Ухвала суду № 102777599, 25.01.2022, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/530/21

1-кс/189/12/22

У Х В А Л А

Іменем України

25.01.2022року смт. Покровське

Слідчий суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , яке погоджене начальником Покровського відділу Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021046540000029 від 09.04.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

24.01.2022 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого, яке погоджене прокурором про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021046540000029 від 09.04.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, в якому старший слідчий просить накласти арешт на нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме на земельну ділянку площею 1,9269 га, кадастровий номер 1224255100:03:001:9269, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Покровський район, селищна рада Покровська; на будинку, загальною площею 52,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; на квартиру, загальною площею 35,9 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом позбавлення ОСОБА_4 , а також інших юридичних та/або фізичних осіб права на відчуження і розпорядження вищевказаним нерухомим майном до прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, ознайомившись з клопотанням та наданими матеріалами, дійшов висновку, що воно підлягає поверненню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З аналізу процесуальних норм закону вбачається, в клопотанні про арешт майна повинно бути доведено завдання арешту майна, а саме те, що незастосування арешту на майно може призвести до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Доведеною повинна бути і мета щодо арешту такого майна, передбачена ч. 2 ст.170 КПК України, зокрема: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Однак, всупереч зазначеним положенням клопотання про арешт майна не містить конкретної підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Цитування старшим слідчим в тексті клопотання положень ст. 170 КПК України не підтверджує підстави і мету арешту майна, а визначає їх в загальних рисах і неконкретно.

Також у клопотанні про арешт майна відсутні відомості про наявність чи відсутність у даному кримінальному провадженні цивільного позову. Клопотання про арешт майна не містить інформації щодо вартості майна, з приводу якого подане клопотання.

При таких порушеннях, враховуючи правові підстави для арешту майна, слідчий суддя позбавлений можливості виконати вимоги ч.2 ст. 173 КПК України щодо обов`язкового врахування при вирішенні питання про арешт майна правової підстави для арешту майна, наслідків арешту майна, розміру шкоди, розумності і співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Зазначені недоліки позбавляють слідчого суддю постановити законне та обґрунтоване рішення щодо розгляду клопотання про арешт майна.

Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, клопотання старшого слідчого, яке погоджене прокурором про арешт майна як таке, що не відповідає вимогам статті 171 КПК України, необхідно повернути для усунення недоліків протягом сімдесят двох годин з часу отримання копії ухвали.

Керуючись ст. ст. 170-172, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , яке погоджене начальником Покровського відділу Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021046540000029 від 09.04.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України повернути для усунення недоліків протягом сімдесят двох годин з часу отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1