Ухвала суду № 102777011, 25.01.2022, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/247/22

Провадження № 2-з/209/19/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Замкова Я.В., розглянувши заяву представника позивача адвоката Зайченко Олександра Володимировича про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу.

24.01.2022 року одночасно з позовною заявою представником позивача по справі адвокатом Зайченко О.В. подано до канцелярії суду заяву про забезпечення позову, що передана судді Замковій Я.В., в якій представник позивача просить накласти арешт із забороною відчуження транспортного засобу GEELY Emgrand 7, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску.

На обґрунтування своєї заяви, представник позивача вказує на те, що в зв`язку із зверненням ОСОБА_1 до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, представник позивача звертається з цією заявою. На час звернення до суду ОСОБА_1 стало відомо, що у спільній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходиться автомобіль GEELY Emgrand 7, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску який ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , намагаються продати, розмістивши відповідну об`яву про продаж «AUTO.RIA - Продам Джилі Емгранд (ЕС7) 2011 газ / бензин 1,8 седан бу у Дніпрі, ціна 4200 $». Приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжує ухилятись від повернення боргу за розпискою, у подальшому може не виконати рішення суду, відмовився у порядку досудового врегулювання спору передати права на вищезазначений автомобіль ОСОБА_1 з урахуванням різниці його об`єктивної вартості 4000 доларів США та суми боргу 4000 Євро (як повернення боргу за згодою позивача), позивач вважає звернутись до суду із заявою про забезпечення позову та арешту транспортного засобу до рішення суду за його позовом.

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України, дана заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріли справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Положеннями пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України встановлено серед видів забезпечення позову: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При оцінці зазначеної співмірності, слід ураховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі № 175/1480/21 (провадження № 61-15020св21).

Тобто звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся/має намір звернутися до суду, а також наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (постанова Верховного Суду від 24 грудня 2021 року у справі № 923/1131/21), оскільки саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (постанови Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 20.07.2021 у справі № 904/1933/21, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 20.12.2021 у справі № 927/460/21).

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 " Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Проте, як видно з матеріалів справи, заява позивача про забезпечення позову не містить жодних обґрунтувань щодо відсутності гарантій виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Зі змісту заяви про забезпечення позову також вбачається, що заява не має обґрунтування як у необхідності застосування заходів забезпечення позову, так і необхідності застосування саме таких видів забезпечення позову, як заборони вчиняти певні дії, а має лише посилання щодо існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, без належного обґрунтування того, яким чином невжиття заходів забезпечення саме таким шляхом, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд повинен був перевірити: наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможні такі заходи забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; співмірність заявленого виду забезпечення позову із позовними вимогами; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасником судового процесу; розумність, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Так, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд приймає до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Одночасно, заява про забезпечення позову подана до відкриття провадження у справі і підписана представником заявника адвокатом Зайченко О.В., однак до заяви не додано документів на підтвердження представництва інтересів заявника останнім.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає, що представником позивача не наведено достатніх підстав для забезпечення позову, обґрунтування необхідності його застосування, а також не представлено відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача адвоката Зайченко Олександра Володимировича про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Я.В. Замкова