Рішення № 102776744, 20.01.2022, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5904/21

(2/199/325/22)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20 січня 2022 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Богун О.О.

за участю секретаря Лавріщевої Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товарна біржа «Катеринославська» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Омельченко Ганна Георгіївна, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Товарна біржа «Катеринославська» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, укладеного 23 квітня 1998 року у Товарній біржі "Катеринославська", згідно з яким мати позивача ОСОБА_3 купила у ОСОБА_2 будинок з прилеглими донього будовами та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову представник позивача посилався на те, що 23 квітня 1998р. мати Позивача - ОСОБА_3 (покупець) уклала з ОСОБА_2 (продавець)договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким придбала у власність житловий будинок з прилеглими до нього будовами та спорудами: А-2 - житловий будинок, житловою площею 79,3 кв.м., Б-1- гараж, В-1 - літня кухня, Г - сарай, Д - сарай, Е - навіс, № 1-3 - огорожа, І - вимощення, № 4 - колодязь, що розташовані на земельній ділянці 1000 кв.м., крім того залишки 757 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 .

Договір укладений на виконання біржової угоди, зареєстрованій на товарній біржі «Катеринославська» 23 квітня 1998р. за №0279-Н.

Як зазначено в самому договорі, відповідно до ст.15 Закону України від 10.12.1991р. «Про товарну біржу» даний договір зареєстрований на товарній біржі «Катеринославська» та не підлягає нотаріальному посвідченню, реєстраційний номер 007/0279-Н.

Житловий будинок в цілому за адресою АДРЕСА_1 в подальшому був зареєстрований Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за ОСОБА_3 , про що внесений запис в реєстрову книгу №614 за реєстраційним №211-432.

Відповідно до свідоцтва про переміну прізвища, імені, по-батькові серії НОМЕР_1 від 30.04.2004 р. прізвище та ім`я матері Позивача було змінене з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », і отже власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 .

Відповідно до Свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 14.09.1982р. батьками Позивача є: батько ОСОБА_6 та мати ОСОБА_3 (після зміни прізвища та імені - ОСОБА_5 ).

У 2012р. Позивач також змінив прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 » відповідно до Свідоцтва про зміну імені НОМЕР_3 від 19.09.2012р.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 від 21.01.2021 р.

Після смерті матері Позивача ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне їй майно.

02.08.2021р. до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвої О.С. звернулась представник Позивача Омельченко Г.Г., яка діє по довіреності від імені ОСОБА_9 , із заявою щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

Постановою приватного нотаріуса Шуваєвої О.С. від 02.08.2021р. було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з підстави, що угоди, зареєстровані на біржі, не прирівнюються до нотаріально посвідчених, а лише підлягають подальшому нотаріальному посвідченню. До нотаріально посвідчених документів прирівнюються лише документи, складені згідно з вимогами ст.40 Закону України «Про нотаріат». Перелік таких документів є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Водночас, беручи до уваги вимоги ст.227 Цивільного кодексу (Цивільний кодекс Української РСР), яка передбачає особливі умови щодо договорів купівлі-продажу будинку (його частини), якщо хоча б однією із сторін є громадянин, то такі договори, укладені та зареєстровані біржами з дотриманням закону, підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню. Недотримання цієї вимоги згідно з ст.47 ЦК (Цивільний кодекс Української РСР) тягне недійсність договору. Таким чином, зазначений договір набуватиме чинності з моменту його нотаріального - посвідчення. Згідно статті 49 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус, інша посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії не приймають до вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства. За таких обставин не можливо перевірити належність цього майна спадкодавцеві.

Оскільки, на даний час одна із сторін договору купівлі-продажу будинку померла, нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу нерухомості не вбачається за можливе, а отже визнання договору дійсним можливе тільки у судовому порядку. У зв`язку із цим позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

28 вересня 2021 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення поштової кореспонденції на останнє відоме місце реєстрації, відзив на позов до суду не подав.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає встановленими наступні обставини.

23 квітня 1998р. мати Позивача - ОСОБА_3 (покупець) уклала з ОСОБА_2 (продавець)договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким придбала у власність житловий будинок з прилеглими до нього будовами та спорудами: А-2 - житловий будинок, житловою площею 79,3 кв.м., Б-1- гараж, В-1 - літня кухня, Г - сарай, Д - сарай, Е - навіс, № 1-3 - огорожа, І - вимощення, № 4 - колодязь, що розташовані на земельній ділянці 1000 кв.м., крім того залишки 757 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 .

Договір укладений на виконання біржової угоди, зареєстрованій на товарній біржі «Катеринославська» 23 квітня 1998р. за №0279-Н.

У пункті 4 Договору купівлі-продажу нерухомого майна зазначено, що будинок продана за 33 291 грн., які отримані продавцем від покупця до підписання цієї угоди. (а.с. 5-8).

За вказаних обставин судом встановлено, що умови договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.04.1998 сторонами були виконані повністю, тобто ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_2 прийняв грошову суму в розмірі 33 291 грн. за продаж вищевказаного будинку.

Право власності на будинок АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_3 у Дніпропетровському бюро технічної інвентаризації та записане в реєстрову книгу №614 за реєстровим №211-432 (а.с.9)

Відповідно до свідоцтва про переміну прізвища, імені, по-батькові серії НОМЕР_1 від 30.04.2004 р. прізвище та ім`я матері Позивача було змінене з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (а.с.11), і отже власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 .

У 2012р. Позивач також змінив прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 » відповідно до Свідоцтва про зміну імені НОМЕР_3 від 19.09.2012р.(а.с.16)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 від 21.01.2021 р.(а.с.10).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне їй майно.

02.08.2021р. до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвої О.С. звернулась представник Позивача Омельченко Г.Г., яка діє по довіреності від імені ОСОБА_9 , із заявою щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

Постановою приватного нотаріуса Шуваєвої О.С. від 02.08.2021р. було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з підстави, що угоди, зареєстровані на біржі, не прирівнюються до нотаріально посвідчених, а лише підлягають подальшому нотаріальному посвідченню.

Відповідно до пункту 4 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Суд виходить з того, що до спірних правовідносин необхідно застосувати ЦК Української РСР, оскільки спірний договір було укладено 20 травня 1999 року, тобто під час дії ЦК Української РСР.

Відповідно до статті 4 ЦК Української РСР цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством, в тому числі і з угод.

Згідно зі статтею 41 ЦК Української РСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

За загальним правилом, визначеним у статті 227 ЦК Української РСР, договори купівлі-продажу нерухомості підлягали нотаріальному посвідченню.

Згідно із частиною першої статті 128 ЦК Української РСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 224 ЦК Української РСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

На час укладення спірного договору чинним був Закон України "Про товарну біржу".

Відповідно до статті 15 Закону України "Про товарну біржу (у редакції на час укладення вказаного договору) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Отже, законодавець на час виникнення спірних правовідносин не вимагав нотаріального посвідчення договору відчуження нерухомості у разі укладання такого договору на товарній біржі.

Частиною другою статті 47 ЦК Української РСР передбачено право суду визнати не посвідчений нотаріально договір дійсним, якщо сторони домовились щодо всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору.

Згідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що при вчиненні договору купівлі-продажу будинку дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу будинку. Отже, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України на момент його вчинення.

Таким чином, після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин цивільної справи суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу нерухомості дійсним є обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15 Закону України Про товарну біржу, ч. 2 ст. 47, ст. 128, 224, 227 ЦК Української РСР 1963 року, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 89,141, 258-259, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товарна біржа «Катеринославська» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 23 квітня 1998 р. житлового будинку з прилеглими до нього будовами та спорудами: А-2 - житловий будинок, житловою площею 79,3 кв.м., Б-1- гараж, В-1- літня кухня, Г - сарай, Д - сарай, Е - навіс, № 1-3 - огорожа, І - вимощення, № 4 - колодязь, що розташовані на земельній ділянці 1000 кв.м., крім того залишки 757 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( ОСОБА_5 ) та зареєстрований на товарній біржі «Катеринославська» за реєстровим номером 007/0279-Н.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою

відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти

днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було

вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання

заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення

йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної

інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні

було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи

(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк

обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.О.Богун