Ухвала суду № 102773291, 25.01.2022, Новотроїцький районний суд Херсонської області

662/2392/21

1-кп/662/80/2022

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року Новотроїцький районний суд

Херсонської області

в складі: головуючого судді Решетова В.В.

секретар судового засідання Борисенко Н.С.

за участі прокурора Заярного І.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника адвоката Зайцева К.М.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт Новотроїцьке Херсонської області клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021231220000203 від 15.10.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.3 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В:

Новотроїцьким районним судом Херсонської області розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.3 ст. 185 КК України.

07.12.2021 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ухвалою слідчого судді Новотроїцького районного суду Херсонської області обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 05.02.2022 включно.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України: можливість переховуватися обвинуваченого від органів досудового розслідування і суду; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується негативно, має непогашену судимості за тяжкі злочини, не має постійного місця проживання, не має постійного місця роботи і джерела доходів, відсутні міцні соціальні зв`язки, не має власної сім`ї, які б стримували його від переховування від органів досудового розслідування та суду, схильний до вживання спиртних напоїв. Обрання до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою є недоцільним.

Обвинувачений ОСОБА_1 враховуючи що він не має місця проживання, не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого Зайцев К.М. поклався на розсуд суду.

Прокурор підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Суд, вивчивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників судового засідання, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч.2 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою суд виходить з наступного.

Згідно вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу, зокрема, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При обрані заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою та в подальшому його продовження, суд виходив з того, що наявні ризики передбачені п. 1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ..

В даному випадку строк дії ухвали суду про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 05 лютого 2022, розгляд справи по даному провадженню не завершено.

Оцінюючи вірогідність існування наведених прокурором у клопотанні ризиків, суд виходить із положень ст.178 КПК України та усталеної практики Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального провадження (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань.

Так, згідно матеріалів клопотання, останній на обліку у лікаря психіатра та нарколога не знаходиться, у останнього відсутнє місце реєстрації, який фактично не має місця проживання, характеризується негативно, до взяття під варту не мав постійного місця роботи, власної сім`ї, а також має непогашену судимість.

Враховуючи відомості, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні тяжкого злочину, а також про існування ризиків, які зазначені прокурором у клопотанні, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку, що є достатні підстави вважати, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не встановлено та стороною захисту не надано.

Отже, продовження відносно обвинуваченого строку тримання під вартою, з урахуванням встановлених ризиків, на думку суду, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки в даному випадку наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року).

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тому відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, суд одночасно із продовженням строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, вважає за необхідне визначати обвинуваченому альтернативний запобіжний заходу у виді застави, в розмірі 50 (п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 118950,00 (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень.

Таким чином, у зв`язку з необхідністю уникнення ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та враховуючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 днів.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, до 26 березня 2022 року включно, з утриманням його в ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» (м. Херсон, вул. Перекопська, 10).

Строк дії ухвали визначити до 26 березня 2022 року включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 50 (п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 118950,00 (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: рахунок отримувача:UA318999980000031217205026001, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030200.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Копію ухвали вручити учасникам провадження для відома та направити до ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» (м. Херсон, вул. Перекопська, 10) для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Новотроїцький районний суд Херсонської області протягом семи днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Суддя В.В. Решетов