Ухвала суду № 102779733, 19.01.2022, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/8624/21

Провадження № 1-кс/428/1596/2022

УХВАЛА

іменем України

19 січня 2022 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., при секретарі судового засідання Адизова Т.Ш., за участю начальника відділу Луганської обласної прокуратури Трофименко П.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Якимовича О.В., Головченка А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Компанієць Ю.В., погоджене начальником відділу Луганської обласної прокуратури Трофименко П.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 22020130000000085 від 16.03.2020 року, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Нова Каховка Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2022 р. до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання сторони кримінального провадження - слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Компанієць Ю.В., погоджене начальником відділу Луганської обласної прокуратури Трофименко П.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 22020130000000085 від 16.03.2020 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України.

В обґрунтування вимог клопотання зазначено, що 27.04.2014, невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, в м. Луганську складені та проголошені «Декларація про суверенітет Луганської народної республіки» та «Акт про проголошення державної самостійності Луганської народної республіки» з метою створення на території Луганської області нового державного утворення «Луганська народна республіка» (далі – «ЛНР»). У вказаних документах задекларовано створення, в порушення порядку, встановленого Конституцією України, на території Луганської області народної, правової, демократичної та суверенної держави – «Луганська народна республіка».

11.05.2014 в окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність ЛНР», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «ЛНР».

З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ЛНР» представниками Російської Федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ЛНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій Російської Федерації на території Луганської області так званої «ЛНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.

18.05.2014 представниками «ЛНР» прийнято так званий «Тимчасовий Основний Закон (Конституція) Луганської народної республіки», що має ознаки нормативно-правового документу, але згідно законодавства України є нікчемним. Вказаним документом встановлена так звана система органів влади «ЛНР» та їх повноваження.

Одним із основних завдань представників «ЛНР», координація дій яких здійснюється представниками органів влади та Збройних сил Російської Федерації, є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Для забезпечення належного функціонування окупаційної адміністрації Російської Федерації на тимчасово окупованій території Луганської області обрано «голову «ЛНР», створено «народну раду «ЛНР», «раду міністрів «ЛНР», «судову владу «ЛНР», «прокуратуру «ЛНР», «органи місцевого самоврядування» та «незаконні збройні формування», які забезпечують її життєдіяльність.

Одним із окупаційних державних органів Російської Федерації є «Государственный комитет налогов и сборов ЛНР», яким в окупованих районах Луганської області узурповано основні завдання і функції Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області.

З метою забезпечення фінансового добробуту «ЛНР», 01.10.2014 «Народною радою ЛНР» прийнятий псевдо нормативно-правовий акт, який регулює відносини, що виникають у зв`язку з державною реєстрацією юридичних осіб при їх створенні, реорганізації та ліквідації, при внесенні змін до їх установчих документів та інші зміни, пов`язані з їх діяльністю, державною реєстрацією набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій.

У подальшому, 30.12.2014 «Народною радою ЛНР» прийнято псевдо нормативно-правовий акт, який встановлює систему податків, зборів та обов`язкових платежів, а також загальні принципи оподаткування в «ЛНР», в тому числі види і елементи податків, зборів та обов`язкових платежів, що стягуються в «ЛНР», підстави виникнення (зміни, припинення) та порядок виконання обов`язків по сплаті податків і зборів, права і обов`язки платників податків та інших учасників відносин, регульованих законодавством про оподаткування, форми і методи податкового контролю, відповідальність за вчинення податкових порушень, порядок оскарження рішень органів податків і зборів, дій їх посадових осіб та ставки оподаткування, порядок і строки подання податкової звітності. При цьому, у вказаному псевдо нормативно-правовому акті зазначено, що податки і збори зараховуються до бюджету згідно з «нормативними правовими актами «ЛНР».

Відповідно до вказаного вище псевдо нормативно-правового акту платниками податків, зборів та інших обов`язкових платежів визнаються юридичні особи, фізичні особи - підприємці, податкові агенти, фізичні особи, на яких відповідно до цього закону покладено обов`язок сплачувати податки і (або) збори.

Утримання частини території Луганської області, взятої під контроль представниками «ЛНР» та окупаційною адміністрацією Російської Федерації шляхом насильницьких злочинних дій, потребує значних активів будь-якого роду, зокрема фінансових та матеріальних, надання яких здійснюється окремими суб`єктами господарської діяльності та громадянами України, лояльно налаштованими до ідей та діяльності «ЛНР», невстановленими на цей час представниками влади та Збройних Сил Російської Федерації, окремими іноземними громадянами тощо.

Фінансування окупаційної адміністрації Російської Федерації, представників «ЛНР» та їх злочинних дій, вчиняється у формі фінансового забезпечення, тобто надання та збирання фінансових активів будь-якого роду з усвідомленням їх подальшого використання повністю або частково для забезпечення організації, підготовки і вчинення дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Надання фінансових активів як способу фінансового забезпечення окупаційної адміністрації Російської Федерації та представників «ЛНР» становлять активні дії суб`єктів господарської діяльності, окремих громадян та іноземців щодо передачі у розпорядження та користування фінансових активів (у тому числі податків та інших обов`язкових платежів), призначених для забезпечення організації, підготовки і вчинення дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

У зв`язку з чим, з метою забезпечення функціонування зазначеного самопроголошеного державного утворення, керівництвом «ЛНР» створено систему фінансових інститутів на чолі з т.зв. «Міністерством фінансів ЛНР» та «Державним банком ЛНР». Зазначеними окупаційними органами влади окремим фізичним та юридичним особам надані дозволи на проведення на тимчасово окупованій території Луганської області готівкових та безготівкових фінансових операцій за умови видачі таким особам відповідних ліцензій та сплати ними до т.зв. «бюджету ЛНР» обов`язкових платежів.

У вересні-жовтня 2015 року у громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , радикально налаштованого до діючої державної влади України, з корисливих мотивів, а саме з метою власного незаконного збагачення, виник злочинний умисел, направлений на створення та реєстрацію в т.зв. «державних органах ЛНР» на тимчасово окупованій території Луганської області фінансової установи.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, 02.10.2015 ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своєї діяльності, знаходячись на тимчасово окупованій території Луганської області у м. Голубівка (раніше м. Кіровськ), зареєстрував в т.зв. «державних органах ЛНР» (мовою оригіналу): «ФЛП ОСОБА_2 », код 2903807737, АДРЕСА_3 », а також останній вчинив дії щодо взяття на податковий облік «ФЛП ОСОБА_2 » до т.зв. «ДПІ м. Кіровськ Державного комітету податків та зборів ЛНР».

Надалі, ОСОБА_1 , на підставі «ФЛП ОСОБА_2 » створив та відкрив фінансову установу «Манюня» (далі – ФЦ «Манюня»), офіс якої розмістив у приміщені на тимчасово окупованій території Луганської області за адресою: Луганська область, м. Голубівка (раніше м. Кіровськ), вул. 23-го Партз`їзду, 5/9.

Після чого, ФЦ «Манюня» розпочав надавати на тимчасово окупованій території Луганської області місцевим мешканцям наступні види послуг:

обготівкування грошових коштів клієнтів (в т.ч. по зарплатним та пенсійним карткам) з банківських карт емітованих банками резидентами України;

міжнародні грошові перекази (у т.ч. до РФ) за допомогою платіжних систем WesternUnion, Золота корона та MoneyGram;

поповнення електронних гаманців Qiwi, Webmoney, Yandex, PAYEER;

поповнення мобільних телефонів російських і українських операторів;

платіжні операції за допомогою банківських карт (в тому числі карт внутрішньо переміщених осіб та пенсіонерів) та поповнення банківських карт емітованих банками резидентами України;

обмін валют.

За отримання послуг клієнти ФЦ «Манюня» сплачують від 5% до 7% від суми операції.

Згідно розробленого злочинного плану, ОСОБА_1 , як керівник «ФЛП ОСОБА_2 » та ФЦ «Манюня» виконує наступні функції:

- здійснює загальне керівництво і координацію діяльності працівників «ФЛП ОСОБА_2 » з правом підпису документів, а також надає вказівки, розпорядження, накази, заслуховує звіти та пропозиції тощо;

- здійснює та контролює дії щодо сум сплачених та очікуваних до сплати грошових коштів до так званого «бюджету ЛНР», періоди їх перерахування з розрахункових рахунків «ФЛП ОСОБА_2 »;

-особисто або шляхом надання вказівок підлеглим співробітникам «ФЛП ОСОБА_2 » здійснює безпосереднє фінансування дій, направлених на зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме фінансового забезпечення існування так званої «ЛНР» шляхом перерахування грошових коштів з розрахункових рахунків «ФЛП ОСОБА_2 » на розрахункові рахунки так званого «бюджету ЛНР» під виглядом «податків та зборів»;

-особисто або шляхом надання вказівок підлеглим співробітникам «ФЛП ОСОБА_2 » складає та подає звітні документи до окупаційних органів влади РФ, зокрема, до так званих «Міністерства доходів та зборів ЛНР», «Пенсійного фонду ЛНР», «Державного комітету податків та зборів ЛНР», тощо;

-здійснює взаємодію з представниками так званих «державних органів ЛНР», в тому числі і з питань пов`язаних зі сплатою «податків» та «зборів» до «бюджету ЛНР»;

-здійснює загальне керівництво процесом бухгалтерського обліку (здійснення узагальнення інформації щодо наявності та руху грошових коштів, що знаходяться у готівці, на поточних карткових рахунках та електронних гаманцях у національній та іноземній валютах);

-обчислює доходи від господарської діяльності «ФЛП ОСОБА_2 » та здійснює нарахування заробітної плати співробітникам;

-оформлює на своє ім`я рахунки та платіжні картки в банках резидентах України;

-оформлює ліцензії та патенти;

-розподіляє обов`язки між працівниками «ФЛП ОСОБА_2 »;

-здійснює пошук осіб на яких оформлюються банківські рахунки, які використовуються у діяльності «ФЛП ОСОБА_2 »;

-вчиняє дії з пошуку осіб, які здійснюють доставку грошових коштів з території, яка підконтрольна українській владі до тимчасово окупованої території Луганської області;

-виконує інші обов`язки, які направлені на забезпечення діяльності «ФЛП ОСОБА_2 ».

При цьому, ОСОБА_3 достовірно відомо, що після державної реєстрації фізичної особи-підприємця в так званих «податкових» органах та органах «юстиції ЛНР» виникає обов`язок сплати встановлених «Законом ЛНР О налоговой системе» республіканських та місцевих податків і зборів, а саме податку на прибуток (ставка податку 20% від прибутку), збору за здійснення валютно-обмінних операцій (10 000 російських рублів в місяць) та плату за патент (1500 російських рублів в місяць за кожен платіжний термінал). Крім того, для здійснення діяльності, пов`язаної з наданням фінансовим послуг, у податкових органах «ЛНР» отримуються спеціальні дозволи на здійснення валютно-обмінних операцій і грошових переказів, плата за отримання яких становить 50 000 російських рублів у квартал. Тобто, сплачуючи зазначені податки і обов`язкові платежі, ОСОБА_3 усвідомлює, що грошові кошти сплачені до так званого «державного бюджету ЛНР» повністю або частково направляються на фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Крім того, з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що на території України здійснюється обов`язковий фінансовий моніторинг, передбачений Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», з метою виконання вимог, передбачених ч. 1 ст. 15 вказаного Закону (щодо обов`язковості фінансового моніторингу операцій, які дорівнюють або перевищують суму 150 000 грн.), законспірував свою протиправну діяльність, шляхом відкриття банківських рахунків (оформленням банківських карток), на себе та інших довірених осіб.

В подальшому, у період часу з 11.03.2019 по 08.12.2020 здійснено оформлення банківських карток та рахунків в різних банківських установах, зокрема:

в КБ «Приватбанк» на ім`я:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , картки: № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 ; рахунки: № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 та № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 та № НОМЕР_14 ;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_15 , картки: № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 та № НОМЕР_18 ; рахунок: № НОМЕР_19 ;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_20 , картки: № НОМЕР_21 , № НОМЕР_22 , № НОМЕР_23 , № НОМЕР_24 та № НОМЕР_25 ; рахунки: № НОМЕР_26 та № НОМЕР_27 ;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_28 картки: № НОМЕР_29 , № НОМЕР_30 , № НОМЕР_31 , № НОМЕР_32 , № НОМЕР_33 ; рахунок: № НОМЕР_34 ;

в АТ «Ощадбанк» на ім`я:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , рахунки: № НОМЕР_35 , № НОМЕР_36 та № НОМЕР_37 ;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_15 , рахунки: № НОМЕР_38 , НОМЕР_39 , № НОМЕР_40 , № НОМЕР_41 , № НОМЕР_42 ;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_20 , рахунки: № НОМЕР_43 , № НОМЕР_44 та № НОМЕР_45 ;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_28 , рахунки: № НОМЕР_46 , № НОМЕР_47 , № НОМЕР_48 , № НОМЕР_49 , № НОМЕР_50 , № НОМЕР_51 , № НОМЕР_52 та № НОМЕР_53 ;

В АТ «Пумб» на ім`я:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_15 , рахунок: № НОМЕР_54 ;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_28 , рахунок: № НОМЕР_55 ;

в АТ «Універсал Банк» на ім`я:

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_28 , рахунки: № НОМЕР_56 та № НОМЕР_46 .

Разом з тим, будучи керівником «ФЛП ОСОБА_2 » ОСОБА_1 , діючи на користь окупаційної адміністрації РФ на тимчасово окупованій території Луганської області, впроваджує стратегію «органів виконавчої влади «ЛНР» з наступною сплатою податків та зборів до державного бюджету «ЛНР», кошти з якого повністю або частково направляються на фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Так, останній уклав агентську угоду на проведення обмінно-валютних операцій за якою необхідно сплачувати до т.зв. «Державного казначейства ЛНР» щоквартальний платіж у розмірі 50 000 російських рублів.

Згідно з платіжною квитанцією № 2171 від 11.03.2019 до так званого «Державного казначейства ЛНР» «ФЛП ОСОБА_2 » сплачено «податків», а саме «оплату за видачу спеціальних дозволів та сертифікатів на окремі види господарської діяльності, за 2 квартал 2019 року» на суму 50 000 (п`ятдесят тисяч) рублів 00 (нуль) копійок РФ (згідно з офіційним курсом НБУ (станом на 11.03.2019) гривні до рубля РФ складає 20 002 грн. 50 коп. (двадцять тисяч дві гривні п`ятдесят копійок).

Згідно з платіжною квитанцією № 4280 від 10.06.2019 до так званого «Державного казначейства ЛНР» «ФЛП ОСОБА_2 » сплачено «податків», а саме «оплату за видачу спеціальних дозволів та сертифікатів на окремі види господарської діяльності, за 3 квартал 2019 року» на суму 50 000 (п`ятдесят тисяч) рублів 00 (нуль) копійок РФ (згідно з офіційним курсом НБУ (станом на 10.06.2019) гривні до рубля РФ складає 20 446 грн. 00 коп. (двадцять тисяч чотириста сорок шість гривень нуль копійок).

Згідно з платіжною квитанцією № 6360 від 11.09.2019 до так званого «Державного казначейства ЛНР» «ФЛП ОСОБА_2 » сплачено «податків», а саме «оплату за видачу спеціальних дозволів та сертифікатів на окремі види господарської діяльності, за 4 квартал 2019 року» на суму 50 000 (п`ятдесят тисяч) рублів 00 (нуль) копійок РФ (згідно з офіційним курсом НБУ (станом на 11.09.2019) гривні до рубля РФ складає 19 011 грн. 50 коп. (дев`ятнадцять тисяч одинадцять гривень п`ятдесят копійок).

Згідно з платіжною квитанцією № 8243 від 13.12.2019 до так званого «Державного казначейства ЛНР» «ФЛП ОСОБА_2 » сплачено «податків», а саме «оплату за видачу спеціальних дозволів та сертифікатів на окремі види господарської діяльності, за 1 квартал 2020 року» на суму 50 000 (п`ятдесят тисяч) рублів 00 (нуль) копійок РФ (згідно з офіційним курсом НБУ (станом на 13.12.2019) гривні до рубля РФ складає 18 634 грн. 50 коп. (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять чотири гривні п`ятдесят копійок).

Згідно з платіжною квитанцією № 1220 від 17.03.2020 до так званого «Державного казначейства ЛНР» «ФЛП ОСОБА_2 » сплачено «податків», а саме «оплату за видачу спеціальних дозволів та сертифікатів на окремі види господарської діяльності, за 2 квартал 2020 року» на суму 50 000 (п`ятдесят тисяч) рублів 00 (нуль) копійок РФ (згідно з офіційним курсом НБУ (станом на 17.03.2020) гривні до рубля РФ складає 17 678 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень нуль копійок).

Згідно з платіжною квитанцією № 6233 від 03.06.2020 до так званого «Державного казначейства ЛНР» «ФЛП ОСОБА_2 » сплачено «податків», а саме «оплату за видачу спеціальних дозволів та сертифікатів на окремі види господарської діяльності, за 3 квартал 2020 року» на суму 50 000 (п`ятдесят тисяч) рублів 00 (нуль) копійок РФ (згідно з офіційним курсом НБУ (станом на 03.06.2020) гривні до рубля РФ складає 19 494 грн. 00 коп. (дев`ятнадцять тисяч чотириста дев`яносто чотири гривні нуль копійок).

Згідно з платіжною квитанцією № 7420 від 17.09.2020 до так званого «Державного казначейства ЛНР» «ФЛП ОСОБА_2 » сплачено «податків», а саме «оплату за видачу спеціальних дозволів та сертифікатів на окремі види господарської діяльності, за 4 квартал 2020 року» на суму 50 000 (п`ятдесят тисяч) рублів 00 (нуль) копійок РФ (згідно з офіційним курсом НБУ (станом на 17.09.2020) гривні до рубля РФ складає 18 782 грн. 00 коп. (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят дві гривні нуль копійок).

Згідно з платіжною квитанцією № 8101 від 08.12.2020 до так званого «Державного казначейства ЛНР» «ФЛП ОСОБА_2 » сплачено «податків», а саме «оплату за видачу спеціальних дозволів та сертифікатів на окремі види господарської діяльності, за 1 квартал 2021 року» на суму 50 000 (п`ятдесят тисяч) рублів 00 (нуль) копійок РФ (згідно з офіційним курсом НБУ (станом на 08.12.2020) гривні до рубля РФ складає 19 116 грн. 00 коп. (дев`ятнадцять тисяч сто шістнадцять гривень нуль копійок).

Таким чином, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , здійснюючи загальне керівництво фінансово-господарською діяльністю «ФЛП ОСОБА_2 », організував перерахування до т.зв. «бюджету ЛНР» грошових коштів у розмірі, щонайменше 400 000 (чотириста тисяч) рублів 00 (нуль) копійок РФ (згідно з офіційним курсом НБУ гривні до рубля РФ на відповідні періоди складає 153 164 грн. 50 коп. (сто п`ятдесят три тисячі сто шістдесят чотири гривні п`ятдесят копійок).

19 січня 2022 року слідчим відділом 3 управління повідомлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину, повністю обґрунтовується зібраними у провадженні доказами.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин за ч. 3 ст. 110-2 КК України (карається позбавленням волі на строк від 6 до 8 років з конфіскацією майна).

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Крім того, вказано, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Враховуючи викладене та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, наявних у даному кримінальному провадженні, а саме:

Переховуватися від органів досудового розслідування або суду: оскільки у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, останньому загрожує реальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 8 років з конфіскацією майна.

Поряд з тим, слід врахувати, що ОСОБА_1 фактично проживає в м. Перевальськ, яке на теперішній час являється тимчасово окупованою територією, а також воно розташоване поблизу державного кордону України з Російською Федерацією, що значно полегшує здійснення його втечі та застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту в такому випадку не забезпечить виконання останнім своїх процесуальних обов`язків.

Про те, що до останнього не можна застосувати більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт свідчить, той факт, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, останній у своїй власності на підконтрольній українській владі території будь-якого майна не має.

Більш того, ОСОБА_1 постійно мешкає в м. Перевальськ, Луганської області, тому останній може змінювати своє місцезнаходження на території, яка на теперішній час знаходиться не під контролем державної влади України.

Враховуючи майновий стан ОСОБА_1 , який керує «ФЛП ОСОБА_2 » та ФЦ «Манюня», що здійснює валютно – обмінні операції на великі суми грошових коштів, беручи до уваги розмір сплачених сум на фінансування дій направлених на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку встановленого Конституцією України (які відомі органу досудового розслідування), наявність нерухомого майна, останній має реальну можливість виїхати з території України та постійно змінювати місце свого проживання, і тим самим буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Про існування вказаного ризику також свідчить вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину (вказує на невідворотність його притягнення до кримінальної відповідальності).

2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органом досудового розслідування встановлюються всі обставини, які підлягають доказуванню, а також на теперішній час можуть існувати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та які ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити з метою уникнення кримінальної відповідальності, зокрема такі, що будуть підтверджувати його керівництво фінансово – господарською діяльністю «ФЛП ОСОБА_2 » та ФЦ «Манюня», реєстраційні документи «ФЛП ОСОБА_2 », бухгалтерську та звітну документацію «ФЛП ОСОБА_2 » та ФЦ «Манюня», документи, які будуть підтверджувати його зв`язки та спілкування з представниками окупаційних органів РФ, надання товаро – матеріальних цінностей представникам НЗФ ЛНР, сплату податків до т.зв. «державного бюджету ЛНР» (посадові обов`язки, списки працюючих, накази, розпорядження, повідомлення, листи за підписом останнього, акти фінансових перевірок, ревізії, товаро – транспортні накладні, акти звірок, договірну документацію, відеозаписи, фотознімки, квитанції, фіскальні чеки, тощо).

3. Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які викривають злочинну діяльність ОСОБА_1 , оскільки, останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі та з метою уникнення відповідальності може здійснювати тиск та схиляти свідків як особисто, так і через інших осіб до дачі неправдивих показань, шляхом погроз, умовлянь, підкупу, тощо, тим саме перешкоджати встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Крім того, при встановленні свідків, які працюють на керує «ФЛП ОСОБА_2 » та ФЦ «Манюня» ОСОБА_1 може здійснювати тиск та схиляти останніх для дачі неправдивих показань, шляхом надання вказівок та наказів, оскільки останні перебувають у нього в підпорядкуванні.

Поряд з тим, ОСОБА_1 , здійснює валютно – обмінні операції на тимчасово окупованій території, протягом тривалого часу, що дає змогу підозрюваним отримати інформацію щодо осіб (адреси проживання, контактні номери телефонів), які користувались послугами «ФЛП ОСОБА_2 » та ФЦ «Манюня», наявність міцних соціальних зв`язків на тимчасово окупованій території.

Необхідно врахувати і матеріальне становище ОСОБА_1 , за допомогою якого останній може з легкістю здійснювати підкуп свідків вчиненого кримінального правопорушення.

4. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється: тому, що на теперішній час на території Луганської області проводиться Операції об`єднаних сил (ООС), а ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у фінансуванні дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, тому остання може продовжити вчиняти вказані дії, оскільки «ФЛП ОСОБА_2 » та ФЦ «Манюня» продовжує свою господарську діяльність на тимчасово окупованій території, а також вчиняти дії, які направлені на зрив проведення Операції об`єднаних сил, зокрема шляхом збройної протидії, а також шляхом висловлювання закликів, розповсюдження різного роду матеріалів (фото, відео, листівок, плакатів, тощо), які з позитивного боку позиціонують діяльність окупаційної влади Російської Федерації, а також які направлені на пропаганду війни, культу жорстокості та розпалювання національної ворожнечі, дискредитують сили Антитерористичної операції та Операції Об`єднаних сил в очах громадськості, формують ідеологічне підґрунтя для поширення в регіоні терористичних та екстремістських поглядів, дискредитують діяльність Збройних Сил України та правоохоронних органів, обґрунтовують необхідність проведення озброєної боротьби направленої на відділення території Луганської області від України.

Про наявність вказаного ризику свідчить тривалість та систематичність вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, оскільки під час досудового розслідування зафіксовано систематичне вчинення ним кримінального правопорушення (понад 5 років);

Разом з тим, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, який є тяжким та вчинявся останнім добровільно, умисно у змові із невстановленими досудовим розслідуванням особами, зокрема представниками окупаційної адміністрації РФ т.зв. «ЛНР», які діють на підтримку режиму окупації частини Луганської області та функціонування псевдодержавного утворення «ЛНР», розповсюдження та застосування юридично нікчемних законодавчих та нормативно-правових актів «ЛНР», які направлені на зміну меж території державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Таким чином, ОСОБА_1 , знаходячись на свободі, має можливість вчинювати інші подібні кримінальні правопорушення, пов`язані із участю в незаконних збройних формування, а так само інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний своїми незаконними діями проявив схильність до скоєння злочинів.

5. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином: оскільки, на даний час не встановлені всі можливі спільники ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факти виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.

Зухвалість вищевказаного кримінального правопорушень свідчить про відсутність у підозрюваного будь - яких моральних, патріотичних та ідеологічних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_1 , розуміючи невідворотність покарання за вчинене ним діяння, намагатиметься у будь - який спосіб уникнути відповідальності, тому обрання запобіжного заходу стосовно останнього відповідає суспільному інтересу.

Беручи до уваги викладені вище обґрунтовані ризики та той факт, що ОСОБА_1 , у тому числі в силу свого матеріального становища, має реальну можливість вільної зміни свого місця проживання, застосування більш м`яких запобіжних заходів не дасть можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним покладених обов`язків.

При цьому враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання не може запобігти зазначеним ризикам. Так особисте зобов`язання не може бути застосовано в зв`язку з тим, що він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Крім того, обирати відносно підозрюваного, який постійно проживає на тимчасово окупованій території Луганської області запобіжний захід – домашній арешт недоцільно, оскільки він в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження – забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку, негативні наслідки від злочинної діяльності, слід прийти до уваги, що тримання ОСОБА_1 під вартою є єдиним, виключним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час здійснення досудового розслідування, а інші менш сурові запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку останнього, а також не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, а тому відповідно до вимог ст. 183 КПК України щодо підозрюваного ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком шістдесят днів.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Беручи до уваги наведені законодавчі положення, а також вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, репутацію підозрюваного, зважаючи на масштаби та наслідки його незаконної діяльності, сплачені суми направлені на зміну меж території державного кордону України, всупереч порядку встановленого Конституцією України, є необхідним визначити розмір застави у межах, визначених п. 4 ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто у розмірі, що перевищує кількість прожиткових мінімумів для працездатних осіб, передбачену п. 2 ч. 5 ст. 182, а саме у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень (відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб — 2481 грн), з покладанням на підозрюваного таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до органу міграційної служби свої паспорти для виїзду за кордон.

Крім того, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 та його родичі або інші особи, зокрема представники «ФЛП Нечмилов Николай Леонидович» та ФЦ «Манюня» мають можливість сплатити за нього значні суми коштів у якості застави.

Необхідність визначення розміру застави саме у такому розмірі також обґрунтовується тим, що діюче кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для застави, а отже, заставу може бути внесено іншою особою, яка має таку фінансову можливість.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 просив відмовити у застосуванні стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні захисники підозрюваного адвокати Якимович О.В., Головченко А.О. просили відмовити у застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

19 січня 2022 року слідчим відділом 3 управління повідомлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

-оглядом від 07.09.2021 під час якого встановлено скановані копії документів, а саме квитанцій про перерахування «ФЛП ОСОБА_2 » до т.зв. «бюджету ЛНР» грошових коштів у розмірі 400 000 (чотириста тисяч) рублів 00 (нуль) копійок РФ;

-протоколом огляду від 09.09.2021 в ході якого встановлено сканований лист т.зв. (мовою оригіналу) «Заместителя начальника Государственной налоговой инспекции по работе с крупными плательщиками налогов ГКНС ЛНР» № 543/3-12-5109 от 18.12.2015, де як додаток вказано таблицю в якій міститься інформація, щодо перебування на податковому обліку суб`єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері надання фінансових послуг (фінансових операторів) серед яких міститься інформація стосовно т.зв. «ФЛП ОСОБА_2 »;

-листом Державної служби фінансового моніторингу від 27.08.2021, до якого додано відомості щодо вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 та щодо діяльності ФЦ «Манюня» на тимчасово окупованій території Луганської області;

-листом Державного бюро розслідувань від 28.08.2021, до якого додано відомості щодо вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 та щодо діяльності ФЦ «Манюня» на тимчасово окупованій території Луганської області;

-протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж» від 25.02.2021 та від 05.05.2021 абонентського номеру, яким користується ОСОБА_1 . Зокрема маються розмови останнього з приводу діяльності ФЦ «Манюня» на тимчасово окупованій території, а також щодо організації переведень, обготівкування грошових коштів, а також розмови з представниками банківських установ, що діють на підконтрольній українській владі території;

-протоколом огляду від 06.08.2021 - диску, на якому знаходиться інформація отримана результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, в якому наявна інформація, щодо діяльності ФЦ «Манюня» на тимчасово окупованій території, а також щодо організації переведень, обготівкування грошових коштів, перевезень банківських карток. Крім того, наявні смс повідомлення з номерами банківських карток, які задіяні в протиправній діяльності ФЦ «Манюня»;

-протоколом огляду мережі Інтернет від 06.09.2021 під час якого встановлено відомості, щодо діяльності ФЦ «Манюня» на тимчасово окупованій території зокрема вказано види послуг, які надаються зазначеним ФЦ, його місцезнаходження та час роботи;

-протоколом огляду від 13.09.2021 в ході якого встановлено т.зв. «нормативно – правові акти ЛНР», що визначають порядок ведення господарської діяльності суб`єктами господарювання, що здійснюють валютно-обмінні операції та грошові перекази, зокрема і щодо сплати податків, сплати за отримання спеціального дозволу та інші;

-інформацією з Державної прикордонної служби України від 16.11.2020, де встановлено часті перетини лінії розмежування з тимчасово окупованою територією, особами причетними до протиправної діяльності ФЦ «Манюня», в тому числі і ОСОБА_1 ;

-відповіддю на виконання доручення від 09.08.2021, де вказано номери банківських карток та рахунків, осіб, що причетні до протиправної діяльності ФЦ «Манюня», в тому числі і ОСОБА_1 .

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв"язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 .

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить вагомість доказів про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до восьми років, вказаний злочин, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров"я, інші дані про особу ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваним знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час можуть існувати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та які ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити з метою уникнення кримінальної відповідальності, зокрема такі, що будуть підтверджувати його керівництво фінансово – господарською діяльністю «ФЛП ОСОБА_2 » та ФЦ «Манюня», реєстраційні документи «ФЛП ОСОБА_2 », бухгалтерську та звітну документацію «ФЛП ОСОБА_2 » та ФЦ «Манюня», документи, які будуть підтверджувати його зв`язки та спілкування з представниками окупаційних органів РФ, надання товаро – матеріальних цінностей представникам НЗФ ЛНР, сплату податків до т.зв. «державного бюджету ЛНР» (посадові обов`язки, списки працюючих, накази, розпорядження, повідомлення, листи за підписом останнього, акти фінансових перевірок, ревізії, товаро – транспортні накладні, акти звірок, договірну документацію, відеозаписи, фотознімки, квитанції, фіскальні чеки, тощо).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості з боку підозрюваного незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі та з метою уникнення відповідальності може здійснювати тиск та схиляти свідків як особисто, так і через інших осіб до дачі неправдивих показань, шляхом погроз, умовлянь, підкупу, тощо, тим саме перешкоджати встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні. Крім того, при встановленні свідків, які працюють на керує «ФЛП ОСОБА_2 » та ФЦ «Манюня» ОСОБА_1 може здійснювати тиск та схиляти останніх для дачі неправдивих показань, шляхом надання вказівок та наказів, оскільки останні перебувають у нього в підпорядкуванні. Поряд з тим, ОСОБА_1 , здійснює валютно – обмінні операції на тимчасово окупованій території, протягом тривалого часу, що дає змогу підозрюваним отримати інформацію щодо осіб (адреси проживання, контактні номери телефонів), які користувались послугами «ФЛП ОСОБА_2 » та ФЦ «Манюня», наявність міцних соціальних зв`язків на тимчасово окупованій території.

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості з боку підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, на даний час не встановлені всі можливі спільники ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факти виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.

Також, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості з боку підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється: тому, що на теперішній час на території Луганської області проводиться Операції об`єднаних сил (ООС), а ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у фінансуванні дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, тому остання може продовжити вчиняти вказані дії, оскільки «ФЛП ОСОБА_2 » та ФЦ «Манюня» продовжує свою господарську діяльність на тимчасово окупованій території, а також вчиняти дії, які направлені на зрив проведення Операції об`єднаних сил, зокрема шляхом збройної протидії, а також шляхом висловлювання закликів, розповсюдження різного роду матеріалів (фото, відео, листівок, плакатів, тощо), які з позитивного боку позиціонують діяльність окупаційної влади Російської Федерації, а також які направлені на пропаганду війни, культу жорстокості та розпалювання національної ворожнечі, дискредитують сили Антитерористичної операції та Операції Об`єднаних сил в очах громадськості, формують ідеологічне підґрунтя для поширення в регіоні терористичних та екстремістських поглядів, дискредитують діяльність Збройних Сил України та правоохоронних органів, обґрунтовують необхідність проведення озброєної боротьби направленої на відділення території Луганської області від України.

Про наявність вказаного ризику свідчить тривалість та систематичність вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, оскільки під час досудового розслідування зафіксовано систематичне вчинення ним кримінального правопорушення (понад 5 років);

Разом з тим, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, який є тяжким та вчинявся останнім добровільно, умисно у змові із невстановленими досудовим розслідуванням особами, зокрема представниками окупаційної адміністрації РФ т.зв. «ЛНР», які діють на підтримку режиму окупації частини Луганської області та функціонування псевдодержавного утворення «ЛНР», розповсюдження та застосування юридично нікчемних законодавчих та нормативно-правових актів «ЛНР», які направлені на зміну меж території державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Таким чином, ОСОБА_1 , знаходячись на свободі, має можливість вчинювати інші подібні кримінальні правопорушення, пов`язані із участю в незаконних збройних формування, а так само інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний своїми незаконними діями проявив схильність до скоєння злочинів.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 22020130000000085 від 16.03.2020 року, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує у клопотанні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання у разі визнання його винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров`я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров"я ОСОБА_1 , який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги. Слідчий суддя враховує також репутацію підозрюваного, його майновий та сімейний стан.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 22020130000000085 від 16.03.2020 року, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м"які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Слідчий суддя також зобов"язаний застосувати ч. 3 ст.183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, оскільки слідчим суддею не встановлено випадків, передбачених ч.4 вказаної статті.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 12 березня 2009 року в справі "Алєксандр Макаров проти Росії" (Aleksandr Makarov v Russia) № 15217/07 " Європейський суд вказав, що "… сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів … іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути".

Таку ж позицію Європейський суд послідовно займав і по багатьох інших справах, а саме "Мангрус проти Іспанії" (Mangouras v. Spain) , Ноймайстер проти Австрії (Neumeister v. Austria).

Пунктом 2 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, абз.2 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Частиною 4 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Так враховуючи, положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із обставин кримінального провадження, в контексті вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу, даних про особу обвинуваченого та наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, суд приходить до висновку, що розмір застави, визначений п. 2 ч.5 ст.182 КПК України не зданий в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Таким чином, суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі, що перевищує максимальний розмір застави, визначений п.2 ч.5 ст.182 КПК України та враховуючи майновий стан ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про необхідність визначення застави в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2022 року, що виходячи із такого розміру на момент розгляду клопотання в сумі 2481 грн., дорівнює 620250 грн.

Застава у зазначеному розмірі буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст. 110, 131, 132, 177, 178, 182, 183, 184, 197, 198, 369-372 КПК України, ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Компанієць Ю.В., погоджене начальником відділу Луганської обласної прокуратури Трофименко П.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з 19 січня 2022 року по 19 березня 2022 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 заставу у розмірі двісті п"ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 620250 (шістсот двадцять тисяч двісті п"ятдесят ) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, депозитний рахунок:

Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області

Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 26297948

Банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ

Код банку отримувача (МФО): 820172

Рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484, або забезпечити їх внесення заставодавцем, та надати слідчому, прокурору, суду документ з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів.

В разі внесення застави уповноваженій особі місця ув"язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв"язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов"язки:

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.

Вказані обов"язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців, які починаються з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

Підозрюваному роз"яснюються положення п.п.8,10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов"язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з"явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов"язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п`ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошений 21 січня 2022 року о 14-00 годині в приміщенні залу судового засідання Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Слідчий суддя Н.В. Бойко