Постанова № 10276421, 18.06.2010, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2010 р. Справа № 2а-4301/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Нероди Г.М.,

представника позивача - Марченка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в місті Суми до управління майна комунальної власності Сумської міської ради про продовження терміну дії умовного адміністративного арешту активів ,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція в м. Суми (далі по тексту позивач, ДПІ в м. Суми) звернулась до суду з адміністративним позовом до управління майна комунальної власності Сумської міської ради (далі по тексту відповідач, УМКВ СМР) про продовження терміну застосування умовного адміністративного арешту активів на строк до 14 серпня 2010року. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач, маючи податковий борг, не вживав заходів із погашення податкового боргу, та здійснював передачу активів - грошових коштів до інших осіб, а саме на отримання послуг з оцінки нерухомого майна. У звязку з порушенням УМКВ СМР вимог пп. «е» п.9.1.2 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181), на підставі подання головного відділу податкової міліції №0031 повноважною особою ДПІ в м. Суми 14.08.2009р. о 17год. 45хв. прийнято рішення за №0032 про застосування умовного адміністративного арешту активів, згідно якого застосовано умовний адміністративний арешт активів до платника податків - УМКВ СМР, що перебувають та знаходяться (розміщені, зберігаються) на зберіганні у інших осіб за адресою: м. Суми, вул. Горького, 21. Враховуючи, наявність непогашеного податкового боргу, звільнення активів грошових коштів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, позивач вважає, що згідно п.п.9.3.3 п.9.3 ст. 9 Закону №2181, є підстави до продовження строку умовного адміністративного арешту активів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з підстав викладених у позові підтримав, доповнив, що податковий борг в сумі 694251грн. 86коп. станом на сьогодні залишається не погашеним, при цьому на активи відповідача було розповсюджено право податкової застави, відповідач не вчиняє дії щодо погашення податкового зобовязання, звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, просив позовні вимоги задовольнити (а.с.91-93).

Представник відповідача, повторно повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.89,98), в судове засідання не зявився, про причини неявки, всупереч вимог ч.2 ст. 40 КАС України суд не повідомив. В матеріалах справи міститься заперечення проти позову, в якому відповідач зазначив, що операції УМКВ СМР з виконання власних грошових зобовязань, які наводить ДПІ в м. Суми, не входить, на його думку, до переліку операцій, які підлягають обовязковому узгодженню з податковим органом зі сторони платника податків, відповідач самостійно визначає черговість та форми задоволення претензій кредиторів, а тому просить у задоволенні позову відмовити (а.с.44-46).

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що УМКВ СМР зареєстровано як юридичну особу, (код ЄДРПОУ 33525906) та з 14.06.2005 року знаходиться на обліку платників податків в ДПІ в м. Суми, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.38), копією довідки про взяття на облік платника податків за №4460 від 15.03.2007р (а.с.100).

З матеріалів справи вбачається (а.с.6), що станом на 14.08.2009р. за відповідачем значилась податкова заборгованість в розмірі 2191032грн. 65коп. 10.09.2008р. УМКВ СМР було вручено першу податкову вимогу від 03.09.2008р. за №1/1163 та 13.10.2008р. - другу податкову вимогу від 10.10.2008р. за №2/1312 (а.с.7,8).

Згідно п.8.1 ст. 8 Закону №2181 з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. 29.10.2008р. був складений акт опису активів, на які поширюється право податкової застави за №26, до якого увійшло рухоме майно УМКВ СМР за описом на загальну суму 125658,00грн. (а.с.16-23).

Згідно ст. 15 Закону України «Про заставу» застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону. Обов'язки державних податкових органів з реєстрації поширюються на виникнення та зміну прав податкової застави з урахуванням вимог податкового законодавства. Відповідно до п.8.3 ст. 8 Закону №2181 платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів. 30.10.2008р. податкова застава була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, обєктом обтяження стали активи платника податків згідно з актом опису від 29.10.2008р. за №26 (а.с.53).

Здійснюючи заходи із скорочення податкового боргу позивачем було встановлено, що відповідач, маючи податковий борг, не вживав заходів по його погашенню (скороченню), при цьому здійснював передачу активів грошових коштів до інших осіб, а саме на отримання послуг з оцінки нерухомого майна. У звязку з порушенням УМКВ СМР вимог пп. «е» п.9.1.2 ст. 9 Закону №2181, повноважною особою ДПІ в м. Суми 14.08.2009р. о 17год. 45хв. прийнято рішення за №0032 про застосування умовного адміністративного арешту активів, згідно якого до платника податків УМКВ СМР було застосовано умовний адміністративний арешт активів, що перебувають та знаходяться (розміщені, зберігаються) на зберіганні у інших осіб за адресою: м. Суми, вул. Горького, 21 (а.с.4).

Однак, суд вважає такі висновки позивача передчасними, а вимоги про продовження терміну застосування умовного адміністративного арешту активів такими, що не підлягають задоволенню.

Так, згідно пп. «е» п.9.1.2 ст. 9 Закону №2181, арешт активів може бути застосований, у випадку, коли зясується, що платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, здійснює дії з переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам.

Згідно п. 5.6 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.09.2001р. за №386 (далі по тексту Порядок) у разі, коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, здійснює дії з переведенням активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам, слід установити факт переведення будь-яких активів за межі України, їх приховування, передачі іншим особам, що не є власниками таких активів, за умови, якщо платник податку отримав податкове повідомлення або податкову вимогу.

Як вбачається з рішення за №0032 (а.с.4), підставою його винесення стало порушення відповідачем вказаних вимог пп. «е» п.9.1.2 ст. 9 Закону №2181, а саме, маючи податковий борг станом на 14.08.2009р., відповідач не сплатив його у встановлений термін, службовим особам ДПІ в м. Суми з метою забезпечення можливості погашення податкового боргу, у вересні та жовтні 2008р. було вручено першу та другу податкову вимогу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи (а.с.47,48-51), станом на момент винесення рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків значна частина наявного податкового зобовязання не визнавалась відповідачем, у звязку з чим УМКВ СМР були подані позовні заяви про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, згодом його позовні вимоги судами були задоволені. Станом на момент розгляду справи, податковий борг з 2191032грн. 65коп. (а.с.6) зменшився до 684838грн. 88коп. (а.с.94), при цьому, суд відмічає, що дана сума заборгованості не включає зобовязання минулих років, в тому числі за 2009рік, коли було винесено рішення про застосування адміністративного арешту активів, зазначений борг виник вже в 2010 році. Дані обставини справи свідчать про безпідставність висновків ДПІ в м. Суми про наявність податкового боргу та не вжиття УМКВ СМР заходів по сплаті податкових зобовязань на момент винесення рішення, тим паче, що в розрізі визнаних нечинними податкових повідомлень-рішень, дані суми на той час фактично не мали статусу податкового боргу (а.с.59,93,94).

Крім того, норма пп. «е» п.9.1.2 ст. 9 Закону 32181 передбачає право застосування адміністративного арешту активів, у випадках якщо зясується, що платник податків, маючи податковий борг, вчинив дії щодо передачі активів іншим особам.

Так, як вбачається з матеріалів справи (а.с.24-29), 09 вересня 2008р., 10 вересня 2008р. УМКВ СМР були укладені договори на проведення оцінки майна за №09/09 (а.с.24-25), за №09/09/1 (а.с.26-27), за №21 (а.с.28-29), при чому два з них (а.с.24-27) були укладені до вручення першої податкової вимоги, і один (а.с.28-29) - в день вручення першої податкової вимоги, а в жовтні, грудні 2008р. відповідачем була проведена оплата наданих послуг (а.с.30,31) саме ці дії, на переконання позивача, і свідчили про передачу активів третім особам. Обґрунтовуючи свої вимоги, ДПІ в м. Суми, зазначає, що в той час, коли відповідач мав податковий борг, майно фактично йому не належало, активи перебували у податковій заставі, УМКВ СМР продовжувало здійснювати дії по передачі активів іншим особам шляхом укладення договорів на проведення оцінки майна.

Однак, суд, не може розцінювати дії по укладенню вказаних вище договорів, як операції платника, що має податковий борг, по передачі активів іншим особам. Твердження позивача, що платник податків, маючи податковий борг, не вчиняв дії по його погашенню, спростовуються вказаними вище дослідженими доказами по справі, на момент укладення договорів - 09.09.2008р. відповідачу не було вручено першої податкової вимоги, крім того, дані договори, які були укладені на виконання повноважень та функцій УМКВ СМР згідно Положення про УМКВ СМР (а.с.39-43), були укладені ще до реєстрації податкової застави, яка між іншим розповсюджувалась виключно на обєкти описані в акті (а.с.16-23, 53). Також суд наголошує, що згідно п.п.3.1.1 ст. 3 Закону №2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Разом з тим, варто зазначити, що згідно п. 9.3.3. Закону №2181 керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як вбачається із встановлених в судовому засіданні обставин справи, належних доказів та підстав, за яких податковий орган дійшов обґрунтованого висновку про застосування адміністративного арешту активів, суду надано не було, представником позивача не наведено ґрунтовних підстав, за яких податковий орган вважав, що виконання платником своїх грошових зобовязань за цивільно-правовими угодами свідчить про ухилення від сплати податкового боргу, факт ухилення відповідачем від своїх зобовязань перед бюджетом, на момент винесення рішення №0032 від 14.08.2009р., не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, як і той факт, що платник податків, маючи податковий борг, в порушення вимог Закону №2181, вчиняє дії по передачі активів іншим особам. Обставини, наведені позивачем та докази, надані в їх обґрунтування, за яких податковий орган вважає, що звільнення активів відповідача з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, на переконання суду, не можуть вважатись належним обґрунтуванням продовження терміну застосування адміністративного арешту активів відповідача на строк до 14.08.2010року.

Зважаючи, на вказані вище обставини, суд дійшов висновку про безпідставність вимог ДПІ в м. Суми про продовження терміну застосування умовного адміністративного арешту, у звязку з чим вважає за необхідне в їх задоволенні відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в місті Суми до управління майна комунальної власності Сумської міської ради про продовження терміну дії умовного адміністративного арешту активів управління майна комунальної власності Сумської міської ради до 14 серпня 2010року відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

<Список ><Дата >

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 24.06.2010року.