Рішення № 102768798, 25.01.2022, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/4978/21

Провадження № 2/309/1146/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2022 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Піцура Я.Я.

за участю секретаря судового засідання Губаль Г.М.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Хустської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Хустської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . На час його смерті батько проживав окремо. Заповіту на випадок своєї смерті не залишав. В зв`язку з юридичною необізнаністю та важкому матеріальному стану вона вчасно не подала заяви про прийняття спадщини.Отже строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущено нею з поважних причин.

Посилаючись на приписи ст. 1272 ЦК України просить суд визначити їй додатковий строк терміном в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за померлим ОСОБА_3 .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позов та просив його задовольнити.

У судове засідання представник відповідача Хустської міської ради не з`явився, подавши заяву у якій визнає позов ОСОБА_2 та просить розглянути справу у його відсутності.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.

Згідно з ч.2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.4).

Позивач ОСОБА_2 є дочкою померлого ОСОБА_3 (а.с.6), а отже спадкоємцем першої черги за законом.

При цьому згідно паспорту громадянина України ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_1 , а відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер на території РФ. Тобто на момент смерті батька, позивач разом з ним не проживала.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1272 ч. 3 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може призначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7, роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Отже задоволення позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можливе за одночасної наявності наступних підстав: 1) позивач є спадкоємцем померлої особи; 2) позивач спадщину за померлим не прийняв (ла); 3) строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущено з поважних причин. Відсутність хоча б однієї з вказаних умов унеможливлює задоволення позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Суд констатує, що згідно паспорту громадянина України та свідоцтва про народження позивач ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто на момент смерті батька ОСОБА_2 вона була малолітньою (11 років).

Відповідно до приписів ч.4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що у відповідності до ч.ч.3, 4 ст. 1273 ЦК України, батьки (усиновлювачі) чи опікун малолітньої ОСОБА_2 відмовилися від прийняття нею спадщини за померлим батьком з дозволу органу опіки та піклування.

Вказане свідчить, що ОСОБА_2 спадщину за померлим батьком ОСОБА_3 прийняла в силу приписів ч.4 ст. 1268 ЦК України, а тому визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є неможливими.

При цьому суд не приймає визнання позову відповідачем позаяк такий позов не ґрунтується на нормах матеріального права, тобто суперечить закону.

З урахуванням наведеного у задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1223, 1268, 1270, 1272 ЦК України суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Хустської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Судові витрат покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 25.01.2022 року.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.