Ухвала суду № 102777241, 08.11.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2902/21

1-кп/0203/415/2022

У Х В А Л А

іменем України

08 листопада 2021 року Кіровський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого-суді - Підберезного Г.А.

при секретарі - Свириденка І.С.

за участю:

прокурора - Пономаренка І.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - Горб Ю.В.

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні у м. Дніпрі матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040000000524 від 19.07.2021 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в судовому засіданні, заявив письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів, в обґрунтування якого посилався на те, що на волі обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, вплинути на свідків, переховуватися від слідства і суду із метою уникнення відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Горб Ю.В. в судовому засіданні заперечували щодо заявленого клопотання прокурором, та заявили клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або визначити розмір застави у вигляді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Потерпілій ОСОБА_2 та його представник Жорніченко Д.В. підтримали клопотання прокурора та просили його задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ч.1,2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 182 КПК Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Пунктом 3 ч. 5 ст. 182 КПК встановлено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається розмір застави від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, судове дослідження доказів по справі не завершене, а отже перебуваючи на волі обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, вплинути на свідків, переховуватися від слідства і суду із метою уникнення відповідальності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_1 , строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім того, суд враховує обставини, визначені статтею 178 КПК України, зокрема тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

Також, суд враховує підстави, за яких обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і які наразі не втратили своєї актуальності.

Отже, враховуючи наявність ризиків вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи у сукупності обставини, визначені ст.178 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів та встановити суму застави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 331 КПК України, судд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити частково.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Горб Ю.В. - задовольнити частково

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 продовжити на строк 60 днів, тобто до 07 січня 2022 року включно.

Розмір застави визначити у розмірі 450 мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб що складає 1021500 гривень яке може бути внесена як самим обвинуваченим ОСОБА_1 так і іншою фізичною або юридичною особою на рахунок ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області.

На ухвалу протягом 7 днів з дня її винесення може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Г.А. Підберезний