Рішення № 102772973, 19.01.2022, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/3247/21

Провадження № 2/648/174/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року смт. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Кусік І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Ербес Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», третя особа: Білозерський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, яким вказав, що в листопаді 2021 року, відповідно до Постанови про відкриття виконавчого провадження № 66667770 від 14.09.2021 року, що відкрито Білозерським районним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), позивачу стало відомо про стягнення з нього заборгованості в сумі 24321,00 грн та накладення арешту на майно та кошти. Виконавче провадження № 66667770 відкрито на підставі виконавчого напису, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., що зареєстровано в реєстрі за № 245582 від 28.06.2021 року. Стягнення відбувається на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами», з яким позивач не укладав жодних договорів та не має правовідносин та підстав сплачувати кошти. Загальна сума стягнення - 24321,00 грн.

ОСОБА_1 вважає, що виконавчий напис здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню виходячи з наступного: на момент вчинення виконавчого напису 28.06.2021 року у нотаріуса були відсутні правові підстави для його вчинення, оскільки з 22.02.2017 року законодавством України не передбачено можливості вчинення виконавчих написів щодо заборгованості, яка випливає з кредитних відносин, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Позивач звернув увагу суду, що ним не було отримано жодного повідомлення або вимоги про наявність заборгованості та не повідомлено про початок процедури винесення виконавчого напису. При цьому, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст.88 Закону України Про нотаріат», чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.Враховуючи вищевикладене, позивач наголосив, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, тому просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 28.06.2021 року (зареєстрований в реєстрі під № 245582 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М.

Позивач надав суду заяву, якою заявлені вимоги підтримав, просила суд їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законодавством порядку, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 08205 0763315 0, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та клопотань не надав.

Представник Білозерського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законодавством порядку, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою на повідомленні, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та клопотань не надав.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Під час розгляду справи судом вирішено процесуальні питання:

21 грудня 2021 року у вказаній справі відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 21 грудня 2021 року було задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

28.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 245582 про стягнення з ОСОБА_1 як з боржника невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «ФК «УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», якому ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на підставі Договору факторингу № 2106 від 21.06.2021 року відступлено право вимоги за кредитним договором № 1793267 від 12.02.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Стягнення проводиться за період з 20.06.2021 року по 28.06.2021 року. Загальна сума заборгованості складає 24321,00 грн.

З постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 66667770 від 14.09.2021 року вбачається, що за виконавчим написом № 245582 від 28.06.2021 року старшим державним виконавцем Білозерського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Терпецькою Р.А. відкрито виконавче провадження ВП № 66667770 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» заборгованості в розмірі 24321,00 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 18 ЦК України, а також статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат» вчинення виконавчого напису це форма захисту цивільних прав кредитора, нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З матеріалів справи судом встановлено, що оспорюваний виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі:«Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються:а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 28.06.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, на думку суду, існують інші обставини, що вказують на неможливість вчинення оскаржуваного виконавчого напису.

Постановою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року по справі № 569/8884/17 визначено, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі,чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Судом не встановлено й факту отримання позивачем повідомлення про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Крім цього, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій, зазначені у написі, є безспірними.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при винесенні спірного виконавчого напису не було дотримано основну умову для винесення виконавчого напису, а саме вимогу щодо безспірності заборгованості, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, положенням ст. 87 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, яка діяла на час вчинення виконавчого напису), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Як вбачається з матеріалів справи, всупереч вимогам ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оспорюваний виконавчий напис було вчинено на окремому аркуші формату А-4, а не на документі, яким встановлено заборгованість.

Підсумовуючи вищевикладене, оцінивши та дослідивши надані суду докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оспорюваний позивачем виконавчий напис було вчинено без правових підстав, з порушенням процедури та вимог щодо його форми, а також без підтвердження безспірності заборгованості. З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст.141 ЦПК України, поклавши їх на відповідача.

Керуючись ст.ст. 7-13, 81, 141, 142 ч.1, 263, 265, 280-284 ЦПК України, ст. 18 ЦК України, на підставі ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ від 02.09.1993 року (в редакції, яка діяла на час вчинення виконавчого напису), суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» (код ЄДРПОУ 35017877, вул. Стельмаха, 9-а, офіс 203, м. Ірпінь, Київської області, 08200), третя особа: Білозерський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34669045, вул. Свободи, 85, смт. Білозерка Херсонської області, 75000), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 28.06.2021 року (зареєстрований в реєстрі під № 245582) приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем.

Заочне рішення може бути переглянуте Білозерським районним судом Херсонської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного рішення суду апеляційної скарги.

Згідно п.п 15.5 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне рішення суду складено 24.01.2022 року.

Головуючий суддя Кусік І.В.