Ухвала суду № 102763472, 25.01.2022, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1820/20

Провадження № 1-кп/553/69/2022

У Х В А Л А

Іменем України

25.01.2022 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Мотріченко О.В.,

з участю прокурора - Сорокіна І.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

захисників адвокатів - Гусака О.В., Наконечної О.М., Черчика В.П., Курила В.О.,

представника потерпілої

адвоката - Рекотової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 12020270010000597 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.05.2020 року відносно кожного з обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, термін дії якого продовжувався ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 02.07.2020 року та від 20.08.2020 року та ухвалами Ленінського районного суду м. Полтави від 03.09.2020 року, від 30.10.2020 року, від 16.12.2020 року, від 03.02.2021 року,від 25.03.2021 року, від 11.05.2021 року, від 23.06.2021 року, від 16.08.2021 року, від 11.10.2021 року та від 29.11.2021 року.

При вирішенні питання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було враховано наявність ризиків, визначених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України,дані про його особу, а також те, що він є особою, яка не працює, а відтак не має постійного джерела доходу, міцних соціальних зв`язків, є жителем іншої області, обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачене покарання на строк до 12 років позбавлення волі, що в сукупності дає підстави для висновку, що він перебуваючи на свободі він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк позбавлення волі, вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, а також перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.

При обранні відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було враховано наявність ризиків, визначених п. 1, п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України,оскількивін підозрюється у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання на строк до 12 років позбавлення волі, не має постійного місця роботи та, відповідно, стабільного доходу, заощаджень, міцних соціальних зв`язків, що в сукупності дає підстави для висновку, що перебуваючи на свободі він може вчинити інше кримінальне правопорушення,переховуватись від органів досудового розслідування та суду через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк позбавлення волі, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, а також перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про обрання відносно ОСОБА_3 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було враховано наявність ризиків, визначених п. 1, п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що він не має постійного чи тимчасового місця роботи та офіційних джерел доходу, соціальних зв`язків,підозрюється у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання на строк до 12 років позбавлення волі, й ці обставини у сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк позбавлення волі, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, а також перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотаннями про продовження строку тримання під вартою кожного з обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посилаючись на те, що ризики, які стали підставою для застосування вказаних запобіжних заходів, не зникли, перебуваючи на волі вони можуть переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Підстав для скасування чи зміни застосованих до обвинувачених запобіжних заходів не встановлено

Представник потерпілої адвокат Рекотова Т.А. підтримала клопотання прокурора, просила задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх захисники адвокати Наконечна О.М., Черчик В.П., Гусак О.В., Курило В.О. проти задоволення клопотань прокурора заперечували. Захисники вказували на необґрунтованість доцільності подальшого застосування запобіжних заходів у виді тримання під вартою до обвинувачених, недоведеність прокурором існування на теперішній час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання запобіжних заходів, як недоведення неможливості застосування інших більш м`яких запобіжних заходів. Вказували на наявність підстав для застосування до кожного з обвинувачених запобіжного заходу у виді домашнього арешту та просили при вирішенні клопотання прокурора врахувати дані щодо сімейного стану та стану здоров`я обвинувачених, наголосили на тому, що визначений при обранні запобіжного заходу розмір застави значно перевищує максимальну межу, встановлену в ст. 182 КПК України, та є завідомо непосильним для обвинувачених, у зв`язку з чим просили суд зменшити розмір застави щодо кожного з їх підзахисних.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат Курило В.О. звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 з тримання під вартою на особисте зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, або на домашній арешт у період з 21-00 год. до 07-00 год. наступного дня. В обґрунтування клопотання послався на те, що ОСОБА_3 тривалий час утримується під вартою, медичні документи, що містяться у справі, підтверджують наявність у нього ряду тяжких захворювань й стан його здоров`я погіршується, йому присвоєно другу групу інвалідності. З метою з`ясування дійсного стану здоров`я ОСОБА_3 , акту наявності у нього тяжких захворювань та необхідності лікування в умовах спеціалізованої медичної установи за клопотанням сторони захисту призначалась судово-медична експертиза. Відповідно до висновку експерта № 279/21 від 06.12.2021 року комісійної судово-медичної експертизи, для запобігання ускладнень та покращення стану ОСОБА_3 на теперішній час потребує обстеження в умовах спеціалізованого нейрохірургічного закладу з визначенням стану структур хребта за допомогою інструментальних методів для вирішення питань застосування хірургічного лікування (тобто спеціалізованої допомоги), що є неможливим у умовах медичної частини слідчого ізолятора. Характер наявних захворювань, характер перебігу вказаних морфологічних змін у ОСОБА_3 , враховуючи динамічні зміни клінічних проявів і дані лабораторних досліджень, свідчать про погіршення його фізичного стану та розвиток тяжких наслідків, що відбувалось, судячи з наявних матеріалів, в період перебування у СІЗО. Характер і клінічні прояви виявлених захворювань у ОСОБА_3 обмежують здатність його до самозбереження (ідентифікація людей і об`єктів, адекватне реагування на незвичні ситуації, дотримання особистої безпеки) та свідчать про постійну потребу сторонньої допомоги та догляду. Наявні захворювання у ОСОБА_3 за своїм причинно-наслідковим зв`язком обумовили в останнього порушення функцій самообслуговування: пересування, обмеження здатності до самообслуговування (виконання соціально-побутових функцій, задоволення власних потреб), здатності до орієнтації (самостійно орієнтуватись в часі та просторі, мати уяву про навколишні предмети, комунікації (здатність до спілкування), трудової діяльності, тощо. Вказане свідчить про ускладнення та тяжкі наслідки захворювань ОСОБА_3 за час перебування в слідчому ізоляторі і узгоджується з фактом визнання його комісією МСЕК 21.12.2020 року (під час перебування у СІЗО) інвалідом другої групи терміном на три роки. На даний час захворювання у ОСОБА_3 - компресія нервових корінців внаслідок морфологічних змін структури між хребцевих дисків поперекового відділу хребта - клінічно проявляється вираженим больовим та м`язово - тонічним синдромами, помірним парезом лівої ступні, порушенням функцій тазових органів (нетримання сечі), вираженим порушення статико - динамічної функції хребта) та підпадають під вимоги Переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого наказом Міністерства юстиції і Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2014 року № 1348/5/572 "Про затвердження порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі".

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат Черчик В.П. клопотання захисника Курила В.О. підтримали. Інші обвинувачені та їхні захисники підтримали клопотання, просили задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника, посилаючись на те, що обставини, якими він обґрунтовує підстави зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , пов`язані з незадовільним станом здоров`я останнього та присвоєнням групи інвалідності, не свідчать про неможливість подальшого утримання обвинуваченого під вартою та неможливість забезпечення надання йому належної медичної допомоги та обстеження в періодперебування в ДУ "Полтавська УВП № 23". Захисником не аргументовано застосування до його підзахисного запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, а встановлені обставини свідчать про неможливість його застосування у зв`язку з нездатністю запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для застосування та продовження тримання під вартою.

Представник потерпілого адвокат Рекотова Т.А. з приводу клопотання захисника поклалась на розсуд суду.

При вирішенні клопотань прокурора та захисника суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Згідно положень п. "С" ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, наявні у розпорядженні суду дані свідчать про те, що ОСОБА_1 до затримання не працював та не мав стабільного джерела доходу, міцних соціальних зв`язків і постійного місця проживання в м. Полтаві та Полтавській області, він обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які згідно положень ст. 12 КК України віднесені до категорії особливо тяжких злочинів та вчинені ним в складі організованої групи. З урахуванням наведеного, ступеню тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень та ступеню участі у їх вчиненні, тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення винуватості, віку, міцності соціальних зв`язків в місці його проживання, репутації, стану здоров`я, майнового стану, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Наявні у суду дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 свідчать, що він до затримання офіційно не працював, не мав стабільного джерела доходу, не має міцних соціальних зв`язків та не проживав постійно в м. Полтаві та Полтавській області, обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які згідно положень ст. 12 КК України віднесені до категорії особливо тяжких злочинів,що вчинені в складі організованої групи. З огляду на вищенаведене, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення винуватості, його вік, репутацію, майновий стан,суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує, що він до затримання не мав місця роботи, обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які згідно положень ст. 12 КК України віднесені до категорії особливо тяжких злочинів, що вчинені в складі організованої групи. З огляду на вищенаведене, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення винуватості, його вік, репутацію, майновий і сімейний стан, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Оцінюючи доводи, наведені захисниками обвинувачених на обґрунтування заперечень проти клопотань прокурора, суд враховує, що відомості про особи обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в тому числі щодо їх матеріального та сімейного становища, стану здоров`я, були відомі обвинуваченим та їх захисникам на час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та його продовження, були враховані під час застосування запобіжного заходу щодо кожного з них.

Аналізуючи доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката Курила В.О., наведені в обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з триманням під вартою, про те, що продовженню застосування раніше обраного запобіжного заходу перешкоджає стан здоров`я обвинуваченого, який погіршується, суд враховує наявні у справі, в тому числі надані стороною захисту, документи.

Так, відповідно до листа Полтавської міської медичної частини № 23 філії Державної установи "Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України" в Полтавській області № 246 від 30.11.2020 року, громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває під динамічним наглядом в Полтавській міській медичній частині № 23 з діагнозом: Дисцикуляторнаенцефалопатія 2 ст. (гіпертонічна, післятравматична) зі стійкою цервікалгією, вираженим вестибулоатактичним синдромом, лікворно-гіпертензивним синдромом; остеохондроз попереково-крижового відділу хребта, деформуючий спондолоартроз, S-подібний сколіоз ліворуч 2 ст, гемангіома L2 хребця, грижі, протрузії МХД зі стійким больовим нейродистрофічним синдромом, вираженим м`язово-тонічним синдромом, вираженим порушенням статико-динамічної функції хребта. За час перебування в установі неодноразово надавалась медична допомога з приводу гіпертонічних кризів. Потребує динамічного нагляду лікарем-невропатологом та проходження лікування в неврологічному стаціонарі МОЗ 2 рази на рік.

Як вбачається з довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 096665 від 21.12.2020 року, виданої КП "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи Полтавської обласної ради", ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлена друга група інвалідності з 18.12.2020 року, причина інвалідності - загальне захворювання, інвалідність встановлена до 01.01.2024 року. Дозволена праця без тяжких фізичних психоемоційних навантажень, рекомендоване стаціонарне лікування 1-2 рази на рік, амбулаторне лікування та "Д"-нагляд невролога. Згідно Індивідуальної програми реабілітації інваліда № 17 від 21.12.2020 року ОСОБА_3 визначені реабілітаційні заходи та їх реалізація.

Згідно з лікарською довідкою Полтавської міської медичної частини № 23 від 12.01.2021 року ОСОБА_3 перебуває під динамічним наглядом в ПММЧ № 23, покращення стану здоров`я не відмічає, за час слідчих дій неодноразово надавалась медична допомога бригадою ШМД. Доцільно лікування в закладах охорони здоров`я.

Як вбачається з листа Полтавської міської медичної частини № 23 філії Державної установи "Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України" в Полтавській області № 276/23ПММЧ/ПО-21 від 26.02.2021 року, взятий під варту ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває під динамічним наглядом в Полтавській міській медичній частині № 23 з діагнозом: Дисциркуляторнаенцефалопатія 2 ст. (гіпертонічна, після травматична) зі стійкою цервікалгією, вираженим вестибулоатактичним синдромом, лікворно-гіпертензивним синдромом. Остеохондроз попереково-крижового відділу хребта, деформуючий спондолоартроз, S-подібний сколіоз ліворуч 2 ст, гемангіома L2 хребця, грижі L3-L4. L4-L5. L5-S1. Протрузії МХД, зі стійким больовим нейродистрофічним синдромом, вираженим м`язово-тонічним синдромом, вираженим порушенням статико-динамічної функції хребта. Інвалід 2 групи (неврологія-загальне захворювання). За час перебування в установі неодноразово надавалась медична допомога з приводу гіпертонічних кризів. Покращення динаміки стану здоров`я не відмічає. ОСОБА_3 02.07.2020 року надавалась медична допомога бригадою екстреної медичної допомоги. Потребує динамічного нагляду лікарем-невропатологом (відсутній в штаті медичної частини №23) та проходження відновного лікування. Лікування та додаткове обстеження в закладах МОЗ України.

Відповідно до змісту листа Полтавської міської медичної частини № 23 філії Державної установи "Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України" в Полтавській області № 340/23ПММЧ/ПО-21 від 12.03.2021 року взятий під варту ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває під динамічним наглядом в Полтавській міській медичній частині № 23 з вищевказаним діагнозом. За час перебування в установі неодноразово надавалась медична допомога з приводу гіпертонічних кризів, призначалось амбулаторне лікування. Покращення стану здоров`я не відмічає. Потребує динамічного нагляду лікарем-невропатологом (відсутній в штаті медичної частини №23) та проходження відновного лікування в неврологічному стаціонарі закладу МОЗ -2 рази на рік. Вирішення питання про можливість утримання під вартою ОСОБА_3 не входить у функції медичної частини.

Як вбачається з висновку комісійної судово-медичної експертизи № 279/21 від 06.12.2021 року, відповідно до даних представленої медичної документації у гр. ОСОБА_9 на теперішній час має місце хронічна прогресуюча системна патологія судин з переважним ураженням судин головного мозку, внаслідок якої у нього розвинуласядисциркуляторнаенцефалопатія. Цей стан обумовлений хронічною недостатністю кровообігу в судинах головного мозку, який супроводжується порушеннями його функцій та дифузними змінами в його структурі. Захворювання проявляється неврологічними порушеннями (координаторними, руховими) та когнітивно-мнестичними розладами (інтелекту та пам`яті), що відповідає визначеній стадії (II). Крім того, тривалий час гр. ОСОБА_9 страждає на остеохондроз хребта з переважним ураженням попереково-крижового відділу. Дане захворювання, яке супроводжується дегенеративно-дистрофічними змінами міжхребцевих дисків 'та характеризується прогресивно-рецидивуючим перебігом, ускладнилося утворенням протрузійміжхребцевих дисків поперекового відділу та розвитком тяжкої форми ураження міжхребцевого диску на межі поперекового та крижового відділу - секвестрованої грижі. Компресія нервових корінців внаслідок морфологічних змін структури міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта клінічно проявлялося вираженими больовим та м`язово-тонічним синдромами, помірним парезом лівої ступні, порушенням функції тазових органів (нетримання сечі), вираженим порушенням статико-динамічної функції хребта, що призвели до значного обмеження життєдіяльності: самообслуговування, здатності самостійно пересуватися та необхідності стороннього догляду та допомоги. За даними медичної карти амбулаторного хворого № 265 Полтавської міської медичної частини №23 ЦЩЗ ДКВС України в Полтавській області, застосоване консервативне лікування не призвело до позитивної динаміки в перебігу захворювання хребта у гр. ОСОБА_9 . Слід відмітити, що при секвестрованій грижі між хребцевого диска на рівні L5-S1, коли фрагмент пульпозного ядра випадає за його межі через розрив фіброзного кільця та зміщає нервові корінці, які натягуються та можуть бути стиснутими у вузьких місцях, може розвинутися надзвичайний варіант компресії корінців у нижньому відділі хребцевого каналу - синдром кінського хвоста (Caudaequinacomplex) з виникненням стійкого незворотного порушення функції сечового міхура і кишечника, парезу та втрати чутливості нижніх кінцівок. Для запобігання вищезазначеного ускладнення та покращення стану гр. ОСОБА_9 на теперішній час потребує обстеження в умовах спеціалізованого нейрохірургічного закладу з визначенням стану структур хребта за допомогою інструментальних методів для вирішення питання застосування хірургічного лікування (тобто спеціалізованої медичної допомоги), що є неможливим в умовах медичної частини слідчого ізолятора. Відповідно до п.2.7. "Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту", затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012р. № 239/5/104, "у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку…"

Встановлені судом обставини та наявні медичні документи свідчать про те, що ОСОБА_3 хворіє тривалий час, мав захворювання, що стали приводом для встановлення групи інвалідності, задовго до затримання та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в теперішній час хворіє та потребує обстеження в умовах спеціалізованого закладу для забезпечення можливості ефективного подальшого лікування.

Як вбачається з листа Полтавської міської медичної частини № 23 філії Державної установи "Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України" в Полтавській області № 108/ПММЧ23/ПО-22 від 21.01.2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який утримується в ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23" згідно висновку експертів Державної спеціалізованої установи "Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України" № 279/21 від 06.12.2021 року може бути доставлений в нейрохірургічне відділення КП "Полтавська обласна лікарня ім. Скліфосовського Полтавської обласної ради" для обстеження та вирішення питання про подальше лікування за попереднім погодженням з адміністрацією зазначеного закладу. Питання про можливість подальшого утримання ОСОБА_3 у мовах ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23" не відноситься до компетенції працівників Полтавської міської медичної частини філії ЦОЗ ДКВС України в Полтавській області. Згідно висновків експертів Державної спеціалізованої установи "Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України" № 279/21 від 06.12.2021 року наявні хронічні захворювання у взятого під варту ОСОБА_3 не входять до переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засудженого від подальшого відбування покарань, а також зазначено, що даний перелік хвороб, затверджений наказом Міністерства юстиції і Міністерства Охорони здоров`я України від 15.08.2014 року № 1348/5/572 "Про затвердження порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі", стосується засуджених, а ОСОБА_3 є взятим під варту (ув`язнений).

Додатково листом Полтавської міської медичної частини № 23 філії Державної установи "Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України" в Полтавській області № 118/ПММЧ23/ПО-22 від 24.01.2022 року повідомлено, що питання стосовно висновку чи наявні хронічні захворювання в зв`язного під варту ОСОБА_3 згідно висновку експертів Державної спеціалізованої установи "Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України" № 279/21 від 06.12.2021 року входять до переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засудженого від подальшого відбування покарань, не входить до компетенції працівників Полтавської медичної частини № 23.

Відповідно до положень ст. ст. 11, 21 Закону України "Про попереднє ув`язнення", особи, які перебувають під вартою, мають право на надання їм медичної допомоги, обов`язок забезпечення якої покладається на адміністрацію установи, де особа утримується під вартою.

При цьому, наявні у розпорядженні суду медичні та інші документи щодо стану здоров`я обвинуваченого не містять висновків щодо неможливості подальшого утримання обвинуваченого ОСОБА_3 за станом здоров`я в умовах ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23", не містить подібних висновків також і висновок комісійної судово-медичної експертизи № 279/21 від 06.12.2021 року.

Аналіз підсумків, зроблених судовими експертами у висновку комісійної судово-медичної експертизи № 279/21 від 06.12.2021 року, свідчить про те, що ОСОБА_3 потребує обстеження в умовах спеціалізованого нейрохірургічного закладу з визначенням стану структур хребта за допомогою інструментальних методів для вирішення питання застосування хірургічного лікування (тобто спеціалізованої медичної допомоги), реалізація якого можлива в порядку, визначеному в п. 2.7. "Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту", затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 року за № 239/5/104, шляхом проведення додаткових лабораторних обстежень, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО, на базі закладів охорони здоров`я.

Листами Полтавської міської медичної частини № 23 філії Державної установи "Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України" в Полтавській області № 108/ПММЧ23/ПО-22 від 21.01.2022 року, № 118/ПММЧ23/ПО-22 від 24.01.2022 року підтверджено можливість проведення обстеження ОСОБА_3 в нейрохірургічному відділенні КП "Полтавська обласна лікарня ім. Скліфосовського Полтавської обласної ради" за попереднім погодженням з адміністрацією зазначеного закладу.

Поряд з цим, посилання захисника у клопотанні на наявність у ОСОБА_3 хвороб, що відповідно до "Переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого засуджених від подальшого відбування покарання", затвердженого наказом Міністерства юстиції і Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2014 року № 1348/5/572 "Про затвердження порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі", є підставою для звільнення осіб з місць відбування покарання, оскільки об`єктивні судово-медичні дані, які підтверджують наявність у обвинуваченого в теперішній час захворювання, яке входить до вищевказаного Переліку, у розпорядженні суду відсутні, що підтверджено також листом Полтавської міської медичної частини № 23 філії Державної установи "Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України" в Полтавській області № 108/ПММЧ23/ПО-22 від 21.01.2022 року, а сам цей перелік застосовується до засуджених осіб.

Враховуючи викладене, а також те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 та його продовження, не зникли, доказів існування обставин, які свідчать про неможливість подальшого тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 в умовах ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23", та доводять наявність підстав для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший більш м`який за станом здоров`я чи з інших підстав, суду не надано, а тому суд не знаходить підстав для задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший більш м`який у виді особистого зобов`язання чи домашнього арешту.

Заслухавши пояснення учасників процесу, враховуючи доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також те, що, на переконання суду, застосування до кожного з них іншого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, в тому числі домашнього арешту, є неможливим, позаяк з огляду на дані про особи обвинувачених, зміст пред`явленого обвинувачення та інші конкретні обставини не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та реалізацію завдань кримінального провадження, визначених в ст. 2 КПК України, оскільки судовий розгляд справи не завершений, з метою забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а також повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду даної справи в розумні строки, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою відносно кожного з них на 60 днів з застосуванням заставиу розмірі, визначеному при застосуванні запобіжного заходу щодо кожного з обвинувачених .

Керуючись ст. 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката КУРИЛА Валерія Олександровича про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 60 днів, починаючи з 17 год. 00 хв. 25 січня 2022 року по 17 год. 00 хв. 25 березня 2022 року включно з застосуванням застави у розмірі, визначеному при застосуванні запобіжного заходу згідно з ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.05.2020 року в сумі 2497192 грн. 00 коп.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 60 днів, починаючи з 17 год. 00 хв. 25 січня 2022 року по 17 год. 00 хв. 25 березня 2022 року включно з застосуванням застави у розмірі, визначеному при застосуванні запобіжного заходу згідно з ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.05.2020 року в сумі 2497192 грн. 00 коп.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, починаючи з 17 год. 00 хв. 25 січня 2022 року по 17 год. 00 хв. 25 березня 2022 року включно з застосуванням застави у розмірі, визначеному при застосуванні запобіжного заходу згідно з ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.05.2020 року в сумі 2497192 грн. 00 коп.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення, а обвинуваченими - в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЄ. В. Парахіна