Ухвала суду № 102777685, 26.01.2022, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/98/22

Номер провадження № 2-з/194/22/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року м.Тернівка

Суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Корягін В.О., при прийнятті заяви представника позивача адвоката Меркулової Тетяни Петрівни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Меркулова Т.П. в інтересах ОСОБА_1 разом з позовною заявоюзвернулася до Тернівського міського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову.

Судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову позивачем не сплачено, посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів» та на те, що позивач є учасником бойових дій.

Так, зі змісту заяви та доданих до неї документів вбачається, що предметом спору є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. Таким чином, дія ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII, не поширюється на правовідносини щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а тому в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору.

Крім того, Закон України «Про судовий збір» має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, зазначено, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Як вбачається з позовної заяви права позивача, як учасника бойових дій, відповідачем, не порушені, оскільки даний позов виникає з цивільно-правових відносин.

Таким чином, не має жодних підстав для звільнення позивача, як учасника бойових дій, від сплати судового збору за пред`явлення до суду заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі цього, пред`явлену заяву про забезпечення позовуслід повернути позивачу, оскільки вона подана з порушенням вимог ч. 6 ст. 151 ЦПК України з наступних підстав.

Згідно ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Натомість, позивачем не сплачено судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову.

На підстави викладеного, керуючись ст. 151, 153, 258, 260 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволені клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Заяву представника позивача адвоката Меркулової Тетяни Петрівни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду.

Суддя В.О. Корягін