Рішення № 102773224, 25.01.2022, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 661/2978/21

Провадження № 2/661/37/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі :

Головуючого судді Матвєєвої Н.В.

При секретарі Дубовка Г.Ю.

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Каховка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Горяшко Людмила Василівна до Державної установи «Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна установа «Новокаховський рибоводський завод частикових риб» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Горяшко Л.В. звернулася до суду із позовом, та 16 грудня 2021 року із заявою про збільшення позовних вимог, в яких просила суд визнати незаконним та скасувати наказ відповідача №29-впр від 01 березня 2021 року в частині її звільнення з 01 березня 2021 року з займаної посади та поновити її на роботі. Стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу на дату ухвалення рішення суду, без утримання податку та інших платежів.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона з 2006 року працювала в ДУ «Новокаховський рибоводський завод частикових риб» на посаді фахівця з державних закупівель. Наказом від 07.12.2015 року № 257 командира ВЧ її було прийнято на військову службу за контрактом, строк якого укладено до закінчення особливого періоду або прийняття рішення про демобілізацію. 01 грудня 2017 року та 02.11.2020 року Міністерством оборони України уклало з нею новий контракт на тих самих умовах, строком на три роки. 09 жовтня 2019 року Державним агентством рибного господарства України прийнято наказ № 431, за яким прийнято рішення про припинення діяльності (реорганізацію) ДУ «Новокаховський рибоводський завод частикових риб», шляхом приєднання до ДУ «Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб». Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб стосовно державної установи «Новокаховський рибоводний завод частикових риб» станом на 23.07.2021 року дана установа не ліквідована, а лише знаходиться в стадії припинення за рішенням засновника юридичної особи від 15.10.2019 року. До березня 2021 року ОСОБА_1 регулярно щомісячно отримувала на банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» заробітну платню від ДУ «Новокаховський рибоводський завод частикових риб», але з березня виплати припинились. 14 квітня 2021 року вона звернулася до підприємства з заявою про повідомлення причини невиплати заробітної плати. Жодного повідомлення - попередження від державних установ стосовно звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із реорганізацією ДУ «Новокаховський рибоводський завод частикових риб» на її адресу не надходило. Тому будь-яке звільнення ОСОБА_1 з підприємства є порушенням норм законодавства, що надає гарантії окремим категоріям працівників при звільненні, а саме ч. 3 ст.119 КзпП України, оскільки за позивачем, який уклав контракт на проходження військової служби під час дії особливого періоду на строк до його закінчення, зберігається місце роботи. 08.07.2021 року представником ОСОБА_1 направлено адвокатські запити на адресу державних установ про витребування доказів, а саме наказу про звільнення ОСОБА_1 , довідки про середній заробіток за останні два календарні місяці роботи перед звільненням, проте відповіді на запити не надійшло. Із звільненням з роботи вона не погоджується, оскільки будь-який наказ про звільнення її з роботи прийнятий з порушенням норм чинного законодавства, бо їй не було запропоновано іншої посади та не було попереджено за 2 місяці про наступне звільнення з роботи за скороченням штату. У зв`язку з чим з метою захисту своїх прав вимушена звернутися до суду із зазначеним позовом.

Представник позивача у адресованій суду заяві позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача та представник третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору у встановлений судом строк відзив та пояснення по суті справи не подали, тому суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними у справі доказами.

Відповідно до ст.280-289 ЦПК України, суд ухвалює рішення в заочному порядку, оскільки відповідач не з`явився до суду, про причини неявки двічі не повідомив, позивачка та її представник не заперечували проти ухвалення заочного рішення на підставі наданих доказів.

Дослідивши докази у справі в їх сукупності, відповідно до ст.89 ЦПК України, суд дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що з 2006 року ОСОБА_2 працювала в ДУ «Новокаховський рибоводський завод частикових риб», що сторонами не оспорюється.

07 грудня 2015 року наказом № 257 командира військової частини - польова пошта В0950 ОСОБА_1 призначену наказом командира військової частини - польова пошта В0950 від 07 грудня 2015 року № 68-РС на посаду радіотелефоніста відділення зв`язку 4 підрозділу з 7 грудня 2015 року зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.

З витягу з наказу командира 208 гвардійської зенітної ракетної бригади від 07 грудня 2015 року № 680РС слідує, що з ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

З контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб від 07 грудня 2015 року слідує, що Міністерство оборони України уклало з ОСОБА_1 контракт строком до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

01 квітня 2017 року між Міністерством оборони України та ОСОБА_1 укладено новий контракт, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язалася проходити військову службу у Збройних Силах України протягом строку контракту, тобто строком на три роки.

02 листопада 2020 року між Міністерством оборони України та ОСОБА_1 укладено контракт, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язалася проходити військову службу у Збройних Силах України протягом строку контракту, тобто строком на три роки.

Згідно наказу №431 від 09 жовтня 2019 року припинено ДУ «Новокаховський рибоводський завод частикових риб» шляхом приєднання до ДУ «Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб», який є його правонаступником.

13 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ДУ «Новокаховський рибоводський завод частикових риб» та «Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб» із заявами, в яких просила повідомити причину затримки заробітної плати.

08 липня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Горяшко Л.В. звернулась до ДУ «Новокаховський рибоводський завод частикових риб» та «Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб» із запитами, в яких просила надати інформацію щодо припинення трудових відносин ОСОБА_1 із зазначеними установам, а також належним чином завірену копію наказу про звільнення останнього та довідку про її середню заробітну плату за останні 2 календарних місяців перед звільненням.

На електрону адресу суду, а 24 січня 2022 року поштою представником відповідача направлено копію наказу №29-впр від 01 березня 2021 року, відповідно до п. 2 якого ОСОБА_1 рибовода (кваліфікованого робітника) звільнено із займаної посади з 01 березня 2021 року, у зв`язку із скороченням даної посади та не можливістю подальшого працевлаштування на ДУ «ХВЕЗ».

З роздруківки АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що за останні два місяці ОСОБА_1 отримувала заробітну плату у розмірі: 29 січня 2021 року - 7038,93 грн., 22 лютого 2021 року - 7409,40 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

Пунктом першим частини першої ст. 40 КЗпПУ передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників. Вимоги частин першої - третьої цієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, пов`язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.

Згідно ч. 3 ст. 119 КЗпП України, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Частиною першою та другою ст. 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Виходячи з наданих суду доказів, враховуючи відсутність відзиву відповідача та третьої особи, не надання всіх доказів, вказаних в ухвалі суду про витребування доказів, суд вважає, що за позивачкою, яка з 07 грудня 2015 року проходить військову службу у Збройних Силах України за контрактом, 01 квітня 2017 року та 02 листопада 2020 року уклала контракт на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк три роки, відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України, зберігається місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві у якому вона працювала на час призову. Під час реорганізації підприємства, в якому працювала позивачка, остання не була переведена до нового підприємства, про що свідчить відсутність зазначеного наказу. Крім того, сама по собі підстава реорганізації підприємства, не є підставою для припинення трудового договору з позивачкою. Проте відповідач в порушення норм чинного законодавства не попередив позивачку у встановлений законодавством строк про її вивільнення у зв`язку із скороченням посади, яку вона займала та не запропонував позивачці іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, що є підставою для визнання наказу №29-впр від 01 березня 2021 року в частині звільнення позивачки з 01 березня 2021 року із займаної посади незаконним та його скасування, а також та для поновлення позивачки на роботі, тому позов в цій частині підлягає задоволенню. До того ж, відповідачем не надано суду доказів, що підтверджують законність скорочення посади позивачки, що свідчить про те, що скорочення посади відбулося безпідставно.

У зв`язку з поновленням позивачки на роботі, суд стягує з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу на дату ухвалення рішення суду, без утримання податку та інших платежів, виходячи із наданого позивачем розрахунку, а саме, що розмір середньої заробітної плати за один робочий день становить 370, 47 грн. (14 448,33 грн. заробітна плата за останні два місяці, відповідно до роздруківки з АТ КБ «ПриватБанк» / 39 днів (кількість робочих днів за останні два місяці = 370,47 грн.). Кількість робочих днів з 01 березня 2021 року (день звільнення) по 25 січня 2022 року (день винесення рішення) становить 226 робочих днів, тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає стягненню у розмірі 83 726,22 грн. (370,47 грн. х 226 робочих днів = 83 726,22 грн.)

За таких підстав позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн., та на користь позивачки в сумі 908 грн. Збільшуючи позовні вимоги позивачка не оплатила їх судовим збором в сумі 908 грн., тому вказаний судовий збір підлягає стягненню з неї на користь держави при ухваленні рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись 10, 12, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ч. 4, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Горяшко Людмила Василівна до Державної установи «Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна установа «Новокаховський рибоводський завод частикових риб» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ ДУ «Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб» №29-впр від 01 березня 2021 року в частині звільнення рибовода ОСОБА_1 (кваліфікованого робітника) з 01 березня 2021 року із займаної посади та поновити її на роботі на посаді рибовода (кваліфікованого робітника) ДУ «Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб».

Стягнути з ДУ «Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу на дату ухвалення рішення суду, а саме у розмірі 83 726,22 грн., без утримання податку та інших платежів, судовий збір на користь держави в сумі 908 грн., на користь ОСОБА_1 в сумі 908 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 908 грн.

Копію заочного рішення суду направити учасникам судового процесу.

Заочне рішення може бути переглянуте Новокаховським міським судом Херсонської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дні вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Судове рішення складено 25 січня 2022 року.

Суддя Н. В. Матвєєва