Рішення № 102769321, 24.01.2022, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/3982/21

Провадження №2/333/417/22

ЗАОЧНЕ рішення

Іменем України

24 січня 2022 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Варнавської Л.О.

за участю секретаря судового засідання Іщенко А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості,-

встановив:

ТОВ «Інтеркеш Україна» звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 27139-2507103864 від 09.09.2020 року у розмірі 7505 гривень та судові витрати у розмірі 2270 гривні, посилаючись на те, що 09.09.2020 року між ТОВ «Інтеркеш Україна» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №27139-2507103864, за умовами якого відповідач отримав від позивача суму грошових коштів у розмірі 5 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування грошовими коштами в розмірі 146% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту 09.09.2021 року. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав повністю, що підтверджується заявою позичальника про перерахування кредитних коштів та платіжним дорученням № 22 від 09.09.2020 року з підписом позичальника про отримання кредитних коштів.

Відповідач взяті на себе зобов`язання по договору належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 25.05.2021 року відповідач має заборгованість перед товариством в сумі 7505 грн., яка складається з: 3988 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2150 грн. - відсотки за користування кредитом, 600 грн. - нараховані штрафні санкції (пеня), 614 грн.- нараховане інфляційне збільшення заборгованості, 153 грн. - 3 % річних.

Ухвалою від 01.11.2021 року суддя прийняла позовну заяву до свого провадження у справі, а також відповідно до ст. 274 ЦПК України вирішила розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, підтримав викладене в позовній заяві, наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити їх в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач повідомлена судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явилась та не повідомила суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.1 ст.280 Цивільно-процесуального кодексу України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

09.09.2020 року між ТОВ «Інтеркеш Україна» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №27139-2507103864, за умовами якого відповідач отримав від позивача суму грошових коштів у розмірі 5 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування грошовими коштами в розмірі 146% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту 09.09.2021 року.

ТОВ «Інтеркеш Україна» свої зобов`язання за Договором виконало повністю, що підтверджується заявою позичальника про перерахування кредитних коштів та платіжним дорученням № 22 від 09.09.2020 року з підписом позичальника про отримання кредитних коштів (а.с.10).

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у сумі 5000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, забезпечуваності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 146% річних.Тип процентної ставки - фіксований.

Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору строк дії кредиту 12 місяців. Кінцевий строк повернення кредиту 09.09.2021 року.

Відповідно до п. 3.1. договору сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється згідно графіка розрахунків, що є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 6.4. Кредитного договору передбачено, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Окрім того, пунктом 6.7. Кредитного договору передбачено, що у кожному випадку невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх зобов`язань за даним договором позичальник сплачує пеню в розмірі один відсоток від суми виданих грошових коштів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

За визначенням ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно розрахунків ТОВ «Інтеркеш Україна», ОСОБА_1 кредит та відсотки по ньому не сплачує. Станом на 25.05.2021 року відповідач має заборгованість перед товариством в сумі 7505 грн., яка складається з: 3988 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2150 грн. - відсотки за користування кредитом, 600 грн. - нараховані штрафні санкції (пеня), 614 грн.- нараховане інфляційне збільшення заборгованості, 153 грн. - 3 % річних.

Правовим наслідком порушення зобов`язання ст. 611 ЦК України встановлює сплату неустойки, яка у розумінні ст. 549 цього кодексу може бути штрафом чи пенею. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Виходячи з презумпції свободи правочину та паритету сторін у визначенні умов договору, суд вважає, що сторони, які уклали договір, прийняли на себе тягар виконання зобов`язань за ним, тому не вбачає підстав для відмови в задоволенні позову.

Судом встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість і у позивача виникло право вимагати її повернення.

Враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було здійснено заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 522, 530, 536, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4,12,13,76,81,141,280,289 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» 7505 (сім тисяч п`ятсот п`ять) гривень заборгованості по кредитному договору № 27139-2507103864 від 09.09.2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» 2270 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24.01.2022 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська