого слідчий, прокурор не допитує особу, а лише перевіряє або уточнює певні відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. У свою чергу показання особи є також самостійним джерелом доказів, порядок отримання яких встановлено ч. 1 ст. 95 КПК України.

Отже, зафіксовані в протоколі результати слідчого експерименту не є тотожними наданим слідчому, прокурору показанням, про які йдеться у частинах 1 та 4 ст. 95 КПК України.

Таку позицію Суду викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі № 740/3597/17 (провадження № 51-6070кмо19.

Згідно з висновком правозастосування норми права, що міститься у цьому рішенні, приписи ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК України. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту.

Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту.

Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування був дотриманий процесуальний порядок проведення слідчого експерименту та забезпечено дотримання процесуальних гарантій, що виключають обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від ОСОБА_1 . Так, останньому були роз`яснені його процесуальні права, він давав свої пояснення без будь-якого тиску, за вільним волевиявленням та у присутності захисника, маючи можливість отримати правову допомогу та усвідомлюючи право мовчати і не свідчити проти себе, за участю понятих та за умов застосування відеозапису як складової судового контролю за дотриманням засад кримінального провадження. За результатом проведення слідчого експерименту був складений відповідний протокол, у якому відображено зміст події, його підписано всіма учасниками, які не мали жодних зауважень. Зміст протоколу відповідає вимогам ч. 6 ст. 240 КПК України.

Відеозапис слідчого експерименту був відтворений у судовому засіданні, протокол досліджено судом.

З цих же підстав безпідставними є доводи захисника про те, що та кількість ударів, на яку посилається обвинувачений ОСОБА_1 у протоколі слідчого експерименту (4-5 ударів), об`єктивно не могла спричинити такі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 та з тим механізмом їх нанесення, який зазначений у висновку експерта, оскільки як показав ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту, він спочатку вдарив палицею 2-3 рази по голові ОСОБА_2 , в результаті чого останній впав на спину, а він в свою чергу продовжив наносити йому удари цією ж палицею по тулубу, приблизно 4-5 разів.

Слід зазначити, що за результатами проведення судово-психологічного експертного дослідження № 19/104-19/15 від 29.01.2021 року, вбачається, що психологічні особливості комунікативного процесу відтворення ОСОБА_1 обстановки та обставин подій (за матеріалами відеозапису слідчого експерименту, проведеного за участю ОСОБА_1 ), характеризуються наявністю психологічно значимих умов, що відповідають психологічній специфіці (проявам та закономірностям) реконструкції подій та не суперечать індивідуально-психологічним особливостям ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до висновку експерта № 2-Е від 26.01.2021 року тілесні ушкодження голови, тулуба та кінцівок з переломами грудини, ребер, кісток лицевого черепу, виявлені на трупі ОСОБА_2 , могли утворитися за обставин, вказаних у протоколі слідчого експерименту від 05.01.2019 року, проведеного за участю ОСОБА_1 . Експерт ОСОБА_12 в судовому засіданні дав чіткі, однозначні, послідовні показання та підтвердив наданий ним висновок. Всі вищезазначені докази є послідовними, логічними та узгодженими між собою.

Отже, будь-яких об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність фактичних даних отриманих за результатом проведення слідчого експерименту, суд не вбачає.

Посилання захисника на суперечність показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в частині того, що ОСОБА_7 вказує, що верхній одяг потерпілого ОСОБА_2 був мокрим та, що саме він брав за ноги потерпілого, а ОСОБА_8 вказав, що одяг ОСОБА_2 був сухим і саме він брав останнього за ноги, суд вважає неспроможними, оскільки захисником не доведено, яким чином ці обставини впливають на достовірність фактичних даних за умови, що ним не заперечується факт того, що дані свідки перевозили ОСОБА_2 на візку до домоволодіння ОСОБА_1 .

Також, суд вважає безпідставними доводи захисника з приводу того, що після того, як зазначені свідки залиши ОСОБА_2 у коридорі будинку ОСОБА_1 , свідок ОСОБА_8 чув, як ОСОБА_1 виганяв ОСОБА_2 із двору, а ОСОБА_7 цього не чув. Так, під час судового допиту, на запитання прокурора, свідок ОСОБА_7 показав, що коли він йшов разом із ОСОБА_8 чули, як ОСОБА_1 будив ОСОБА_2 щоб той йшов додому.

Таким чином, невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини та його показання повністю спростовуються, як висновком судово-психологічної експертизи № 19/104-19/15 від 29.01.2021 року, відповідно до якої під час проведення слідчої дії (слідчого експерименту) ОСОБА_1 в присутності свого захисника надавав покази добровільно, без будь-якого примусу, так і самого слідчого експерименту, під час якого також зазначив про те, що між ним та потерпілим ОСОБА_2 виник конфлікт, в результаті якого ОСОБА_2 кулаком та ногою спричинив йому тілесні ушкодження, зазначені в матеріалах кримінального провадження, а він в свою чергу, розізлившись, за допомогою дерев`яної палиці наносив останньому тілесні ушкодження, поки той не залишився лежати нерухомо на подвір`ї. Також, його покази повністю спростовуються запереченнями в судовому засіданні захисника Дуленчука І.Д., який зазначив, що жодних тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 під час їх першої зустрічі не було, і про заборонені методи досудового розслідування останній йому тоді нічого не казав. ОСОБА_1 про такі обставини почав зазначати лише під час судового розгляду.

Таким чином, суд відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_1 критично, як до неспроможних та суперечливих, наданих останнім з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину проти життя особи.

Допитана в ході судового розгляду свідок ОСОБА_6 зазначила, що 04.01.2021 року ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 розпивали алкогольні напої, їй це стало відомо зі слів ОСОБА_1 , який в день приходив до неї за горілкою та говорив, що гроші йому дав ОСОБА_2 та направив його за горілкою. Про те, що на її подвір`ї знаходиться ОСОБА_2 вона дізналась від ОСОБА_7 , який зазначив, що він ледве не перечепився через ОСОБА_2 у неї на подвір`ї, після чого вона увімкнула світло біля вхідних дверей та помітила ОСОБА_2 , який спав у неї на подвір`ї в сильному алкогольному сп`янінні. На її прохання, оскільки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розпивали разом алкогольні напої, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перевезли його до ОСОБА_1 , щоб потерпілий не замерз. Також свідок зазначили, що у ОСОБА_2 не було жодних тілесних ушкоджень, він перебував в сильному алкогольному сп`янінні (міцно спав, видаючи характерні звуки буркотіння, храп та інші). Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в своїх показах зазначили, що особисто чули, після того, як залишили ОСОБА_2 у ОСОБА_1 , як останній голосно сварився з ОСОБА_2 . Як зазначив свідок ОСОБА_8 , коли він почув сварку, то хотів повернутись, але ОСОБА_7 йому сказав, що вони розберуться самі.

Допитаний під час судового розгляду судово-медичний експерт ОСОБА_12 надав покази, які повністю підтверджують висунуте обвинувачення з приводу того, що усі тілесні ушкодження ОСОБА_2 завдані за декілька годин (2-3 годин) до настання смерті, тобто з 21 до 24 години 04.01.2021 року, а смерть настала з 24 години 04.01.2021 року (00.00 години 05.01.2021 року) до 02 години 05.01.2021 року, що повністю спростовує версію сторони захисту з приводу того, що на подвір`я ОСОБА_1 тіло ОСОБА_2 було підкинуто вже з тілесними ушкодженнями або навіть без ознак життя.

В судовому засіданні також були допитані свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Так, свідок ОСОБА_3 показала, що 04.01.2021 року приблизно о 15.00 годині до неї до магазину, де вона працювала продавцем, приїхав ОСОБА_1 , купив баночку кільки і залишився в приміщенні магазину, де проводив дозвілля, розмовляв з відвідувачами. Через декілька годин, коли магазин зачинявся, ОСОБА_1 сів на свій велосипед «Орльонок» і поїхав додому. Після цього вона зі своїм чоловіком ОСОБА_21 поїхали на автомобілі додому. По дорозі вона побачила, що вхідні двері будинку ОСОБА_1 зачинені, а трішки далі на подвір`ї домоволодіння ОСОБА_6 біля будинку, поруч з коридором лежить на спині ОСОБА_2 . Перед хвірткою від дороги вказаного домоволодіння лежав велосипед, марку якого вона не бачила. Вдома онук ОСОБА_22 їй повідомив, що також бачив у дворі ОСОБА_6 . ОСОБА_2 , на що вона відповіла йому, що ОСОБА_2 скоріш за все п`яний, згодом прокинеться і піде додому. 05.01.2021 року зранку, коли вона їхала на роботу, то побачила біля будинку ОСОБА_1 лежачого ОСОБА_2 , який лежав на спині, тобто в такій же позі, як напередодні ввечері на подвір`ї ОСОБА_6 . Вона зателефонувала ОСОБА_4 з приводу даної події. Через деякий час, коли вона вже приїхала на роботу до магазину, їй зателефонувала ОСОБА_4 і повідомила, що коли вона прийшла до будинку ОСОБА_1 виявила, що ОСОБА_2 мертвий. Останній вона сказала, щоб та викликала поліцію. Через хвилин 15 до неї до магазину приїхали працівники поліції і запитали, що трапилося. Вона їм розповіла все, що їй було відомо. Потім через невеликий проміжок часу до неї знову приїхали працівники поліції, яким вона на їх прохання дала пусті картонні коробки. На її запитання поліцейські відповіли, що очевидцем даної події є ОСОБА_7 , оскільки велосипед, який вона бачила напередодні біля домоволодіння ОСОБА_6 належить йому.

На запитання захисника свідок ОСОБА_3 також показала, що коли бачила ОСОБА_1 в магазині він був без видимих тілесних ушкоджень. Забрали останнього до поліції 05.01.2021 року. Втім, коли вона 06.01.2021 року привозила ОСОБА_1 у відділ поліції в смт. Магдалинівка продукти харчування від односельчан, то ОСОБА_1 був побитий: на лиці у нього з лівої сторони синець, останній не міг піднятися, оскільки боліла нога. ОСОБА_1 їй повідомив, що його побили. Коли вона 04.01.2021 року проїжджала з роботи повз домоволодіння ОСОБА_6 призупинилася, щоб розгледіти, що відбувається на подвір`ї ОСОБА_6 , оскільки в останньої часто відбуваються «п`яні гулянки». Саме в той момент вона і побачила лежачого на спині ОСОБА_2 . Більше нікого вона не бачила на подвір`ї. В магазині ОСОБА_1 говорив їй, що цього ж дня у ОСОБА_6 . ОСОБА_2 надав йому випити горілки, а ОСОБА_6 надала йому з`їсти яйце і вимагала за нього гроші.

В поліції поліцейський ОСОБА_23 віддав їй особисті речі ОСОБА_1 , в тому числі й пенсійне посвідчення, банківську картку. На даний час вона розпоряджається грошовими коштами ОСОБА_1 в інтересах останнього. Також повідомила, що за кошти обвинуваченого і в його інтересах вона уклала угоду з захисником Дуленчуком І.Д.

Свідок ОСОБА_4 показала, що 05.01.2021 року о 08.50 годині їй зателефонувала ОСОБА_3 і повідомила, що біля будинку ОСОБА_1 лежить на подвір`ї ОСОБА_2 . Після цього вона на велосипеді поїхала до ОСОБА_1 . Останній, відчинивши їй двері і на її запитання щодо лежачого у нього ОСОБА_2 , відповів: «Чого це вони до мене притягли ОСОБА_2 , оскільки він у ОСОБА_6 гуляв». Зрозумівши, що ОСОБА_2 мертвий, вона викликала поліцію. Поліція приїхала приблизно о 10.00 годині, ходили до ОСОБА_6 , з її будинку також вийшов син ОСОБА_9 . Цього ж дня поліція забрала ОСОБА_1 до відділку поліції. 06.01.2021 року в магазині її подруга сказала, що ОСОБА_8 їй говорив, що вони відтягли «готового» ОСОБА_2 до ОСОБА_1 від ОСОБА_6 .

На запитання захисника свідок ОСОБА_4 також показала, що 06.01.2021 року у відділку поліції в смт. Магдалинівка вона бачила ОСОБА_1 , коли йому передавала продукти харчування, в останнього вона бачила тілесні ушкодження: ушкоджена ліва нога, на яку він не міг ставати, а також синці на обличчі з обох сторін. Зі слів ОСОБА_1 його побили. Також показала, що 04.01.2021 року вона також перебувала в магазині, де здійснювала торгівлю ОСОБА_3 . Приблизно о 15.00 годині до магазину прийшов ОСОБА_1 і перебував там до його зачинення, тобто до вечора. В останнього жодних тілесних ушкоджень не було.

Додала, що з ОСОБА_6 у неї неприязні стосунки на ґрунті того, що остання торгує алкогольними напоями.

Так, допитані під час судового розгляду дані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які є родичами між собою, дали покази, які суперечать як матеріалам кримінального провадження, так і показам інших свідків. Зокрема, свідок ОСОБА_3 зазначала, що приблизно о 18.00 годині, коли вона разом із чоловіком їхала з роботи до себе додому на автомобілі, то через відчиненні ворота помітила, що у дворі ОСОБА_6 лежить тіло ОСОБА_2 . В подальшому на уточнюючі запитання вказала, що ворота були зачинені, а відкрита була хвіртка. Також зазначала, що бачила, як хтось лежить у дворі ОСОБА_6 , хто саме вона не бачила, зазначила, що на вулиці вже сіріло та ще було видно. У подальшому зазначила, що в дворі горіло світло. Також ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначили, що 06.01.2021 року, коли відвідали у ВП ОСОБА_1 , то останній був дуже побитий, хоча коли його затримували, вони тілесних ушкоджень в останнього не бачили. Також впевнені, що ОСОБА_1 не міг спричинити ОСОБА_2 такі тілесні ушкодження.

Суд відноситься до показань вказаних свідків критично, як суперечливих, наданих останніми з корисливих мотивів та з метою уникнення ОСОБА_1 кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, з огляду на таке. Останні під час судового розгляду зазначали, що зі свідком ОСОБА_6 мають давні неприязні стосунки, хоча раніше були кумами. На момент вказаної події вже тривалий час не спілкувалися. Крім того, як неодноразово зазначав під час судового розгляду захисник Дуленчук І.Д. з посиланнями на свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які винайняли його для захисту ОСОБА_1 , до вбивства ОСОБА_2 причетна ОСОБА_6 та її рідні, а також самі свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . При цьому, про це свідкам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відомо зі слів мешканців села, але кого саме, вказати не можуть. Також під час судового розгляду свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що пенсійна картка ОСОБА_1 , який їм передав після затримання, знаходиться у них, та вони самостійно нею розпоряджаються, знімаючи кошти та здійснюючи різні покупки, в тому числі й оплату послуг захисника.

В судовому засіданні за клопотанням прокурора для з`ясування причин розбіжностей у показаннях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які надані ними в судовому засіданні з показаннями, викладеними ними в протоколах їх допиту, був допитаний свідок ОСОБА_24 , який показав, що він виконуючи свої службові обов`язки працівника Національної поліції проводив опитування, зокрема, ОСОБА_3 , як місцевої жительки з приводу з`ясування психологічного портрету підозрюваного ОСОБА_1 .

Втім, суд не може визнати показання зазначеного свідка як належний і допустимий доказ в частині усунення розбіжностей у показаннях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки у відповідності до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а не на показаннях, наданих слідчому, прокурору.

З описаних вище доказів, а саме показань свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , експерта ОСОБА_12 , які є логічними, послідовними, узгоджуються як між собою, так і з висновками експертів, і з протоколом слідчого експерименту, можна беззаперечно дійти висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні поза розумним сумнівом. Характер і динамічність дій ОСОБА_1 , його поведінка під час вчинення злочину, знаряддя злочину – палиця, завдання нею численних цілеспрямованих ударів у життєво важливі органи потерпілого, а також поведінка обвинуваченого після вчинення злочину (а саме те, що він потерпілому допомоги не надав та залишив місце події, пішовши спати) у сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 у цьому випадку діяв із умислом на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_2 .

Отже, суд, дослідивши докази в межах пред`явленої підозри, не виходячи за межі пред`явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, доходить однозначного висновку про те, що вина обвинувачено ОСОБА_1 у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, доведена у повному обсязі і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 115 КК України.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 , суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Крім того, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, має ІІІ групу інвалідності по загальному захворюванню з ураженням опорно-рухового апарату, за місцем мешкання характеризується задовільно.

Також, суд бере до уваги поведінку загиблого ОСОБА_2 , який, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, в ході конфлікту спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження.

Однак, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_25 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, тобто проти життя та здоров`я особи, а відтак одне з найбільш суспільно небезпечних кримінальних правопорушень. Вчинене ним кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

Тому, з урахуванням особливостей даного кримінального правопорушення і обставин його вчинення, особи обвинуваченого та його ставлення до скоєного, суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України, а саме нижче від найнижчої межі чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки такі підстави у суду відсутні, і вважає, що покарання повинно бути призначено виключно у виді позбавлення волі, але на рівні мінімальної межі санкції ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки саме таке покарання буде співмірним меті його застосування та повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Також, за наявності пом`якшуючої покарання обставини, похилого віку обвинуваченого та думки потерпілої, яка у своїй заяві не наполягала на призначенні обвинуваченому суворого покарання, суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_1 покарання в межах найбільшої санкції ч. 1 ст. 115 КК України.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Накладений арешт згідно з ухвалою слідчого судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06.01.2021 року про накладення арешту на майно, яке було вилучене під час проведення огляду житла та іншого володіння, а саме території подвір`я, розташованого по АДРЕСА_2 , необхідно скасувати.

Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 75 597,72 грн. (висновки експерта за результатами проведення: судово-трасологічного експертного дослідження від 15.01.2021 року № 19/104-7/3/50 у розмірі 1634,50 грн.; судово-психологічного експертного дослідження від 29.01.2021 року № 19/104-19/15 у розмірі 13 076 грн.;судового молекулярно-генетичного експертного дослідження від 12.02.2021 року № СЕ-19/108-21/838-Б у розмірі 60 887,22 грн.).

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на сім років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня його затримання з 05 січня 2021 року.

Зарахувати у строк відбуття покарання тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 з моменту його затримання з 05 січня 2021 року до 25 січня 2022 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний – тримання під вартою.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06.01.2021 року на майно, яке було вилучене під час проведення огляду житла та іншого володіння за адресою: АДРЕСА_2 .

Речові докази:

- фрагмент дерев`яного стовбура з речовиною бурого кольору на ньому, який поміщено до картонної коробки; сорочку із тканини, яку поміщено до паперового конверту; пальто світло-сірого кольору, яке поміщено до картонної коробки; шапку, шарф, гумову калошу, які поміщено до картонної коробки; гумову калошу, яку поміщено до картонної коробки; светр світло-сірого кольору, який поміщено до паперового конверту; металевий ніж, який поміщено до паперового конверту; штани чоловічі чорного кольору, курточку чоловічу фіолетового кольору, які поміщено до картонної коробки, картонну коробку з пальтом сірого кольору, картонну коробку з гумовою калошею, картонну коробку з шапкою, шарфом та гумовою калошею, які передані на зберігання до кімнати речових доказів Магдалинівського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

- оптичний диск «Verbatim», сірого кольору, формату DVD-R, об`ємом цифрової пам`яті 4,7 Gb, на якому знаходяться 2 відеозаписи проведення огляду місця події по АДРЕСА_2 , оптичний диск «Verbatim», сірого кольору, формату DVD-R, об`ємом цифрової пам`яті 700 Mb, на якому знаходяться відеозапис проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 ; опечатаний паперовий конверт зі зрізами нігтьових пластин з лівої руки потерпілого ОСОБА_2 ; опечатаний паперовий конверт зі зрізами нігтьових пластин з правої руки потерпілого ОСОБА_2 ; опечатаний паперовий конверт зі змивом мікрочастинок з долоні лівої руки потерпілого ОСОБА_2 ; опечатаний паперовий конверт зі змивом мікрочастинок з долоні правої руки потерпілого ОСОБА_2 ; опечатаний паперовий конверт зі чистим марлевим медичним бинтом, за допомогою якого проведено змив мікрочастинок з долонь потерпілого ОСОБА_2 ; опечатаний паперовий конверт зі зрізами нігтьових пластин з лівої руки ОСОБА_1 ; опечатаний паперовий конверт зі зрізами нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_1 ; опечатаний паперовий конверт зі змивом мікрочастинок з долоні лівої руки ОСОБА_1 ; опечатаний паперовий конверт зі змивом мікрочастинок з долоні правої руки ОСОБА_1 ; опечатаний паперовий конверт з чистим марлевим медичним бинтом, за допомогою якого проведено змив мікрочастинок з долонь рук ОСОБА_1 ; опечатаний паперовий конверт з 1 недопалком сигарет «А»; опечатаний паперовий конверт з 1 недопалком сигарет «Marshall»; опечатаний паперовий конверт з 1 недопалком сигарет з фрагменту газети, паперовий конверт з чистим марлевим бинтом, паперовий конверт з контрольним змивом з металевої миски, паперовий спец-пакет з чистим марлевим бинтом, паперовий спец-пакет з змивом з внутрішньої ручки вхідних дверей, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, які поміщенні для зберігання до паперового спец-пакету, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження;

- опечатаний спец-пакет № 2670022 з 4 слідами папілярних узорів рук на 4 прозорих липких стрічках, опечатаного спец-пакету № 2670044 з дактилокартою, опечатаного спец-пакету № 2670041, спец-пакет № 5331949 зі зразком крові ОСОБА_2 , спец-пакет № 5331953 зі змивом з металевої миски, спец-пакет № 5331951 зі змивом з зовнішньої ручки вхідних дверей, спец-пакет № 5331952 з фрагментом деревини, спец-пакет № 5331950 зі зразком крові ОСОБА_1 , спец-пакет № 5489069 з сорочкою, спец-пакет № 2046147 з фрагментом деревини з первинним пакуванням, спец-пакет № 2046144 зі светром та первинним пакуванням, спец-пакет № 2046145 з курткою та штанами з первинним пакуванням, які передані на зберігання до кімнати речових доказів ВП № 1 Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 75 597 гривень 72 копійки.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.І. Гузоватий