Ухвала суду № 102769473, 25.01.2022, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 25.01.2022

Справа № 937/331/22

Провадження №2/937/1581/22

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 січня 2022 року Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Горбачова Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_3 , що був зареєстрований 15 вересня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 768.

Однак, під час вирішення питання про відкриття провадження по справі судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

Так, позивачка просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, не зазначаючи, чому вона обрала саме такий спосіб захисту своїх прав, чим порушені її права та інтереси з боку відповідача чи є між ними спірні правовідносини, пов`язані з розірванням шлюбу та якщо ні, то чому питання розірвання шлюбу не може бути вирішено ними у досудовому порядку.

Позивачкою зазначено, що від даного шлюбу з відповідачем сумісних неповнолітніх дітей не має, а тому є всі підстави для розірвання шлюбу через органи РАЦС.

Таким чином, позовна заява не містить обґрунтувань, в чому саме полягає спір між сторонами та що перешкоджає вирішенню питання про розірвання шлюбу у досудовому порядку відповідно до вимог Сімейного Кодексу України.

Також позивачка, посилаючись на відсутність у шлюбі спільних дітей, не надає доказів на підтвердження цієї обставини. Таким доказом може бути довідка, отримана з відділу РАЦС про відсутність актових записів про народження дітей, народжених від сторін по справі.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно до ч.4 ст.95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством.

Однак, всупереч вимог ст.95 ЦПК України, додані до позову копії документів, не засвідчені належним чином, визначеним законом (відсутні ініціали, прізвище особи яка засвідчила документ та дата засвідчення копії документа).

Аналогічна правова позиція висвітлена в рішенні ВС/КГС у справі №904/8549/17 від 11 липня 2018 року, а саме що незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказами у справі і є підставою для скасування судового рішення.

Відтак, заявник повинен засвідчити належним чином додані до заяви письмові докази, доповнити позовну заяву обставинами, про які зазначив суд у даній ухвалі, та надати на підтвердження всіх обставин відповідні докази.

Крім того, позивачка у поданому до суду позові просить відстрочити сплату судового збору при подачі позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом позивачкою судовий збір не сплачений.

При цьому, положення чинного законодавства визначають, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони фізичної або юридичної особи. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак, звертаючись до суду з позовом, позивачка не навела обґрунтованих та переконливих доводів, так само як не надала й жодних доказів на підтвердження свого теперішнього матеріального становища та неплатоспроможності (довідки про доходи, заробітну плату, пенсію, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківських документів про відсутність на рахунку коштів, документів про відсутність нерухомого майна, транспортних засобів, документів щодо стану здоров`я, які б підтверджували необхідність постійного медичного лікування, що тягне за собою значні матеріальні витри, тощо), що унеможливлює виконання обов`язку сплати судового збору. А посилання позивачки на скрутне матеріальне становище саме по собі не може вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, враховуючи конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом та положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору при подачі позову, а за таких обставин в задоволенні вказаного клопотання необхідно відмовити.

В порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачкою не сплачений судовий збір.

Так, відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання заяви до суду складає 992 гривень 40 копійок. Отже, враховуючи заявлені позивачкою вимоги, вбачається, що позивачці необхідно сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру в розмірі 992 гривень 40 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Зап. обл/ТГ м. Мелітополь/22030101; код за ЄДРПОУ: 37941997; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA968999980313171206000008491; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір, за позовною заявою ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача). Тому вбачається, що судовий збір не сплачений.

Вказаний недолік також перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 185 ч.1 ЦПК України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу хвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вказані недоліки перешкоджають розгляду даної позовної заяви по суті, суд вважає за необхідне залишити вказану позовну заяву без руху і надати позивачці п`ятиденний термін для усунення недоліків з дня отримання копії цієї ухвали.

Таким чином позивачці необхідно подати до суду позовну заяву, яка буде відповідати вимогам, встановленим ст.ст. 175,177 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175,177,185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – залишити без руху.

Повідомити позивачку про необхідність усунення недоліків позову у п`ятиденний термін з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачці, що в разі не усунення нею недоліків позовної заяви в визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута їй з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : Ю.В. Горбачова