Рішення № 102769470, 17.01.2022, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 17.01.2022

Справа № 937/11479/21

2-а/937/29/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Бєгушева Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора УПП в Запорізькій області лейтенанта поліції Завгороднього Євгена Миколайовича, Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАО №5040997 від 17.11.2021 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн, а також стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 454 гривні.

Позовну заяву позивач мотивує тим, що 17.11.2021 року під час керування автомобілем Daewoo Lanos д. н. з. НОМЕР_1 , він був зупинений Інспектором УПП Завгороднім Є.М., який вказав, що підставою для зупинки стало порушення вимоги дорожнього знаку «рух по колу» та показав відеозапис на якому видно, що автомобіль, схожий на його, повернув ліворуч, виїжджаючи з перехрестя, де організовано круговий рух, в чому саме було порушення вимоги дорожнього знаку, інспектор пояснити не зміг.

Позивачем було заявлено клопотання про перенесення розгляду справи за його місцем проживання до м. Мелітополя, оскільки була необхідність в наданні об`єктивної оцінки доказам та отриманні правової допомоги за місцем його проживання, однак інспектор відмовив в задоволенні даного клопотання та розпочав розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, 17.11.2021 інспектором УПП в Запорізькій області лейтенантом поліції Завгороднім Є.М. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5040997 від 17.11.2021 p., якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач вважає оскаржувану постанову серії ЕАО № 5040997 від 17.11.2021, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене та ч. 1 ст. 122 КУпАП, а інспектором УПП Завгороднім Є.М. всупереч вимогам ст. 245, 280 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови не було належним чином з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи наявна його вина у вчиненні такого правопорушення.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин ним були дотримані вимоги дорожнього знаку 4.10 «круговий рух», і відповідно п. 8.4.г ПДР - Порушення вимог наказових знаків, крім того доказів зворотнього матеріали адміністративної справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, інспектором УПП Завгороднім Є.М. зазначено посилання на технічний засіб, а саме «камеру ар00216». Однак на відеозаписі з вказаного приладу відеофіксації не можливо встановити ні д.н.з. автомобіля, який здійснив поворот, ні хто саме перебував за кермом в момент здійснення маневру, крім того з вказаного відеозапису видно, що автомобілем, який зафіксовано, було дотримано ПДР, однак безпідставно не було враховано при розгляді справи про адміністративні правопорушення.

Посилання на інші прилади фіксації за допомогою яких було б можливим це встановити оскаржувана постанова не містить.

З фабули оскаржуваної постанови взагалі не зрозуміло, в чому саме полягало порушення дорожнього знаку «круговий рух», оскільки ним було дотримано вимоги даного знаку і поворот він здійснив відповідно до п. 10.5. ПДР, яким регламентовано, що виїзд з перехрестя, де організовано круговий рух, може здійснюватися з будь-якої смуги, якщо напрямок руху не визначено дорожніми знаками чи розміткою і це не створить перешкод транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку праворуч. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, будь-яких належних, доказів, які б свідчили про вчинення ним порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови, інспектор УПП Завгородній Є.М. не надав та до матеріалів адміністративної справи не долучив.

У судове засідання позивач не з`явився, в позовній заяві просить провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі - інспектор УПП в Запорізькій області Завгородній Є.М. та представник Головного управління Національної поліції в Запорізькій області до судового засідання не з`явились, з невідомої суду причини, про дату слухання справи повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання судових повісток.

Крім того, Головне управління Національної поліції в Запорізькій області витребувані судом матеріали справи про адміністративне правопорушення не надіслали, про причини невиконання ухвали про витребування доказів від 29.11.2021 суд не повідомили. Тому на підставі норм ст. 77 КАСУ, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, що, визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з копії оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення від 17.11.2021, на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Позивача визнано винним в тому, що він 17.11.2021 о 16 годині 32 хвилин, керуючи автомобілем DAEWOO LANOS з номерним знаком НОМЕР_1 , по вул. Космічна, 140, м. Запоріжжя, не виконав вимоги дорожнього знаку 4.10 «Круговий рух»,чим порушив п. 8.4 ПДР України/а.с.11/.

Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність в тому числі за порушення вимог дорожніх знаків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що під час розгляду справи суб`єктом владних повноважень, ОСОБА_1 було заявлено клопотання про надання йому правової допомоги, яке не було задоволено.

На думку суду, такі дії поліцейського порушують права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та свідчать про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Суд враховує постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 524/3644/17 з якої випливає, що ненадання особі можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги є порушенням права особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 по справі № 524/9827/16-а.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про порушення його права на правову допомогу при розгляді справи про адміністративне правопорушення, що є нівелює висновки за результатами такого розгляду та є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За нормою ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами не надано відзиву на позов та не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові та не спростовано тверджень позивача.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не було доведено належними, достатніми та допустимими доказами, що позивач умисно або з необережності порушив ПДР України.

Так єдиним фактом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.

Будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП відповідачем до суду не надано.

Судом переглянуто відеозапис події, наданий позивачем, на якому міститься відеозапис спілкування ОСОБА_1 з поліцейським, в тому числі, коли останній показує позивачу запис з мобільного телефону момент, коли автомобіль, номерні знаки якого неможливо ідентифікувати, виїжджає з перехрестя, де організовано круговий рух, однак, в чому саме полягає порушення вимоги дорожнього знаку, із відеозапису встановити неможливо.

Таким чином, суд вважає, що відповідачами в порушення вимог ст.77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

А відтак, оскаржувана постанова серії ЕАО № 5040997 від 17.11.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 відійшла від висновків Верховного Суду України, які викладені у постанові від 13 грудня 2016 року, і вказала, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення і подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. З метою однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, ставка судового збору складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 5 статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, за пред`явлення даного позову до суду, сплачено судовий збір у розмірі 454,00 грн.

З огляду на викладене, оскільки позов ОСОБА_1 , який не є суб`єктом владних повноважень, задоволено, сплачений ним судовий збір у розмірі 454,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, відповідно до вимог ч. 1 статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ч.1 ст.122 КУпАП, ст. ст. 6, 8, 9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Інспектора УПП в Запорізькій області лейтенанта поліції Завгороднього Євгена Миколайовича, Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5040997 від 17.11.2021, винесену інспектором УПП в Запорізькій області лейтенантом поліції Завгороднім Євгеном Миколайовичем стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП про накладення адміністративного у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області сплачений судовий збір у розмірі 454 /чотириста п`ятдесят чотири/ гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Інспектора УПП в Запорізькій області лейтенанта поліції Завгородній Євген Миколайович, адреса розташування: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 96.

Відповідач: Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, адреса розташування: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 96.

Суддя: Ю.В. Ковальова