Ухвала суду № 102779781, 26.01.2022, Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа №430/187/22

Провадження №1-кп/430/67/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року смт. Станиця Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі: головуючої судді Дьоміної О.П., за участі прокурора Шуліки Є.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого – адвоката Шепель М.В., секретаря судового засідання Золкіної А.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні направлений Станично-Луганським відділом Щастинської окружної прокуратури Луганської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021131570000290 від 02.10.2021 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хороше Слов`яносербського району Луганської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, такого, що офіційно не працює, неодруженого, утриманців не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 13.10.2017 року вироком Біловодського районного суду Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік; 17.07.2018 року вироком Біловодського районного суду Луганської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 04.12.2020 року з місць позбавлення волі згідно ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.11.2020 року відповідно до ст. 81 КК України на невідбутий строк 10 місяців 18 днів умовно-достроково; 01.12.2021 року вироком Станично-Луганського районного суду Луганської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. ст.70, 71 КК України до покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Станично-Луганського районного суду Луганської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12021131570000290 від 02.10.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою суду від 25.01.2022 року вказане кримінальне провадження прийняте до провадження та призначене підготовче судове засідання на 26.01.2022 рік.

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого, випливає зі змісту ст. 315 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання щодо продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 діб. При цьому прокурор посилався на те, що є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник та обвинувачений просили вирішити це клопотання на розсуд суду.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Станично-Луганського районного суду Луганської області від 03.11.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 30.12.2021 року включно. 28.12.2021 року строк тримання під вартою ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді продовжено до 26.01.2022 року.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у зберіганні, передачі (збуті) вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання, продовження строку дії запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу.

Із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

За правовими позиціями ЕСПЛ «обґрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.

Суд вважає, що на момент розгляду питання щодо продовження дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існує обґрунтована підозра та ризики переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. На підтвердження зазначених ризиків свідчить вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан його здоров`я; репутацію та майновий стан, відсутність міцних соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, а саме те, що ОСОБА_1 неодружений, офіційно не працює, утриманців не має, має постійне місце мешкання, за яким характеризується.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».

Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 ч. 1 п. п. 1, 5 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.

Таким чином, заслухавши думку прокурора про необхідність продовження обвинуваченому обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думки захисника та обвинуваченого, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, оскільки не зникли ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.

Крім того, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин, вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу, достатню для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених діючим КПК України, а саме - 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49 620 грн.

Також прокурор просив суд відкласти підготовче судове засідання на іншу дату для надання учасникам процесу часу для підготовки та укладання угоди про визнання винуватості. Захисник та обвинувачений клопотання прокурора підтримали.

Керуючись ст. ст. 55, 177, 314-316, 331 КПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відкласти підготовче судове засідання щодо розгляду кримінального провадження за №12021131570000290 від 02.10.2021 року, відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України на 22 лютого 2022 року на 14 год. 30 хв.

Застосований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час досудового розслідування захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Старобільський слідчий ізолятор» вважати продовженим на строк 60 днів, тобто по 26.03.2022 включно.

Встановити ОСОБА_1 заставу в розмірі 49 620 гривень, яку необхідно внести на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою. При цьому сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, отримувач коштів – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ – 26297948, банк отримувач ДКСУ м. Київ, рахунок отримувача - UA208201720355209001000002672; призначення платежу: застава згідно КПК по справі №_від_____(П.І.П.), назва суду.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому обвинувачений проживає, перебуває чи зареєстрований, без дозволу прокурора або суду.

3) повідомляти прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

В разі внесення застави, вище перелічені обов`язки, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Обвинуваченому роз`яснюється положення п. п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена протягом семи днів з моменту її оголошення до Луганського апеляційного суду.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору та захиснику і направити до відповідного слідчого ізолятора для виконання.

Головуюча суддя О.П. Дьоміна