Постанова № 10276589, 02.07.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 2а-5473/09/2370

02.07.2010 р. м. Черкаси

08 год. 50 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі - Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача –Бондаренка О.М. (за довіреністю),

відповідача –ОСОБА_2 (особисто),

представника відповідача –ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні приміщенні суду адміністративну справу за позовом Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Смілянська об’єднана державна податкова інспекція Черкаської області звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2019 грн. 68 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було порушено Закони України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95 та «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995р. № 481/95. Внаслідок цих порушень до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції, які відповідачем сплачені не були.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач та представник відповідача позовні вимоги визнали, проти задоволення позову не заперечували.

Заслухавши пояснення представників сторін та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа –підприємець виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області 16.03.2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

28.01.2009 року на підставі Законів України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95, інших нормативно-правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні співробітниками Державної податкової адміністрації в Черкаській області була проведена перевірка за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ФОП ОСОБА_2, а саме: магазину «У Бориса», що розташований за адресою: вул. Громова, 113, м. Сміла, Черкаська область, за результатами якої складено акт № 156/23/23/23/НОМЕР_1 від 28.01.2009 року.

В ході перевірки 28.01.2009 року о 19 год. 20 хв. в магазині, за вказаною адресою, де здійснює господарську діяльність відповідач, встановлено факт непроведення розрахункової операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій та проведення розрахункової операції через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Також в ході перевірки встановлено, що відповідач здійснював торгівельну діяльність в магазині за вищевказаною адресою без придбання відповідного торгового патенту та відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Крім того, суд зазначає, що порушення, встановлені актом перевірки також підтверджуються актом зняття залишків товарно-матеріальних цінностей на торговельних об’єктах та в складських приміщеннях від 28.01.2009 року (а. с. 10), фіскальним чеком від 28.01.2009 року.

Таким чином, перевіркою було встановлено порушення відповідачем п. п. 1, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»та ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Цього ж дня відповідача було ознайомлено з актом перевірки, отримав другий примірник акту, але від підписання акту перевірки відмовився, про що було складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки (а. с. 12).

За результатами проведеної перевірки, відповідно до акту № 156/23/23/23/НОМЕР_1 від 28.01.2009 року, Смілянською об’єднаною державною податковою інспекцією винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000472308 від 10.02.2009 року на суму 9 грн. 68 коп., № 0000322308 від 10.02.2009 року на суму 310 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій № 0000432308 від 10.02.2009 року на суму 1700 грн., усього на загальну суму 2019 грн. 68 коп.

Згідно копій корінців вказаних рішень, відповідач одержав зазначені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та рішення про застосування фінансових санкцій 10.02.2009 року.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про скасування вказаних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій та рішення про застосування фінансових санкцій. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 8 травня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року, в задоволенні позову фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової адміністрації в Черкаській області, Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій та рішення про застосування фінансових санкцій відмовлено.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95 (далі –Закон №265/95) реєстратори розрахункових операцій застосовуються підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, а також фізичними особами (резидентами та нерезидентами) - суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до вимог пунктів 1, 11 статті 3 Закону № 265/95, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Згідно пунктів 1 та 6 статті 17 Закону №265/95 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки та у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Суд зазначає, що спеціальним законом який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 9 грудня 1995 року № 481/95-BP (далі –Закон №481/95).

Відповідно до частини 10 статті 15 Закону №481/95 роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій і на підставі абзацу 5 частини другої статті 17 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року № 98/96 (далі –Закон № 98/96) патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Згідно п. 4 ст. 3 Закону № 98/96 вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів. Вартість торгового патенту за календарний місяць встановлюється у межах таких граничних рівнів: на території міста Києва, обласних центрів - від 60 до 320 гривень.

Відповідно до абз.4 ч.1 ст. 8 Закону № 98/96 за здійснення операцій з реалізації товарів, визначених частинами шостою, сьомою, восьмою та дев'ятою статті 3 цього Закону, без одержання пільгового торгового патенту або з порушенням порядку одержання та використання пільгового торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, сплачують штраф у п'ятикратному розмірі вартості пільгового торгового патенту.

Порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби визначено Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України N 253 від 21.06.2001 за N 268/5459.

Згідно з пп. 2.3 п. 2 Інструкції штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначеними відповідними законодавчими та іншими відповідними нормативно-правовими актами, на підставі рішення контролюючого органу.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

З огляду на вимоги пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.

Беручи до уваги те, що сума несплачених штрафних (фінансових) санкцій відповідача до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції становить 2019 грн., докази сплати їх відповідачем станом на день розгляду спору відсутні, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 79, 86, 97, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до бюджету через Смілянську об’єднану державну податкову інспекцію Черкаської області (20702, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 76, код 21367325) штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2019 (дві тисячі дев’ятнадцять) грн. 68 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 5 липня 2010 року.

Головуючий С.О. Кульчицький