Рішення № 102771667, 25.01.2022, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

25.01.2022

Справа № 489/6317/21

Провадження №2/489/529/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судового засідання - Бодюл А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду м.Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за проживання у гуртожитку

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути з відповідача заборгованість за проживання у гуртожитку у сумі 46 344 грн. 80 коп. та судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 коп. Мотивуючи свої вимоги тим, що на балансі ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» перебуває гуртожиток по АДРЕСА_1 . Відповідач знаходився у трудових відносинах з позивачем з 08.08.2005 по 03.08.2018. З Акту від 05.07.2021 вбачається, що у гуртожитку по АДРЕСА_2 , яка розрахована на два ліжко-місця, в період з 02.08.2005 і по теперішній час займає ОСОБА_1 . Відповідач з 02.08.2008 року перебуває на реєстраційному обліку у гуртожитку. Правовідносини щодо порядку користування житловими приміщеннями в гуртожитках до 01.02.2019 регулювались Положенням про гуртожитки, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2015 № 84. Відповідач порушуючи встановлені законодавством України вимоги щодо сплати за проживання у гуртожитку, в період з березня по жовтень 2016 року здійснював часткову оплату та, починаючи з листопада 2016 року припинив здійснювати оплату, внаслідок чого у відповідача за період з березня 2016 року по березень 2021 року виникла заборгованість у розмірі 46344,80 грн.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що він проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Загальна площа кімнати № НОМЕР_2 менша ніж 12,00 кв. м., а тому у вказаній кімнаті не може знаходитися два ліжко-місця. Розмір плати за проживання у гуртожитку визначається у договорі найму житлового приміщення у гуртожитку відповідно до розрахунку, затвердженого власником гуртожитку. Договір найму між позивачем та ним укладений тільки 29.10.2021. в матеріалах справи відсутні докази, які належним чином підтверджують, що він займає цілу кімнату № НОМЕР_2 за власним бажанням та надав письмову згоду про намір сплачувати за житлово-комунальні послуги за нібито існуюче друге ліжко-місце. Він працював до 03.08.2018 в ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект», таким чином, місячний розмір плати за проживання у гуртожитку становив 300,00 грн. замість 730,68 грн. Після його звільнення, розмір плати за проживання у гуртожитку становить 430,68 грн. замість 861,36 грн., як зазначено в позові. З витягу з ЄДР, який знаходиться в матеріалах справи, не вбачається, що позивач має право здійснювати такий вид економічної діяльності, як надання житлово-комунальних послуг. Позивач має право здійснювати економічну діяльність, крім інших, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Тобто, між ним та позивачем склалися орендні відношення, які врегульовані іншими правовими нормами. Таким чином, посилання позивача на Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-ІІІ безпідставні. Крім того, просить до вказаних правовідносин застосувати строки позовної давності.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що твердження відповідача про те, що площа кімнати у гуртожитку АДРЕСА_3 менше ніж 12,00 кв. м. не відповідає дійсності та спростовується даними технічного паспорта на гуртожиток, поверхового плану ІV поверху, експлуатації приміщень до плану будівлі. За даними технічного паспорту, площа кімнати № НОМЕР_2 (НОМЕР_3) становить 13,1 кв. м. (слід зазначити, що до 12.10.2016, кімната за номером НОМЕР_2 мала номер НОМЕР_3, про що зазначено в примітці поверхового плану ІV поверху). Достовірна площа вказаної кімнати відома відповідачу, оскільки в Договорі найму житлового приміщення № 103/21-ОР від 29.10.2021, зазначена площа кімнати № НОМЕР_2 - 13,1 кв. м. За проживання у кімнаті гуртожитку, відповідач здійснював оплату належним чином, тобто за 2 ліжко-місця до лютого 2016 року включно. В подальшому в період з березня 2016 року по жовтень 2016 року відповідач здійснював оплату частково, сплачуючи щомісячно по 300,00 грн. За період проживання ОСОБА_1 у гуртожитку, від нього не надходило жодної заяви щодо небажання займати 2 ліжко-місця в кімнаті № НОМЕР_2 та згоди на підселення до кімнати на друге ліжко-місце сторонньої особи. До того ж, деякий час відповідач проживав з цивільною дружиною, що було встановлено Актом перевірки від 12.05.2016, а тому підселення на друге ліжко-місце сторонньої особи, за відсутності відповідної заяви відповідача, було неможливим. Догові найму житлового приміщення № 103/21-ОР від 29.10.2021 було укладено між Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством Миколаївської міської ради «Зоря» та ОСОБА_1 у зв`язку з передачею 27.09.2021 гуртожитку відповідно до рішення Миколаївської міської ради від 20.05.2021 № 4/372 до комунальної власності Миколаївської міської територіальної громади. Відсутність договору найму житлового приміщення у гуртожитку між позивачем та відповідачем в період з березня 2016 року по березень 2021 року, не звільняє останнього, як особу, яка проживає у гуртожитку та фактично споживає житлово-комунальні послуги, від обов`язку своєчасно сплачувати за проживання у гуртожитку.

Ухвалою суду від 26.10.2021, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. На позовних вимогах наполягає. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Оскільки справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, явка відповідача не визнана обов`язковою, відзив на позовну заяву подано до суду.

Суд вважає за можливе провести судовий розгляд без участі відповідача.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» є виробником та виконавцем послуг з централізованого опалення для будинку АДРЕСА_1 .

Як вбачається з довідки ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект» від 05.04.2021 за вих. № 08/5-112, ОСОБА_1 працював у ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект» з 08 серпня 2005 року до 03 серпня 2018 року.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , гуртожиток з 02 серпня 2005 року по теперішній час, що підтверджується довідкою з ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект» від 10.06.2021 за ви. № 14-171.

З Акту від 05.07.2021, складеного членами комісії гуртожитку, вбачається, що ОСОБА_1 в період з 02.08.2005 і по теперішній час проживає у кімнаті гуртожитку АДРЕСА_3 та займає два ліжко-місця.

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які належним чином підтверджують, що він займає цілу кімнату НОМЕР_2 , загальна площа якої становить менше 12 кв.м., за власним бажанням та надав письмову згоду про намір сплачувати за житлово-комунальні послуги за нібито існуюче друге ліжко-місце,

Представник позивача у відповіді на відзив вказує, щотвердження відповідача про те, що площа кімнати у гуртожитку АДРЕСА_3 менше ніж 12,00 кв. м. не відповідає дійсності та спростовується даними технічного паспорта на гуртожиток, поверхового плану ІV поверху, експлуатації приміщень до плану будівлі. За даними технічного паспорту, площа кімнати № НОМЕР_2 (НОМЕР_3) становить 13,1 кв. м. (слід зазначити, що до 12.10.2016, кімната за номером НОМЕР_2 мала номер НОМЕР_3, про що зазначено в примітці поверхового плану ІV поверху).

Згідно технічного паспорта на громадський будинок (гуртожиток) АДРЕСА_1 , складеного станом на жовтень 2016 року, площа кімнати № НОМЕР_2 становить 13,1 кв. м.

Відповідно до Акта перевірки гуртожитку по АДРЕСА_5 , (нині змінена нумерація кімнат - № НОМЕР_1 ), вказану кімнату займає ОСОБА_1 , кімната двомісна. На момент перевірки ОСОБА_1 в кімнаті не було, проте, в кімнаті знаходилася ОСОБА_2 , яка повідомила, що перебуває з ОСОБА_1 в цивільному шлюбі. ОСОБА_1 оплату здійснює у розмірі 300,00 грн. за одне ліжко-місце.

29 жовтня 2021 року між Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством Миколаївської міської ради «Зоря» та ОСОБА_1 укладено Договір найму житлового приміщення № 103/21-ОР (далі - Договір), відповідно до якого найматодавець надає у тимчасове користування, строком на один рік, житлову кімнату № НОМЕР_1 , площею 13,1 кв.м., яка розташована у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.2 Договору, зазначена кімната належить до комунального майна м. Миколаєва на підставі рішення Миколаївської міської ради від 20.05.2021 № 4/372 «Про надання згоди на прийняття до комунальної власності об`єктів права іншої власності».

Правовідносини щодо порядку користування житловими приміщеннями в гуртожитках до 1 лютого 2019 року регулювалось Положенням про гуртожитки, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 квітня 2015 року № 84 (далі Положення).

До складу гуртожитків віднесені й гуртожитки, які призначались для проживання окремих осіб (жилі приміщення перебувають у користуванні кількох осіб, які не перебувають між собою в сімейних відносинах).

Згідно з пунктом 7 розділу III Положення особа, яка проживає в гуртожитку, сплачує за таке проживання, а також за житлово-комунальні послуги, які їй надаються у зв`язку з проживанням у гуртожитку.

Розмір плати за проживання в гуртожитку визначається в договорі найму жилого приміщення в гуртожитку відповідно до розрахунку, затвердженого власником гуртожитку. У договорі найму жилого приміщення в гуртожитку також визначається порядок здійснення розрахунків між власником гуртожитку та особою, що проживає в гуртожитку.

Мешканці гуртожитків оплачують вартість комунальних послуг, послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також інші послуги, якщо вони надаються за згодою мешканців гуртожитку та оплачуються на договірних засадах.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Розмір плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначається виходячи із розміру встановленого тарифу для відповідного будинку та норми житлової площі для однієї особи в гуртожитку (якщо жилі приміщення перебувають у користуванні кількох осіб, які не перебувають між собою в сімейних відносинах).

Формування тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій здійснюється відповідно до вимог Порядку, затвердженого постановою КМУ від 1 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (далі - Порядок).

Цей Порядок поширюється на суб`єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги, або спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями, органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).

Згідно з пунктом 4 Порядку тариф на послуги з утримання гуртожитків такого виду розраховується згідно з цим Порядком. Вартість послуг з розрахунку на ліжко-місце визначається як добуток тарифу на норму житлової площі для однієї особи в гуртожитку.

Постановою КМУ від 25 грудня 1996 року N 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» в редакції від 26 березня 2008 року, до повноважень обласний державних адміністрацій було віднесено встановлення граничного розміру плати за проживання в гуртожитках (крім студентських гуртожитків), призначених для проживання окремих осіб.

Постановою КМУ від 7 червня 2017 року № 394, що набула законної сили з 1 липня 2017 року, внесено зміни у додаток до постанови КМУ від 25 грудня 1996 року 1996 № 1548 та з переліку повноважень, в тому числі, обласних державних адміністрацій виключено повноваження щодо регулювання (встановлення) граничного розміру плати за проживання в гуртожитках.

Отже, з цього часу граничний розмір за проживання в гуртожитках, призначених для проживання окремих громадян обласними державними адміністраціями не встановлюється.

За загальним правилом тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюються органами місцевого самоврядування (статті 7, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», стаття 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 21.12.2015 за № 410-р встановлено граничний розмір плати за проживання у гуртожитку по АДРЕСА_1 у розмірі 358,90 грн. без ПДВ.

На підставі вказаного розпорядження позивач видав наказ від 12.02.2016 № 28-01-ОС «Про вартість проживання в гуртожитках комплексу», відповідно до якого з 01.02.2016 встановлено розмір плати за одне ліжко-місце в гуртожитку по АДРЕСА_1 - 430,68 грн., в т.ч. ПДВ 71,78 грн.

Згідно з ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", послуги з утримання будинку та прибудинкової території за своїм функціональним призначенням відноситься до житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 вказаного Закону споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до п.2 ч.4 розділу 3 Положення про гуртожитки, затвердженого наказом № 84 від 27.04.2015 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, особи, які проживають у гуртожитку, зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку та за житлово-комунальні послуги.

Згідно з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 з оплати за спожиті послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій станом на 01.04.2021 розмір заборгованості становить 46344,80 грн.

З відомостей з розрахунку по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 01.06.2015 по 01.12.2021, вбачається, що відповідачем не було здійснено повної оплати за спожиті послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Статями 68, 162 Житлового кодексу України визначено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Положеннями ст. 610 та ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що з витягу з ЄДР, який знаходиться в матеріалах справи, не вбачається, що позивач має право здійснювати такий вид економічної діяльності, як надання житлово-комунальних послуг. Позивач має право здійснювати економічну діяльність, крім інших, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Тобто, між ним та позивачем склалися орендні відношення, які врегульовані іншими правовими нормами.

Представник позивача у відповіді на відзив вказує, що такий висновок відповідача є помилковим та спростовується інформацією щодо видів економічної діяльності ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект», яка міститься в ЄДР, оскільки до видів економічної діяльності позивача включена діяльність за кодом класифікації КВЕД-2010:81.10 - Комплексне обслуговування об`єктів; 35.30-постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря. ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» є виробником та виконавцем комунальної послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) для приміщень гуртожитку, які безперешкодно споживалися відповідачем.

Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України, визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Судом встановлено, що у листопаді 2016 року ОСОБА_1 здійснено оплату за житлово-комунальні послуги у розмірі 300,00 грн.

Згідно ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч.4). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5).

Відповідач, заперечуючи проти позову, просив застосувати позовну давність відносно заявлених позовних вимог.

Заборгованість за надання послуг за проживання у гуртожитку складається з суми заборгованості за кожний місяць як черговий платіж. Позивач звернувся до суду з позовом 21 вересня 2021 року про стягнення з відповідача боргу за проживання у гуртожитку за період з березня 2016 року по березень 2021 року в сумі 46344,80 грн.

Отже, позовна давність, у межах якої позивач може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу щодо стягнення заборгованості за проживання у гуртожитку, що складається з суми заборгованості за кожний місяць як черговий платіж, має відраховуватись з 01 грудня 2018 року і до 30 березня 2021 року (як просить позивач у позовній заяві).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості з оплати за спожиті послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій станом на 01.04.2021, вбачається, що з грудня 2018 року по березень 2021 року включно споживачу нараховано 22395,36 грн. Тобто до сплати за період з 01 грудня 2018 року по 30 березня 2021 року заборгованість зі сплати утримання будинків, споруд та прибудинкових територій становить 22395,36 грн..

За таких обставин, з відповідача на користь ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у розмірі 22395,36 грн. за період з 01 грудня 2018 року по 30 березня 2021 року.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (48,32%), а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1096 грн. 94 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за проживання у гуртожитку - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект» заборгованість за проживання у гуртожитку у розмірі 22395 грн. (двадцять дві тисячі триста дев`яносто п`ять гривень) 36 коп. (тридцять шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект» судовий збір у розмірі 1096 грн. 94 коп.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект», ЄДРПОУ 31821381, юридична адреса: м. Миколаїв, пр.Богоявленський, 42а.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «25» січня 2022 року.