Ухвала суду № 102769495, 24.12.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу "24" грудня 2021 р.

Справа № 937/12388/21

Провадження № 2/937/4781/21

2021 рік

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Дараган Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення, визнання права користування квартирою та стягнення моральної шкоди, за участю третьої особи – ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про вселення, про визнання права користування квартирою та стягнення моральної шкоди, за участю третьої особи – ОСОБА_3 ..

Позивачка у поданому до суду клопотанні просить відстрочити сплату судового збору при подачі позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом позивачкою судовий збір не сплачений.

При цьому, положення чинного законодавства визначають, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони – фізичної або юридичної особи. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак, звертаючись до суду з позовом, позивачка не навела обґрунтованих та переконливих доводів, так само як не надала й достатніх доказів на підтвердження свого теперішнього матеріального становища, окрім як довідки про доходи за останні шість місяців, відповідно до якої за цей період вона отримала заробітну плату в розмірі 42307 гривень 20 копійок, та неплатоспроможності, що унеможливлює виконання обов`язку сплати судового збору. А непідтверджені жодними доказами посилання позивачки на важке матеріальне становище та відсутність фінансової можливості самі по собі не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, враховуючи конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом та положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору при подачі позову, а за таких обставин в задоволенні вказаного клопотання необхідно відмовити.

При цьому було встановлено, що позовну заяву було подано з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.

Так, в порушення п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в позовній заяві обрано вочевидь невірний спосіб захисту прав або інтересів позивачки.

Зокрема, позивачка, обираючи вказані в позовній заяві способи захисту своїх прав та інтересів, не враховує ті обставини, що вона як власник квартири має відповідне право користуватися належною їй квартирою. Тобто, у разі неможливості використання належної позивачці на праві власності квартири, вона має звертатися до суду із відповідним позовом про усунення перешкод у користуванні квартирою, наприклад шляхом вселення, а не з шляхом визнання за позивачкою права користування цією квартирою. Тому в цій частині позовні вимоги підлягають уточненню.

Крім того, в порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України відсутні зазначення доказів, що підтверджують вказані позивачем обставини.

Зокрема, позивачка, зазначаючи про належність їй 1/3 частини квартири, не зазначає про жодні докази того, що це майно на час подачі позову дійсно належить їй, жодних відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про те, хто є власником цього майна станом на час звернення до суду, до позову не додано.

Крім того, в порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачкою не сплачений судовий збір.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Тому, за подання до суду позовної заяви, в якій об`єднано дві вимоги немайнового характеру (про вселення та про визнання права користування квартирою), фізичною особою судовий збір сплачується за кожну таку вимогу в розмірі – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання заяви до суду складає 908 гривень 00 копійок. Також, за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір сплачується в розмірі – 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання позовної заяви до суду складає 908 гривень 00 копійок, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання заяви до суду складає 11350 гривень 00 копійок. Отже, враховуючи заявлені позивачкою вимоги, вбачається, що позивачці необхідно сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру в розмірі 908 гривень 00 копійок за кожну вимогу немайнового характеру та за подання до суду позовної заяви майнового характеру в розмірі 908 гривень 00 копійок, а всього в розмірі 2724 гривні 00 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Зап. обл/ТГ м. Мелітополь/22030101; код за ЄДРПОУ: 37941997; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA968999980313171206000008491; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір, за позовною заявою ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача). Тому вбачається, що судовий збір не сплачений.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд вважає необхідним залишити вказану позовну заяву без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви терміном п`ять днів з дня отримання копії вказаної ухвали.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення, визнання права користування квартирою та стягнення моральної шкоди, за участю третьої особи – ОСОБА_3 , – залишити без руху.

Повідомити позивачку про необхідність усунення зазначених в даній ухвалі недоліків в п`ятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали, шляхом подання уточненої позовної заяви, відповідних доказів та документів, що підтверджують сплату судового збору.

Роз`яснити позивачці, що у разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вона виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо ж позивачка не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: