Ухвала суду № 102765164, 24.01.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/18762/21

1-кп/760/1504/22

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі :

головуючого судді судді Застрожнікової К.С.,

при секретарі судового засідання Бурлай С.Б.,

прокурора Панасюк В.С.,

представника потерпілої Старенького С.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників обвинуваченого Багрій І.О., Божок А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12021110000000181 від 25.02.2021 р., за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Рівне, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. ч. 1, 3 ст. 301 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження Солом`янського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Кісельчук А.І. 16.07.2021 р., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021110000000181 від 25.02.2021 р., за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. ч. 1, 3 ст. 301 КК України.

На підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 15.12.2021 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 12 лютого 2022 року включно.

Згідно з ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 05.01.2022 року було призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні.

У судове засідання, призначене на 24.01.2022 р., не прибув за викликом потерпілий ОСОБА_2 , відомості про отримання ним судової повістки матеріали справи не містять, відповідно потерпілий не повідомлений належним чином про місце, день та час судового засідання.

Враховуючи вказані обставини, прокурор Панасюк В.С. просив відкласти слухання справи на іншу дату, повторивши виклик у судове засідання потерпілого ОСОБА_2 . Також, із врахуванням приписів ч. 3 ст. 331 КПК України, прокурор просив вирішити питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_1 тримання під вартою ще на 60 днів без права внесення застави. Зазначив, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначив суд у своїй ухвалі від 15.12.2021 р. про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжують існувати і до тепер. Пояснив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1, 3 ст. 301 КК України, які належать до категорії особливо тяжкого та тяжкого злочинів, за вчинення яких обвинуваченому може загрожувати покарання до п`ятнадцяти років позбавлення волі, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначене йому за вироком суду, на переконання прокурора, обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи на волі, може переховуватись від суду. Обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово виїжджав на тривалий час за межі України, з метою працевлаштування на території іноземних держав, що свідчить про можливість залишення обвинуваченим території України з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Обвинувачений ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни їхніх показань на його користь, оскільки потерпілі та свідки у справі ще не допитані. Обвинувачений ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не прибувати у судові засідання, іншим чином затягувати розгляд кримінального провадження. Також, обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки на розгляді Вишгородського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України. Зазначив, що обвинувачений схильний до нанесення тілесних ушкоджень жінкам, з якими він зустрічається, що підтверджується ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07.02.2018, якою у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України. Прокурор зазначив, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти продовження тримання його під вартою, зазначивши, що не має наміру переховуватись від суду, має постійне місце проживання, джерело для заробітку, зобов`язався прибувати до суду за кожною вимогою. Не заперечував проти відкладення розгляду справи по причині неприбуття в судове засідання потерпілого ОСОБА_2 , відносно якого у суду відсутні відомості про його належне повідомлення про дату слухання справи.

Захисники обвинуваченого адвокати - Багрій І.О., Божок А.О. заперечували проти продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , з підстав, що обвинувачений не має наміру переховуватись від суду та зобов`язується прибувати за кожним викликом у судові засідання. Зазначили, що обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання, роботи, матір похилого віку, позитивну репутацію серед колег, що свідчить про наявність стійких соціальних зв`язків. На переконання сторони захисту, обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_1 , є необґрунтованим та матеріали кримінального провадження не містять доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Також, як пояснили захисники, відповідно до ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 24.11.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було визначено заставу у якості запобіжного заходу у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, яка була внесена на депозитний рахунок суду, умови застави обвинуваченим не порушувались, він прибував за кожним викликом до Вишгородського районного суду Київської області. Просили не продовжувати обвинуваченому тримання під вартою, оскільки відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Захисник Божок А.О. зазначила, що просить суд у випадку продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , визначити розмір застави. Захисник Багрій І.О. заявив клопотання про допит в судовому засіданні під час вирішення питання доцільності продовження тримання під вартою свідка ОСОБА_4 , яка може підтвердити, що обвинувачений ОСОБА_1 на неї не впливав, на противагу доводам прокурора про те, що перебуваючи у ДУ «Київський слідчий ізолятор», через своїх родичів та особисто телефонним зв`язком обвинувачений намагався здійснити вплив на свідка ОСОБА_4 .

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника Багрій І.О. про допит свідка по причині того, що вказаний свідок заявлений для допиту як свідок обвинувачення та його участь у судовому засіданні буде забезпечена прокурором під час розгляду справи по суті.

Представник потерпілої ОСОБА_5 адвокат Старенький С.Є. вважав за доцільне продовжити тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 на строк 60 днів без права внесення застави, зазначивши, що на даній стадії розгляду кримінального провадження не були досліджені докази сторони обвинувачення, не були допитані свідки та потерпілі, що свідчить про наявність ризику, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_1 може чинити на них вплив. Крім того, тяжкість пред`явленого обвинуваченому ОСОБА_1 обвинувачення може свідчити про наявність ризику, що обвинувачений буде переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Заперечує проти допиту свідка ОСОБА_4 з підстав необґрунтованості заявленого клопотання.

Потерпіла ОСОБА_6 до суду не прибула, будучи повідомленою належним чином про місце, день та час судового засідання.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження стосовно доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 12 лютого 2022 року, однак судове слідство по кримінальному провадженню не завершено та не прийнято остаточного рішення, враховуючи те, що не відпали ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризики того, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховування від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення), враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів, тобто до 24 березня 2022 року включно.

Зокрема, зазначені висновки суду ґрунтуються на наступному:

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України, та нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 301 КК України, за вчинення яких обвинуваченому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути йому призначено судом у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, існує ризик того, що обвинувачений ОСОБА_1 може вживати заходів, спрямованих на переховування від суду. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 р. «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Протягом 2016, 2018, 2019, 2020 років ОСОБА_1 неодноразово виїзжав з України, що може свідчити про існування ризику того, що обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може вчиняти дії, спрямовані на виїзд за межі України з метою уникнення від кримінальної відповідальності, яка може йому загрожувати у випадку встановлення судом під час розгляду справи по суті винуватості останнього у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Суд також визнає доведеним та таким, що продовжує існувати, ризик того, що обвинувачений ОСОБА_1 може впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні з метою зміни останніми своїх показів, оскільки обвинуваченому ОСОБА_1 під час виконання вимог ст. 290 КПК України стали відомими анкетні та контактні відомості потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.

Суд вважає доведеними також і продовження існування ризику, що обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, кримінальне провадження за даних обставин перебуває на розгляді Вишгородського районного суду Київської області. У рамках даного кримінального провадження відносно ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 24.01.2022 року включно, із правом внесення застави у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 грн., яка була внесена за обвинуваченого ОСОБА_1 26.11.2021 року, у зв`язку із чим його було звільнено з-під варти з ДУ «Київський слідчий ізолятор» 26.11.2021 р. Судом також при оцінці наявності даного ризику враховується і та обставина, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07.02.2018 року ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України з нереабілітуючих підстав, у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

При вирішенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, судом враховано особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який має постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимий, відносно нього на розгляді Вишгородського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Суд звертає увагу учасників провадження на те, що до суду учасниками кримінального провадження не були подані документи, на підтвердження сімейного статусу обвинуваченого, наявності на його утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб, доказів працевлаштування останнього, інші характеризуючи матеріали, що б могло свідчити про наявність в обвинуваченого ОСОБА_1 стійних соціальних зв`язків.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, із врахуванням положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, та враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. ч. 1, 3 ст. 301 КК України, ту обставину, що продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд вважає, що вказані обставини у своїй сукупності свідчать про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Таким чином, оскільки, як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_1 обвинувачується в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_7 , суд доходить висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_1 при обранні відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Стосовно заявленого захисником обвинуваченого ОСОБА_1 адвокатом Багрій І.О. клопотання про допит свідка ОСОБА_4 , суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника, оскільки захисник Багрій І.О. не забезпечив явку даного свідка у судове засідання, а нормами ч. 3 ст. 331 КПК України визначено обов`язок, а не право суду вирішити питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що із врахуванням процесуальної неможливості закінчити судовий розгляд кримінального провадження до часу закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , тобто до 12.02.2022 р., свідчить про терміновий характер вирішення даного питання. Також, при ухваленні зазначеного рішення, суд зазначає, що свідок ОСОБА_4 заявлена до допиту як свідок сторони обвинувачення, відповідно до визначеного судом порядку дослідження доказів, свідки будуть допитані після дослідження письмових доказів сторони обвинувачення та допиту потерпілих.

Керуючись ч. 3 ст. 331, ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 194, 196, 197, 376 КПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. ч. 1, 3 ст. 301 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 24 березня 2022 року включно.

Визначити строк дії ухвали - до 24 березня 2022 року включно.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Панасюк В.С.

Слухання справи відкласти на 17 лютого 2022 р. на 14 год. 00 хв.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з моменту проголошення ухвали.

Суддя К.С. Застрожнікова