Ухвала суду № 102776172, 24.01.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/38023/21

Провадження № 1-кп/947/43/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2022 року Київський районний суд м. Одеси, в складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретаря Гренадьорової К.В.,

прокурора Домбровського В.П.,

захисника Занько А.М.,

представника потерпілого ОСОБА_1 – Беркович Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021163480000842 від 06.10.2021 року відносно ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 289 КК України.

Представник потерпілого ОСОБА_1 – адвокат Беркович Ю.О. звернувся до суду з клопотанням про арешт майна обвинуваченого ОСОБА_2 з метою забезпечення цивільного позову заявленого в інтересах потерпілого ОСОБА_3 у розмірі 288 010 гривень, підстави та обґрунтування ви кладені в письмовому клопотанні.

Захисник Занько А.М. заперечував щодо задоволення клопотання адвоката Беркович Ю.О. про накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_2 , у звязку з тим, що законні підстави для накладення арешту відсутні, надав письмові заперечення на цивільний позов заявлений потерпілим.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтрима в повному обсязі думку свого захисника.

Прокурор у судовому засідання просив у задоволенні клопотання відмовити через його необґрунтованість та передчасність.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його відчуження, пошкодження, псування, знищення.

З клопотанням про арешт майна до суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач (ч.1 ст. 171 КПК України).

Під час розгляду питання про застосування арешту майна сторони повинні надати слідчому судді, суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 5 ст. 132 КПК України).

Цивільний позивач має вказати докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди (ч. 3 ст. 171 КПК України).

Як зазначає адвокат Беркович Ю.О., необхідність застосування арешту вказаного майна полягає у забезпеченні цивільного позову, де потерпілий є цивільним позивачем.

Згідно з ч. 1 ст.170 КПК України випливає, що арешт може бути накладено виключно на майно підозрюваного, обвинуваченого або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.

При вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб та як зазначено в ст.171 КПК України вказати - перелік майна, на яке накладено арешт; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Відповідно до ч. 8 ст.170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Як вбачається з самої позовної заяви, ціна позову складає 288 010 грн., представник потерпілого Беркович Ю.О. просить суд накласти арешт на все майно обвинуваченого ОСОБА_2 , як цивільного відповідача, вартість якого не можливо встановити, так як представник потерпілого не конкретизовано на яке саме майно необхідно накласти арешт, у зв`язку з чим не можливо встановити чи є співмірною розмір шкоди, зазначеної у цивільному позові, з вартістю майна на яке прохає накласти арешт представник потерпілого Беркович Ю.О.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним в задоволенні клопотання представника потерпілого Беркович Ю.О., про арешт майна обвинуваченого ОСОБА_2 , як цивільного відповідача, відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. ст.ст.131-132, 170, 171, 350, 369- 372,376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника потерпілого Беркович Ю.О. в інтересах потерпілого ОСОБА_3 про арешт майна обвинуваченого ОСОБА_2 , як цивільного відповідача - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Войтов Г. В.