Ухвала суду № 102767132, 24.01.2022, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6100/20

Провадження № 1-кп/219/347/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2022 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого cудді Погрібної Н.М.,

за участю секретаря Захарчук М.В.,

прокурора Самедова Е.Х.,

захисників Косинського В.І., Поліщука Д.П.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмут Донецької області судове засідання у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР за № 12020050150000364, № 12020230040000551, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України,

встановив:

в провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, та про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_2 з метою забезпечення їх належної процесуальної поведінки, оскільки процесуальні ризики, які стали підставою для обрання останнім таких запобіжних заходів не зменшились. Просив задовольнити клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник проти заявленого клопотання заперечували, просили обрати більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Прокурор заперечував проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував щодо продовження йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту на певний час доби.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Поліщук Д.П. погодились з клопотанням прокурора про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту на певний час доби.

Розглянувши вищевказане клопотання прокурора, вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що ухвалою Артемівського міськрайонного суду від 30.11.2021 обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою по 29 січня 2022 року включно, а обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк якого спливає 29 січня 2022 року.

Суд зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

На даний час розгляд двох кримінальних проваджень, об`єднаних в одне, не завершено, та перебуває на стадії судового розгляду.

У рішенні «Маріянчук та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що основною метою статті 5 Конвенції є запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню свободи. Безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи.

Щодо визначення конкретного суспільного інтересу, який слід взяти до уваги при вирішенні питання про можливість продовження запобіжного заходу в цьому кримінальному провадженні, суд зазначає, що обвинуваченим пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, які є небезпечними проти громадської безпеки.

На переконання суду, у цьому кримінальному провадженні суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченого та саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, а менш суворі запобіжні заходи як застава, домашній арешт та особисте зобов`язання не є ефективними запобіжними заходами для забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_1 судом на теперішній час не встановлено.

Суду не надано документів, які б свідчили, що обвинувачений ОСОБА_1 за станом здоров`я не може перебувати в умовах ізоляції від суспільства. Не надано доказів його звернення з приводу надання йому медичної допомоги щодо гіпертонії чи гепатиту та відмови або неможливості її наданні в умовах установи виконання покарань № 6.

Суд констатує, що продовжений запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява № 28969/04 від 16.05.2013), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».

Разом з тим, застосований до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які мають тісні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, запобіжний захід у виді домашнього арешту на певний час доби суд вважає достатнім та необхідним для забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків та зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст.177 КПК України, без порушень засад ст. 5 Конвенції зможе гарантувати належну поведінку обвинувачених до прийняття остаточного судового рішення.

На підставі викладеного, суду дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів, застосованих до обвинувачених.

В задоволенні клопотання захисника Косинського В.І. та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, відмовити.

Керуючись ст.ст. 131, 177, 183, 199, 331, 372 КПК України, суд,

постановив:

оголосити перерву в судовому засіданні до 12 год. 00 хв., 08 лютого 2022 року.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку запобіжного заходу – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на термін 60 (шістдесят) днів, тобто, з 24.01.2022 року по 24.03.2022 року включно.

В задоволенні клопотання захисника Косинського В.І. та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, відмовити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України, строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту на строк 60 (шістдесят) днів, тобто, з 24.01.2022 року по 24.03.2022 року включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу 20.00 години вечора до 06.00 години ранку наступної доби.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України, строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту на строк 60 (шістдесят) днів, тобто, з 24.01.2022 року по 24.03.2022 року включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу 20.00 години вечора до 06.00 години ранку наступної доби.

Зобов`язати обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виконувати наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися за межі міста Часів-Яр Донецької області без дозволу суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Бахмутський РВП ГУНП в Донецькій області.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за їх поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вони перебувають, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на них зобов`язань. В разі невиконання покладених на обвинувачених обов`язків до них може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

В наступне судове засідання викликати прокурора, захисників, обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а обвинуваченого ОСОБА_1 доставити з Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору - для відома; направити начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)», начальнику Бахмутського РВП ГУНП України в Донецькій області - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом семи діб з моменту її проголошення.

Суддя Н.М. Погрібна