Постанова № 10276586, 01.07.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-2138/10/2370 01.07.2010 р. м. Черкаси

10 год. 20 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі - Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Камянському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Камянському районі Черкаської області звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5981 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було порушено вимоги Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Внаслідок цих порушень до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції, які ним сплачені не були.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

22.06.2010 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, згідно якої ОСОБА_2 проти позовних вимог не заперечує.

Заслухавши пояснення представника позивача та свідка, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа підприємець Камянською районною державною адміністрацією Черкаської області 08.01.2009 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

30.03.2010 року на підставі Законів України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95, інших нормативно-правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні відповідно до плану проведення перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій, торгових патентів та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів на березень 2010 року, затвердженого головою ДПА в Черкаській області 27.02.2010 року та направлень № 002222, № 002217 від 29.03.2010 року співробітниками Державної податкової адміністрації в Черкаській області була проведена перевірка за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ФОП ОСОБА_2, а саме: магазину, що розташований за адресою: вул. Казаряна, 5, с. Юрчиха, Камянський район, Черкаська область, за результатами якої складено акт № 002718/2301/НОМЕР_1 від 30.03.2010 року.

В ході перевірки 30.03.2010 року о 16 год. 37 хв. в магазині, за вказаною адресою, де здійснює господарську діяльність відповідач, встановлено факт проведення розрахункової операції без використання режиму попереднього програмування найменування (назви) товару, що підтверджується фіскальним чеком від 30.03.2010 року (а. с. 8).

Також в ході перевірки встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (невідповідність склала 499 грн. 20 коп.). Згідно опису наявних готівкових коштів, який є додатком до акту перевірки (а. с. 9), продавець на місці проведення розрахунків власних коштів не тримав, кошти знаходяться на місці проведення розрахунків та отримані за реалізовані товари відповідачем, сума готівкових коштів, що знаходилася на місці проведення розрахунків, становить 520 грн., повинно рахуватись 20 грн. 80 коп., невідповідність становить 499 грн. 20 коп.

Крім того, згідно акту № 002718/2301/НОМЕР_1 від 30.03.2010 року та пояснень в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 судом встановлено, що перевіркою було виявлено, що в магазині за вищевказаною адресою, де здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_2 здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без придбання відповідних ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Таким чином, перевіркою було встановлено порушення відповідачем п. 11,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Цього ж дня відповідача було ознайомлено з актом перевірки, в п.4.1 якого ФОП ОСОБА_2 зазначила, що зауважень до перевіряючих немає.

За результатами проведеної перевірки, відповідно до акту № 002718/2301/НОМЕР_1 від 30.03.2010 року, державною податковою інспекцією у Камянському районі винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000062308 від 12.04.2010 року в сумі 2581 грн. та № 0000072308 від 14.04.2010 року в сумі 3400 грн., усього на загальну суму 5981 грн.

Згідно копій корінців вказаних рішень, відповідач одержав зазначені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій 19.04.2009 року.

Судом встановлено, що відповідач рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000062308 від 12.04.2010 року та № 0000072308 від 14.04.2010 року до податкових органів чи суду не оскаржував.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95 (далі Закон №265/95) реєстратори розрахункових операцій застосовуються підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, а також фізичними особами (резидентами та нерезидентами) - суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до вимог пунктів 11, 13 статті 3 Закону № 265/95, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості та забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно пункту 6 статті 17 Закону №265/95 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до статті 2 Закону №265/95, місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до абз. 4 п. 23 «Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року № 833 забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Статтею 22 вказаного Закону визначено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Суд зазначає, що спеціальним законом який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 9 грудня 1995 року№ 481/95-BP (далі Закон №481/95).

Відповідно до частини 10 статті 15 Закону №481/95 роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій і на підставі абзацу 5 частини другої статті 17 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Згідно пояснень свідка в судовому засіданні, судом встановлено, що в магазині за адресою: вул. Казаряна, 5, с. Юрчиха, Камянський район, Черкаська область, де здійснює свою господарську діяльність відповідач, з метою реалізації знаходились алкогольні напої та тютюнові вироби. Під час судового розгляду справи відповідач підтвердив, що ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на момент проведення перевірки ним придбані не були.

Порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби визначено Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України N 253 від 21.06.2001 за N 268/5459.

Згідно з пп. 2.3 п. 2 Інструкції штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначеними відповідними законодавчими та іншими відповідними нормативно-правовими актами, на підставі рішення контролюючого органу.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

З огляду на вимоги пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.

Беручи до уваги те, що сума несплачених штрафних (фінансових) санкцій відповідача до державної податкової інспекції у Камянському районі становить 5981 грн., докази сплати їх відповідачем станом на день розгляду спору відсутні, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 79, 86, 97, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до бюджету через державну податкову інспекцію у Камянському районі Черкаської області (20800, Черкаська область, Камянський район, м. Камянка, вул. Декабристів, 2, код 34464043) штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5981 (пять тисяч девятсот вісімдесят одна) грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 5 липня 2010 року.

Головуючий С.О. Кульчицький