Рішення № 102769545, 05.01.2022, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8628/21 2/335/334/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2022 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

за участі секретаря судового засідання Лиса Ю.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжіцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 146864, вчинений 11.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованості у розмірі - 63882,28 грн.

Свої вимоги мотивувала тим, що 04.08.2021 року позивачу надійшло на мобільний телефон смс-повідомлення з банку АТ КБ «Приватбанк» про те, що картковий рахунок позивача арештований, а також працівник банку підтвердила, що рахунок дійсно заблокований і вона не може отримувати кошти. Рахунок був заблокований приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом О.С., також було повідомлено, що згідно цього винесена постанова про арешт.

Після чого, ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця Сколибога О.С. про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, з якого вбачається, що 04.08.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Сколибогом О.С. було відкрито виконавче провадження № 66388404, з примусового виконання виконавчого напису № 1463864, вчиненого 11.06.2021 року приватними нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., щодо стягнення з неї, ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія Дніпрофінансгруп» заборгованості у розмірі 63 882,28 грн. Додатково постановою приватного виконавця винесена постанова про арешт на все майно та винесена постанова про розшук майна боржника, винесена постанова про арешт на кошти, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, вона зробила фотокопії, однак всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець Сколибог О.С. їй не надав постанови про відкриття виконавчого провадження.

Позивач зазначає, що відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», не отримала постанови про відкриття виконавчого провадження, яка надсилається адресату та направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. В разі проведення примусової реалізації майна позивача не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження. А у разі задоволення позову, позивач буде вимушений докласти значні зусилля для відновлення своїх прав.

Позивачу нічого не відомо про вищевказане товариство, ніяких договірних відносин із товариством не мала, ніяких листів-повідомлень про які-небудь боргові зобов`язання їй ніколи не надходили. Тому, позивач прийняла рішення про звернення до суду із позовом про визнання виконавчого напису № 1463864, вчиненого 11.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. таким, що не підлягає виконанню.

Крім цього, приватний нотаріус не врахував обставини, що норми, які дозволяють вчинити виконавчі написи по кредитних договорах, укладених у простій формі вже не є чинними, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172. Відповідач не повідомило боржника про відступлення йому права вимоги за даним кредитним договором. Жодного листа про усунення порушень кредитних зобов`язань позивач не отримувала.

Також позивач заперечує щодо розміру суми заборгованості на яку винесено виконавчий напис нотаріуса. Сума у розмірі 63 882,82 грн. є повністю необґрунтованою та нічим не підтвердженою. На підтвердження факту безспірності заборгованості ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», мали би надати нотаріусу первинні бухгалтерські документи, чеки, квитанції, кредитний договір та інше, які підтверджують факти оплати або неналежної оплати.

Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що виконавчий напис № 1463864 від 11.06.2021 року, вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами.

25.08.2021 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом)

учасників справи.

Крім того ухвалою від 12.08.2021 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви, зупинено стягнення в межах виконавчого провадження № 66388404, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом О.С. постановою про відкриття виконавчого провадження від 04.08.2021 року на підставі виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 146864, вчиненого 11.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» суми заборгованості у розмірі 63 882,28 грн., та інших витрат виконавчого провадження, в тому числі заборони вчиняти дії щодо відчуження майна, яке належить боржнику на праві приватної власності, коштів що містяться на рахунку АТ КБ «Приватбанк» та вчиняти будь-які дії щодо розшуку майна боржника, а саме: транспортного засобу ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , сірого кольору, 2010 року випуску - до набрання законної сили рішенням суду, яким буде розглянуто справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про визнання виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 146864, вчиненого 11.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., таким, що не підлягає виконанню.

23.09.2021 року на адресу суду, на виконання ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.08.2021 року, приватним виконавцем надано належним чином завірені копії ВП № 66388404.

30.09.2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого директор ТОВ « ФК «Дніпрофінансгруп» вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, а тому просив в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити з наступних підстав.

Так, 02.12.2013 року між ПАТ «Астра Банк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновою Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 1533.

За умовами даного Договору ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителей зокрема за кредитним договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 300426032048001 від 01.12.2011 року укладеним між позивачем та ПАТ «АСТРА БАНК», а також договорами забезпечення.

15.06.2020 року, відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів № UA-ЕА-2020-04-22-000030-b від 18.05.2020 року, між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» був укладений Договір № 228/К про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., зареєстрований в реєстрі за № 403.

За умовами даного Договору ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за Кредитним договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 300426032048001 від 01.12.2011 року укладеним між позивачем та ПАТ «АСТРА БАНК», а також договорами забезпечення.

06.07.2020 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на адресу позивача засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення було направлено повідомлення про відступлення права вимоги/Вимога про дострокове погашення заборгованості від 06.07.2020 року за вих. № 0706/335 за Кредитним договором № 300426032048001 від 01.12.2011 року.

Згідно даного повідомлення ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» проінформувало позивача про те, що згідно Договору про відступлення права вимоги від 15.06.2020 року право вимоги за Кредитним договором № 300426032048001 від 01.12.2011 року перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», разом з усіма додатками до цих договорів та додатковими договорами.

Крім того, ТОВ «ФК «Дніпрофінанансгруп» повідомило боржника, що всі подальші виплати будь-яких коштів, що є належними та підлягають сплаті за умовами кредитного договору, повинні сплачуватись на банківських рахунок Нового Кредитора, а саме ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» та надано відповідні реквізити.

У вказаному повідомленні ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» зазначена вимога про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором № 300426032048001 від 01.12.2011 року у тридцятиденний строк. Згідно вказаної вимоги, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» повідомило позивача, що станом на 15.06.2020 року загальний розмір заборгованості по Кредитному договору № 300426032048001 від 01.122011 року складає 63 832,28 грн.

Відповідно до поштового повідомлення про вручення, 20.07.2020 року позивач особисто отримав лист повідомлення про відступлення права вимоги/Вимога про дострокове погашення заборгованості від 06.07.2020 року за вих. № 0706/335, про що свідчить підпис позивача.

Враховуючи викладене, позивача було повідомлено про те, що у зв`язку із порушенням скаржником своїх зобов`язань за кредитним договором, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» вимагає у 30 денний строк виконати порушене ним зобов`язання, а саме повернути заборгованість.

З чого вбачається, що новий кредитор у відповідності до вимог чинного законодавства повідомив позивача про заміну кредитора у зобов`язанні, а також про розмір заборгованості.

Щодо зазначення про спірність заборгованості за кредитним договором та зазначення цього факту у якості підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, то відповідач зазначає, що наразі позивачем невиконані кредитні зобов`язання.

Матеріали позовної заяви не містять належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження наявності будь-яких заперечень з боку позивача у відповідь на надіслану відповідачем вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання.

Заявляючи даний позов, позивач повинен довести, що була відсутня правова підстава для вчинення спірного виконавчого напису, тобто факт відсутності порушеного права відповідача та відсутність підстав для захисту відповідного права шляхом стягнення кредитної заборгованості на підставі спірного виконавчого напису. Однак, будь-яких належних доказів на підтвердження відсутності порушення зобов`язання за кредитним договором позивач суду не надала. Позивачем не спростовано належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості перед відповідачем за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та яка запропонована в ньому до стягнення.

Сама по собі незгода боржника з розміром заборгованості та її розрахунком не є підставою для визнання заборгованості спірною, оскільки спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивними ставленням кредитора чи боржника до неї, а за об`єктивним закріпленням такого виду заборгованості.

На виконання вимог норм діючого законодавства (що діє в момент вчинення виконавчого напису) відповідачем було подано нотаріусу всі документи. Сам факт звернення кредитора до суду не є підставою для визнання заборгованості спірною, позаяк спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, а за об`єктивним закріпленням такого виду заборгованості у Переліку.

Таким чином, відсутні будь-які докази щодо спірності розміру заборгованості окрім бездоказових тверджень позивача.

Оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростовує належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису є іншою ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення, не надає доказів часткового чи повного погашення заборгованості, то жодних підстав для задоволення даної позовної заяви не має.

Таким чином, виконавчий напис нотаріуса, вчинений відповідно до норм чинного законодавства України, у зв`язку з чим, директор ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» вважає, що позовна заява є необґрунтованою та безпідставною, отже підлягає залишенню без задоволення в повному обсязі.

15.12.2021 року на адресу суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів, які підтверджують факт припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Остапенко Є.М., а саме копія листа Міністерства Юстиції України.

Позивач у судове засідання не з`явилась, подала заяву, в якій просить проводити розгляд справи у її відсутності, позов підтримує.

Відповідач ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 01.12.2011 року між ПАТ Астра Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 300426032048001, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 80 568,00 грн.

02.12.2013 року між ПАТ «Астра Банк» та ПАТ «Дельта Банк укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновою Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 1533 . Згідно з договором купівлі-продажу прав вимоги від ПАТ «Астра Банк» до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги, зокрема, за кредитним договором від 01.12.2011 року № 300426032048001 щодо позичальника ОСОБА_1

15.06.2020 року за договором № 2258/К про відступлення прав вимоги ПАТ «Дельта Банк» відступив новому кредитору- ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», який набув права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців ( іпотекодавців) та/або поручителів, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору за кредитними договорами, договорами поруки, іпотеки, застави.

11.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 146864, про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 300426032048001 від 01.12.2011 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» суми боргу у розмірі 63 832,28 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було подано заяву про примусове виконання виконавчого напису від 16.07.2021 року № 0716/33, у зв`язку з чим, 04.08.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом О.С. було відкрито виконавче провадження № 66388404 з виконання вищезазначеного виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 11.06.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 146864, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованості у розмірі 63 882,28 грн.

З документів, що надані приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом О.С., вбачається, що в рамках виконавчого провадження № 66388404 приватним виконавцем було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди, постанову про арешт коштів боржника, постанову про арешт майна боржника, постанову про розшук боржника.

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 посилалася на те, що спірний виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинений з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки заборгованість є спірною, ніяких договірних відносин із товариством не мала, ніяких листів-повідомлень про які-небудь боргові зобов`язання ніколи не надходили. Крім цього, приватний нотаріус не врахував обставини, що норми, які дозволяють вчинити виконавчі написи по кредитних договорах, укладених у простій формі вже не є чинними, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172. Відповідач не повідомило боржника про відступлення йому права вимоги за даним кредитним договором. Жодного листа про усунення порушень кредитних зобов`язань позивач не отримувала.

Згідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення виконавчих написів регламентовано главою 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595.

Згідно п. 1.1 глави 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2 глави 16 Розділу ІІ вказаного Порядку визначено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3.1 глави 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» від 31.01.1992 року № 2, а саме пункту 13, вбачається, що при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які, згідно із відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З тексту оскаржуваного виконавчого напису від 11.06.2021 року вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався, зокрема, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік № 1172).

Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 26.11.2014 року Перелік № 1172 доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14 визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами, відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України в редакції, що діяла на момент ухвалення вказаного судового рішення, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22.02.2017 року, отже і п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.

Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

До аналогічних по суті висновків дійшов Верховний Суд й у постановах від 21.10.2020 року у справі № 172/1652/18 та від 15.04.2020 року у справі №158/2157/17.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний виконавчий напис вчинений 11.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, й Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року у редакції, станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.11.06.2021 року стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, які укладено у простій письмовій формі.

Жодних доказів того, що укладений 01.12.2011 року між ПАТ «Астра Банк» та ОСОБА_1 кредитний договір № 300426032048001 був посвідчений нотаріально матеріали справи не містять, про що не зазначено і в оскаржуваному виконавчому написі, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

У зв`язку з викладеним суд не приймає до уваги та відхиляє як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи, твердження відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, про те, що відповідачем виконано вимоги передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів та подано приватному нотаріусу всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису.

Також, слід зазначити, що до суми, яка підлягає стягненню з позивача за оспорюваним виконавчим написом, нотаріусом безпідставно були включені витрати, повязані із вчиненням виконавчого напису у розмірі 50,00 грн., оскільки можливість стягнення таких витрат шляхом їх включення до розміру безспірної заборгованості за виконавчим написом законом не передбачена.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Під час розгляду справи належних доказів, у розумінні ст.ст. 12, 77, 81 ЦПК України, що відповідачем було надано нотаріусу всі необхідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості за кредитним договором, стороною відповідача надано не було.

За таких обставин, враховуючи встановлені обставини справи та обставини, на яких наполягає позивач, оскільки оскаржуваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 11.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, а матеріали справи не містять будь-яких доказів, що укладений між банком та позивачем кредитний договір № 300426032048001 від 01.12.2011 року був посвідчений нотаріально, що в свою чергу унеможливлює здійснення виконавчого напису відповідно до вимог ст.ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат» та порушує принцип безспірності заборгованості, суд приходить до висновку, що наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 11.06.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 146864, слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у зв`язку з розглядом справи в суді було сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду - 908,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволенні, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 1, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, та керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Дніпрофінансгруп», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем за № 146864 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованості у розмірі 63 882,28 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 265 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», адреса: 49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, оф.2 05.

Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович, адреса: м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 50, оф.102.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Макаров