Ухвала суду № 102780141, 26.01.2022, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-з/641/19/2022 Справа № 641/417/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2022 року

Суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Чайка І.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову , -

В С Т А Н О В И В :

В провадження Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшла ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання відповідного позову до суду, шляхом заборони ТДВ «Міжнародна страхова компанія» , в тому числі ліквідаційній комісії , голові ліквідаційної комісії та учасникам цього товариства , складати та затверджувати проміжний ліквідаційний баланс.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те , що він має намір звернутись до суду з позовом до ТДВ «Міжнародна страхова компанія» про зобов`язання визнати кредиторські вимоги та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Так, 10.01.2021 року о 14 год 30 хв на автодорозі Київ - Чоп 229 км відбулася дорожньо-транспортна пригода , а саме зіткнення автомобіля марки: Chery, модель: Easter, 2007 року випуску, номерний знак: НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , власником якого є ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якої застрахована ТДВ "Міжнародна страхова компанія" в відповідності полісу № АР0299191, та автомобілем марки: ЗАЗ (DAEWOO), модель: TF699P, 2008 року випуску, номерний знак: НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , власником якого є ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована ПрАТ "СК "АСКО-Донбас Північний" в відповідності полісу № АО2669402.

Вину у скоєнні адміністративного правопорушення ОСОБА_2 визнав, і її встановлено постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 03.02.2021 року в справі № 296/418/21, якою останнього притягнуто до відповідальності за статтею 124 КУпАП.

До того ж, винна особа в добровільному порядку відшкодувала потерпілому ОСОБА_1 франшизу, визначену полісом № АР0299191 в розмірі 2600,00 грн. Будь-яких інших взаєморозрахунків застраховані особи не здійснювали.

Одразу після дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_1 повідомив засобами телефонного зв`язку страховика винуватця про пригоду та 13.01.2021 року надіслав на його поштову адресу письмове повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяву про виплату страхову відшкодування. Страховій справі присвоєно № 22903, що підтверджується листуванням засобами месенджеру Viber. Проте, жодних дій на виконання вимог статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та будь-яких рішень на виконання статей 36, 37 цього Закону страховик не вчиняв та не приймав.

Потерпілий ОСОБА_1 самостійно обрав експерта для визначення шкоди. Згідно експертного звіту № 009Д від 01.09.2021 року вартість відновлювального ремонту за вирахуванням суми франшизи складає 41910,00 грн.

29.12.2021 року ОСОБА_1 разом із заявою про страхове відшкодування з майновими вимогами на загальну суму 46210,83 грн. направив на адресу товариства.

Проте , а ні вимогу кредитора , ані заяву про страхове відшкодування товариство не отримало , та поштове відправлення повернулось на зворотну адресу.

Тому , позивач вважає , що товариство ухиляється від розгляду вимог ОСОБА_1 .

Вивчивши заяву про забезпечення позову та надані документи, суд приходить до висновку про відмову в її задоволені з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

За змістом ст.ст.12,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову .

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 просить суд заборонити ТДВ «Міжнародна страхова компанія» , та будь яким іншим особам складати та затверджувати проміжний ліквідаційний баланс.

Відповідно до ч.5 ст. 19 Господарського кодексу України забороняється незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб`єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб.

Пунктом 4 ст. 3 ЦК України свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, є засадою цивільного судочинства. Тому втручання державних органів у господарську діяльність підприємств не допускається.

При вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує те, що заборона ТДВ «Міжнародна страхова компанія» , або ліквідаційній комісії здійснення процесу ліквідації по своїй суті є втручанням у діяльність підприємства.

Таким чином заявнику слід відмовити у забезпеченні позову оскільки такий вид заходу забезпечення позову може призвести до негативних наслідків, а саме , буде втручанням у господарську діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149-153, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову – залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя -І. В. Чайка