Ухвала суду № 102768781, 25.01.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3017/20

1-кп/308/374/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2022 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Дергачової Н.В.,

при секретарі судового засідання Стегней К.В.,

за участю:

прокурора Богданова І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

та його захисника Ільчука О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/340/20 (справа № 308/3017/20), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030000191 від 17.01.2020 року, про обвинувачення,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця Донецької області, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України, та ч. 2 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2020 року до Ужгородського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/340/20, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030000191 від 17.01.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України, та ч. 2 ст. 263 КК України.

За ухвалою від 27.03.2020 року судом було призначено підготовче судове засідання за зазначеним обвинувальним актом, а за ухвалою від 15.04.2020 року - до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Прокурором Логвіним Д.О. подане клопотання про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, строком на два місяці з покладенням на нього наступних обов`язків: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання; - 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну; 5) не наближатися до фактичного місця проживання потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , ближче ніж на 500 метрів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_1 :

1) може переховується від суду (п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України), усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, обвинувачується у вчиненні умисного насильницького злочину проти особи; крім того, обвинувачений одразу після закінчення дії обраного раніше запобіжного заходу, маючи у користуванні паспорт громадянина України для виїзду за кордон, покинув територію України, вилетівши літаком до Туреччини, що свідчить про можливість у будьякий час покинути територію України;

2) може незаконно впливати на свідка, шляхом його підкупу або залякування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки такий безпосередньо в судовому засіданні ще не допитувався; крім того, відповідно до пояснень потерпілої ОСОБА_2 із нею зв`язувався свідок ОСОБА_4 ,, який повідомив, що йому пропонували неправомірну вигоду за ненадання показань у даному кримінальному провадженні;

3) може вчинити інші кримінальні правопорушення, про що може свідчити обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні трьох кримінальних правопорушень.

Існування зазначених ризиків підтверджується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення та даними, які характеризують особу обвинуваченого.

Зокрема, за вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину передбачено покарання понад п`ять років позбавлення волі, усвідомлюючи неминучість покарання, він може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Крім цього, на даний час не допитано всіх свідків, показання яких можуть мати суттєве доказове значення для доведення вини ОСОБА_1 , який знаючи це може здійснювати психологічний тиск та погрози, змусивши свідків відмовитись від надання показань суду.

Крім того, судом слід врахувати темний час доби вчинення злочину, вчинення його у громадському місці, відкритий спосіб вчинення кримінального правопорушення.

У судовому засіданні 25.01.2022 року прокурор підтримав зазначене клопотання та просив суд його задовольнити.

Потерпіла та її представник у судове засідання не прибули, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду клопотання були судом повідомлені належним чином.

Обвинувачений та його захисник Ільчук О.В. заперечили проти клопотання прокурора, оскільки вважають доводи прокурора надуманими, а ризики такими, що на цей час об`єктивно не існують зі спливом великого проміжку часу розгляду кримінального провадження.

Заслухавши пояснення всіх присутніх учасників кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Як зазначено у ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів середньої тяжкості та двох тяжких злочинів.

Прокурор у судовому засіданні наголосив про наявність наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_1 може переховується від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), може незаконно впливати на свідка, шляхом його підкупу або залякування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), може вчинити інші кримінальні правопорушення, про що може свідчити обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні трьох кримінальних правопорушень.

Проте суд не знайшов документальних підтверджень ризику того, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення оскільки йому не повідомлено про підозру у будь-якому іншому кримінальному провадженні, він раніше не судимий.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що прокурором належними та допустимими доказами доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_1 може переховуватись від суду та може незаконно впливати на потерпілу, свідка у цьому ж кримінальному провадженні.

Дослідивши подане клопотання прокурора та заслухавши думку учасників кримінального провадження, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який, має постійне зареєстроване місце проживання у м. Ужгороді, раніше не судимий, має значні заслуги перед державою, нагороджений відповідними орденами, що свідчить про його міцні соціальні зв`язки та його активну життєву позицію в розбудові держави; приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілу, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у вчиненні злочинів та сукупність всіх обставин передбачених ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку що задля убезпечення ризиків, достатньо буде обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання на строк два місяці, тобто до 25 березня 2022 року включно, з покладенням на нього наступних обов`язків:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

3) не наближатися до фактичного місця проживання потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 ближче ніж на 500 метрів.

Відтак клопотання прокурора слід задовольнити частково.

Слід також зазначити, що відсутні підстави обмежувати пересування обвинуваченого у межах України, оскільки останній сумлінно виконує свої процесуальні обов`язки щодо з`явлення до суду та не зриває судові засідання протягом тривалого проміжку часу.

Керуючись ст.ст. 176-178, 179, 181, 193-194, 196, 201, 331 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на строк два місяці, тобто до 25 березня 2022 року включно, з покладенням на нього наступних обов`язків:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

3) не наближатися до фактичного місця проживання потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 ближче ніж на 500 метрів.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених, згідно ухвали суду, обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід (тримання під вартою) та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора Ужгородської окружної прокуратури Логвіна Д.О.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали - два місяці з дня її постановлення.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає

Суддя Н.В. Дергачова