Рішення № 10277349, 25.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/16525.05.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна»

до акціонерного страхового товариства «Вексель»

про стягнення 17 786,32 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Савіна О.Б. –представник за довіреністю № 10/1011 від 06.04.2010 року;

від відповідача: не з’явився.

встановив :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна»до акціонерного страхового товариства «Вексель» про стягнення 17 786,32 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.09.2008 на а/д тернопіль-Київ мала місце дорожньо-транспортна пригода, а саме: громадянин Лисевич Володимир Богданович, керуючи автомобілем ГАЗ, д.н. В02453АК, що належить КП «Тернопільбудінвестзамовник», допустив зіткнення з автомобілем Ауді А6, д.н. АА4440ВС, який застрахований у позивача.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 17786,32 грн.

Цивільна відповідальність водія автомобіля ГАЗ, д.н.В02453АК, була застрахована у відповідача.

У зв’язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.03.2010 року порушено провадження у справі № 33/165, розгляд справи призначено на 20.04.2010 о 10:10.

В судове засідання 20.04.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/165 від 01.03.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача частково виконав вимоги ухвали суду від 01.03.2010 року, подав заяву про продовження строку розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджає розгляду справи по суті, суд відклав розгляд справи на 25.05.2010 року.

В судове засідання 25.05.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/165 від 01.03.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 20.04.2010 року. Також, підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Відповідно до статті 75 ГПК України справи розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Як вбачається з довідки ВДАІ м. Тернопіль №6043/3.10 та постанови Козівського районного суду Тернопільської області у справі №3-3466 2008 рік від 05.11.2008 року, 26.09.2008 року біля 12 год. 00 хв. в м. Тернопіль по вул. Шептицького, Лисевич В.Б. (водій КП фірма «Тернопільбудінвестзамовник»), керуючи транспортним засобом ГАЗ САЗ д.н. ВО2453АК, порушив вимоги п.10.4, 14.3 ПДР України, чим спричинив дорожньо-транспортну пригоду, пошкодження транспортних засобів (свого та Ауді А6, д.н. АА4440ВС, яким керував Домчак А.Р. та який належить Чубак Б.В.).

Постановою Козівського районного суду Тернопільської області у справі №3-3466 2008 рік від 05.11.2008 року, Лисенка Володимировича Богдановича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 60,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Ауді А6, д.н. АА4440ВС.

Пошкоджений автомобіль був застрахований Чубаком Богданом Володимировичем у позивача на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №06/0001024/2002/08 від 14.01.2008 року.

Відповідно до звіту №173, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Ауді А6, д.н. АА4440ВС в результаті його пошкодження, станом на 29.09.2008 року становить 13592,57 грн.

Відповідно до розрахунку суми матеріального збитку по справі №2001/06/0336 від 08.10.2008 року позивача сума збитку (автомобіль Ауді А6, д.н. АА4440ВС) становить 17786,32 грн.

Страховим актом № 2001/06/0336/7392 від 09.10.2008 року позивачем визнано подію страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в розмірі 17786,32 грн.

Зазначені кошти позивачем були перераховані, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №0027161 від 09.10.2008 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 17786,32 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб –ГАЗ САЗ д.н. ВО2453АК, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Ауді А6, д.н. АА4440ВС, належить КП фірма «Тернопільбудінвестзамовник».

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем ГАЗ САЗ д.н. ВО2453АК, та який перебував у її користуванні, встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Перебування Лисевича В.Б. в трудових відносинах з КП фірма «Тернопільбудінвестзамовник»підтверджується постановою Козівського районного суду Тернопільської області у справі №3-3466 2008 рік від 05.11.2008 року.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що між АСТ «Вексель»та КП фірма «Тернопільбудінвестзамовник»укладено генеральний договір №405-125/08 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 03.06.2008 року, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов’язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпечених транспортних засобів, серед яких ГАЗ САЗ д.н. ВО2453АК –і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність КП фірма «Тернопільбудінвестзамовник». Вказаним договором передбачено, що строк дії договору з 12:00 год. 09.08.2007 року до 08.08.2008 року включно, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза –0,00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до звіту №173, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Ауді А6, д.н. АА4440ВС в результаті його пошкодження, станом на 29.09.2008 року становить 13592,57 грн.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Пунктом 5.3 генерального договору №405-125/08 від 03.06.2008 року передбачено, що франшиза складає 0,00 грн.

Відповідно до пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви.

Позивачем було направлено відповідачу претензію вих. №03-08/3733 від 13.05.2009 року на виплату страхового відшкодування в порядку регресу, в якій просив перерахувати на його рахунок відшкодування в розмірі 17786,32 грн. До вказаного листа були додані необхідні документи для здійснення такої виплати.

Проте, відповідач у місячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу Ауді А6, д.н. АА4440ВС було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню в розмірі 13592,57 грн. (13592,57 грн. (вартість матеріального збитку відповідно до звіту №173) –0,00 грн.(франшиза)).

Вимоги позивача а частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 4193,75 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 41,94 грн., на відповідача –135,92 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 55,65 грн., на відповідача –180,35 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 33, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного страхового товариства «Вексель»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3, код ЄДРПОУ 20031391) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПРОВІДНА»(01032, м. Київ, б-р Шевченка, 37/122; п/р №265003941501 у ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», м. Києва, МФО 300120, код ЄДРПОУ 23510137) суму відшкодування в розмірі 13 592 (тринадцять тисяч п’ятсот дев’яносто дві) грн. 57 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 135 (сто тридцять п’ять) грн. 62 коп. та 180 (сто вісімдесят) грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 4193,75 грн. відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 05.07.2010 року.