Вирок № 102767950, 21.01.2022, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/4213/19

Провадження № 1-кп/234/151/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Фоміної Ю.В.,

при секретарі Шалімової Н.О.,

за участю прокурора Ясинського О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Васильєва Ю.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Краматорську кримінальне провадження № 12018050390002033 від 25.06.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Володимирівка Недригайлівського району Сумської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідності не має, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 12.12.2011 року вироком Московського районного суду м. Харкова за ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, відповідно до ухвали Дзержинського районного суду Донецької області, на підставі закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року, невідбута частина покарання зменшена на 1/2, новий строк покарання 3 роки 9 місяців 17 днів, 26.08.2014 року на підставі ухвали Дзержинського міського суду Донецької області від 15.08.2014 року звільнений умовно-достроково на 10 місяців 16 днів та 28.03.2016 року вироком Краматорського міського суду Донецької області за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки, 18.06.2018 року постановою Селидівського міського суду Донецької області від 08.06.2018 року звільнений умовно-достроково на 6 місяців 6 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2018 року приблизно о 01 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився поблизу магазину «Брусниця», розташованого по вул. Дніпропетровській у м. Краматорську де він побачив раніше малознайомого йому ОСОБА_2 , з яким у нього на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла сварка в ході якої у ОСОБА_1 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , ОСОБА_1 дістав з правого кармана кофти, у яку він був одягнений, кухонний ніж, та утримуючи його у правій руці, підійшов до останнього, та не бажаючи настання смерті іншої людини, умисно наніс ОСОБА_2 один удар клинком ножа у живіт, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник.

В результаті умисних, противоправних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 було заподіяно: проникаюче колото різане поранення живота з пошкодженням пасма великого сальника, яке утворилося незадовго до надходження в лікарню в результаті одноразової дії гострого предмета, який володіє колюче ріжучими властивостями, і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечним для життя.

Тілесні ушкодження отримані ОСОБА_2 стоять у прямому причинно-наслідковому зв`язку з діями ОСОБА_1 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого, ч.1 ст.121 КК України, визнав частково та пояснив, що дійсно він 25.06.2018 року у темний час доби біля магазину «Брусниця», розташованого по вул. Дніпровській в м. Краматорську, він зустрівся зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_3 , у них є спільна донька, із якою він спілкується. Дружина сама йому зателефонувала приблизно о 00.00 годині ночі та повідомила, де вона в цей момент знаходиться, сказала, що їм необхідно терміново поговорити. Він вирішив прийти на зустріч із дружиною, будь-яких колючо-ріжучих предметів із собою не брав. Коли він побачив дружину, підійшов та обійняв її за плечі. Приблизно 5 хвилин вони розмовляли. В цей момент до них став наближатися потерпілий ОСОБА_2 , за ним також йшли ще 2-3 чоловік. ОСОБА_2 почав кричати в його адресу нецензурними словами та пред`являти претензії з приводу того, що він обіймає ОСОБА_4 , почав провокувати його на бійку. Він тримав потерпілого за руки та відштовхував від себе. З землі підняв скло від розбитої скляної пляшки із гострим краєм та хотів налякати потерпілого, але потерпілий смикнувся та сам поранився об скло, яке було в його руці. Вважає свої дії самообороною, умислу на спричинення тяжкого тілесного ушкодження потерпілому у нього не було.

Суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, а також керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, у результаті чого встановив наступні обставини та прийшов до наступних висновків.

Не зважаючи на часткове визнання вини, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні наступними доказами:

-показами потерпілого ОСОБА_2 , який в судовому засіданні пояснив, що бачив обвинуваченого лише один раз, та знає його як колишнього чоловіка ОСОБА_5 , з якою в теперішній час він мешкає однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. 25.06.2018 року вночі він йшов із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , поверталися до дому. ОСОБА_8 зупинилася та він пішов далі. Потім він побачив, як ОСОБА_9 тримає за шию чи за кофту. Він підбіг, відбив руку ОСОБА_10 від ОСОБА_8 та в цей момент відчув як з лівого боку у нього по тулубу побігла кров. Все сталося дуже швидко, чим саме наніс удар ОСОБА_1 він не бачив;

-показами свідка ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений ОСОБА_1 є її колишнім чоловіком, стосунків на теперішній час не підтримує. З потерпілим ОСОБА_2 вони мешкають однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. 25.06.2018 року вона разом із потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_7 поверталися до дому, вони всі знаходилися у стані алкогольного сп`яніння. Вона самостійно зателефонувала обвинуваченому ОСОБА_1 та попросила його підійти до магазину «Брусничка», розташованого по вул. Дніпровський в м. Краматорську, щоб поспілкуватися про доньку. Біля магазину вона зупинилася, а ОСОБА_2 та ОСОБА_13 пішли вперед. В цей момент до неї підійшов обвинувачений ОСОБА_1 , вони зупинилися та розмовляли, при цьому ОСОБА_1 обійняв її за плечі. Потім підійшов потерпілий ОСОБА_2 та почав сваритися із ОСОБА_1 , махав руками. ОСОБА_1 схопив ОСОБА_2 за руки та тримав їх, вона відійшла. Потім вона побачила як потерпілий нагнувся, коли вона підійшла то побачила у потерпілого кров з лівого боку, але як все відбулося вона не бачила. Вони викликали швидку допомогу;

-25.06.2018 року до ЄРДР за №12018050390002033 внесені відомості про те, що 25.06.2018 року до чергової частини Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення від диспетчера швидкої допомоги, про те, що ними було обслуговано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з проникаючим колото різаним пораненням черевної порожнини;

-з протоколу огляду місця події від 25.06.2018 року встановлено, що місцем події є ділянка місцевості, розташованої з фронтальної сторони супермаркету «Брусниця», який розташований за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дніпровська. Перед супермаркетом на асфальтованому покритті виявлені плями речовини бурого кольору;

-відповідно до протоколу огляду території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного на підставі заяви ОСОБА_11 , з території вказаного домоволодіння за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_1 було виявлені та вилучені: біля будинку у відрі для сміття – ганчірку зі слідами речовини бурого кольору, в спальній кімнаті будинку – чоловічу кофту з капюшоном зі слідами речовини бурого кольору. Як зазначено в протоколі зі слів ОСОБА_11 , саме в цю кофту, яка вилучається під час огляду, був одягнутий обвинувачений ОСОБА_1 25.06.2018 року в момент спричинення тілесного ушкодження ОСОБА_2 . Відповідно до ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 26.06.2018 року наданий дозвіл на огляд вказаного домоволодіння;

-відповідно до висновку експерта №238 від 16.07.2018 року, у ОСОБА_2 при зверненні за медичною допомогою була виявлене колото різане поранення живота з пошкодженням пасма великого сальника, яке утворилося незадовго до надходження в лікарню в результаті одноразової дії гострого предмета з колюче ріжучими властивостями, і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя;

-відповідно до висновку експерта №628/Н від 12.07.2018 року, походження крові від потерпілого ОСОБА_2 в слідах на фрагменті тканини та в слідах на спортивній кофті (об`єкти 1-11) можливе тільки в якості домішок крові, так як один з виявлених антигенів, а саме антиген Н, являється групо специфічним для його крові та групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В;

-відповідно до протоколу слідчого експерименту від 02.07.2018 року, потерпілий ОСОБА_2 показав на статисті як саме обвинувачений ОСОБА_1 наніс йому один удар ножом в область живота. В судовому засіданні потерпілий підтвердив про добровільність своїх показів;

-відповідно до протоколу слідчого експерименту від 02.07.2018 року, свідок ОСОБА_11 показала, що бачила як потерпілий ОСОБА_2 став напроти обвинуваченого ОСОБА_1 , побачила як потерпілий став відходити назад та побачила у потерпілого на футболці кров та ножове поранення. Самого удару та ножа в руках у ОСОБА_1 вона не бачила;

-відповідно до протоколу слідчого експерименту від 02.07.2018 року, свідок ОСОБА_13 пояснив, що бачив як потерпілий ОСОБА_14 відштовхнув ОСОБА_15 та став напротив обвинуваченого ОСОБА_1 , вони поклали руки один одному на плечі та в один з моментів він побачив як ОСОБА_14 схопився рукою за живіт та почав відступати назад. Він побачив рану в області живота у ОСОБА_2 та почав викликати швидку допомогу. Самого удару та ножа в руках у ОСОБА_1 він не бачив;

-відповідно до висновку експерта №247 від 16.07.2018 року, колото-різане поранення живота у ОСОБА_2 могло утворитися при обставинах, на які вказав потерпілий в ході проведення слідчого експерименту за його участю;

-допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_16 підтвердив правильність своєї експертизи та пояснив, що характер рани, яка була описана в медичних документах потерпілого відповідає удару клинком ножа. Від удару склом рана має іншу форму, кінці рани також інші. Удар було нанесено з достатньою силою та утворення цього поранення від того, що потерпілий міг наштовхнутися самовільно на ніж, виключається.

Той факт, що потерпілий ОСОБА_14 не має жодних претензій до обвинуваченого та не бажав звертатися до правоохоронних органів з приводу події спричинення йому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, не виключає наявності складу злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та зазначений злочин, відповідно до ст.477 КК України, не відноситься до кримінальних правопорушень у формі приватного обвинувачення, які можуть розпочинатися лише за заявою потерпілого, та є суспільно небезпечним.

Також, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 щодо відсутності умислу на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень спростовується матеріалами справи, зокрема поясненнями експерта ОСОБА_16 та судово-медичними експертизами, з яких вбачається що потерпілому спричинено тяжке тілесне ушкодження, у потерпілого малося проникаюче колото-різане поранення, яке могло утворитися від удару клинком ножа, та виходячи з характеру поранення, удар нанесено із достатньою силою, як підтвердив експерти при такому характері поранення вірогідність того, що потерпілий самовільно наштовхнувся на колото різаний предмет виключається. Під час слідчого експерименту за участю потерпілого, останній також пояснював про те, що ОСОБА_1 наніс йому один удар ножом.

Будь-яких обставин, які свідчать про перевищення меж необхідної оборони в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про необхідну оборону» №1 від 26.04.2002 року, щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні

дані (вік, стать, стан здоров`я) та інші обставини.

Враховуючи поведінку потерпілого ОСОБА_14 та поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 перед нанесення удару, інтенсивність та характер їх дій, малий проміжок часу конфлікту та швидких, раптовість дій обвинуваченого, наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 спрямованого умислу на нанесення потерпілому удару саме колюче ріжучим предметом, врахувавши конкретну оточуючу обстановку, та відсутність сторонньої загрози, суд прийшов до переконання про відсутність в діях обвинуваченого ознак необхідної оборони, а отже відсутнє і перевищення меж необхідної оборони.

Таким чином, суд визнає вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а його дії правильно кваліфікованими за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений раніше неодноразово судимий, а саме 12.12.2011 року вироком Московського районного суду м. Харкова за ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, відповідно до ухвали Дзержинського районного суду Донецької області, на підставі закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року, невідбута частина покарання зменшена на 1/2, новий строк покарання 3 роки 9 місяців 17 днів, 26.08.2014 року на підставі ухвали Дзержинського міського суду Донецької області від 15.08.2014 року звільнений умовно-достроково на 10 місяців 16 днів; 28.03.2016 року знову судимий вироком Краматорського міського суду Донецької області за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки, 18.06.2018 року відповідно до постанови Селидівського міського суду Донецької області від 08.06.2018 року звільнений умовно-достроково на 6 місяців 6 днів, на обліку в диспансерах м. Краматорська не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Обставин, що пом`якшують покарання та обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді відносно ОСОБА_10 , орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства.

За таких обставинах, суд, приходить до висновку, що для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.121 КК України.

Відповідно до копії вироку Краматорського міського суду Донецької області від 28.03.2016 року ОСОБА_10 засуджений за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки, 18.06.2018 року відповідно до постанови Селидівського міського суду Донецької області від 08.06.2018 року звільнений умовно-достроково на 6 місяців 6 днів. Отжезлочини, за який в теперішній час засуджується обвинувачений ОСОБА_1 , він скоїв в період не відбутого покарання, тому суд вважає, що при призначенні покарання обвинуваченому необхідно застосувати ст.71 КК України, тобто частково приєднати невідбуте покарання за вироком Краматорського міського суду Донецької області від 28.03.2016 року.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 05.03.2019 року до обвинуваченого ОСОБА_10 , який до цього часу знаходився у розшуку, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань №6» до 03.05.2019 року включно. В подальшому ухвалами Краматорського міського суду Донецької області обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого вчасно неодноразово продовжувався, останній раз до 06.02.2022 року включно.

Клопотань про зміну запобіжного заходу не надходило, отже до набрання вироком законної сили запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 слід залишити без змін у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_10 обчислювати з моменту затримання за ухвалою слідчого судді, тобто з 05.03.2019 року (том 1, а.с.45,95).

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування. Дана норма набрала чинності 21.06.2017 року, злочин вчинено 25.06.2018 року після набрання чинності ч.5 ст.72 КК України в редакції від 18.05.2017 року, а отже строк тримання під вартою зараховується обвинуваченому в строк покарання у виді позбавлення волі саме з розрахунку день за день.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 26.06.2018 року, накладено арешт на ганчірку зі слідами РБК та чоловічу кофту зі слідами РБК, вилучені в ході огляду місця події 25.06.2018 року, та які зберігаються у Краматорському ВП ГУНП в Донецькій області.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Враховуючи, що доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України, та необхідність у арешті зазначеного майна відпала, суд вважає за необхідним скасувати арешт, накладений на речові докази відповідно до ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 26.06.2018 року.

Речові докази: ганчірку зі слідами РБК та чоловічу кофту зі слідами РБК, вилучені в ході огляду місця події 25.06.2018 року, та марлевий тампон зі зразками крові потерпілого ОСОБА_2 , які зберігаються у Краматорському ВП ГУНП в Донецькій області, - знищити, як такі, що не мають цінності.

Керуючись ст. ст. 368, 370 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком шість років.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Краматорського міського суду Донецької області від 28.03.2016 року в розмірі 6 місяців та остаточно визначити покарання у виді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без змін – тримання під вартою в Арештному домі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_10 обчислювати з моменту затримання за ухвалою слідчого судді, тобто з 05.03.2019 року.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 26.06.2018 року (справа №234/9463/18, провадження №1-кс/234/3526/18) на ганчірку зі слідами РБК та чоловічу кофту зі слідами РБК, вилучені в ході огляду місця події 25.06.2018 року, та які зберігаються у Краматорському ВП ГУНП в Донецькій області.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази: ганчірку зі слідами РБК та чоловічу кофту зі слідами РБК, вилучені в ході огляду місця події 25.06.2018 року, та марлевий тампон зі зразками крові потерпілого ОСОБА_2 , які зберігаються у Краматорському ВП ГУНП в Донецькій області, - знищити, як такі, що не мають цінності.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку чи ухва-

ли суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку відсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий суддя Ю. В. Фоміна