Постанова № 102763176, 25.01.2022, Славутицький міський суд Київської області

Р і ш е н н я

іменем України

Справа №377/679/21

Провадження №2-а/377/1/22

25 січня 2022 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючого судді Малишенко Т. О., за участю секретаря судового засідання Ричок Х.В., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Славутичі за правилами спрощеного письмового позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа: Інспектор Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції Савчук Віталій Вікторович

- про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

02.11.2021 року до суду звернувся ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа: Інспектор Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції Савчук Віталій Вікторович, в якому просив скасувати постанову серії БАВ № 137409 від 11 вересня 2021, складену інспектором Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Савчук Віталієм Вікторовичем, за якою він був визнаний винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та на нього був накладений штраф в розмірі 510 гривень, та закрити провадження у справі. (а.с.1-6).

Ухвалою Славутицького міського суду від 05 листопада 2021 року вищезазначену позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с.23).

17.11.2021 року до Славутицького міського суду позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до суду та усунено недоліки, а саме надано оригінал поштового конверту в якому надіслано оскаржувану постанову з відмітками штампу поштового відділення (а.с.26-29).

В позовній заяві просить скасувати постанову серії БАВ № 137409 від 11 вересня 2021, складену інспектором Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Савчук Віталієм Вікторовичем, за якою він був визнаний винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та на нього був накладений штраф в розмірі 510 гривень, та закрити провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 09 жовтня 2021, приблизно о 15:00 годині, він, керуючи транспортним засобом - автомобілем Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_1 , належним на праві власності його дружині ОСОБА_3 , яка в той час була разом з ним, рухався по автомобільній дорозі Р69, з міста Вишгород в бік смт. Десна. В той час, позаду нього у напрямку його руху він побачив поліцейський автомобіль, що рухався з проблисковими маячками синього та червоного кольору. Виконуючи вимогу поліцейських, відповідно до п.2.4 ПДР України, він зупинив свій транспортний засіб на узбіччі та увімкнув аварійну світлову сигналізацію, що передбачено п.9.9«б» ПДР України. Після зупинки, до нього підійшов поліцейський, який не пред`являючи свого службового посвідчення, представився інспектором Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , та почав вимагати надати посвідчення на право керування транспортним засобом, а також реєстраційний документ на транспортний засіб. В подальшому, лише на неодноразове прохання, Інспектор поліції пред`явив для ознайомлення своє службове посвідчення, та повідомив про підстави зупинки. Поліцейський висунув обвинувачення в тому, що він порушив Правила дорожнього руху України, а саме порушив правила обгону.

Оскільки це не відповідало дійсності, ОСОБА_2 заперечив свою провину і висунув вимоги щодо надання йому доказів вчинення ним порушення.

Поліцейський запропонував пройти до його службового автомобіля для перегляду відеозапису, на якому зафіксовано начебто порушення ним Правил дорожнього руху України, мотивуючи тим, що фіксація порушення відбулась на відео реєстратор, який встановлено в службовому автомобілі поліції. В свою чергу, ОСОБА_2 відмовився від пропозиції Поліцейського мотивуючи тим, що він не зобов`язаний сідати в службовий автомобіль поліції для ознайомлення з доказами (перегляду відео), а Поліцейський сам повинен йому їх надати. Оскільки Поліцейським не було надано йому доказів вчинення ним порушення Правил дорожнього руху України, які б підтверджували правомірність, відповідно до ст.35 Закону України «Про національну поліцію», він зателефонував на гарячу лінію Національної поліції «102» та повідомив про неправомірність дій Інспектора поліції. Інспектор поліції повідомив, що ним буде проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки, за результатами якого відносно нього буде складено постанову про накладення адміністративного правопорушення. Таким чином, Поліцейський не виконав вимоги ст. 279 КУпАП, тобто не повідомив (не роз`яснив) йому його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Такі дії Поліцейського свідчать про те, що ним порушено порядок розгляду справи, а також базові статті, а саме ст.ст.6-9 Закону України «Про національну поліцію», на яких гуртуються принципи діяльності поліції. Він повідомив Інспектора поліції про те, що не можє вийти з свого автомобіля, оскільки являється інвалідом 2-ої групи, та повідомив, що відповідно до ст. 268 КУпАП він має право заявляти клопотання та під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою адвоката, в зв`язку з чим попросив перенести розгляд справи на іншу дату. На його прохання, Інспектор поліції спочатку відмовив в задоволенні клопотання без будь-якого обґрунтування та повідомив, що розгляд справи буде здійснено на місці зупинки і відносно нього буде складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Він написав письмове клопотання про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення на іншу дату, в якому виклав всі обставини і об`єктивні на те причини, та передав його Інспектору поліції, який в свою чергу поставив свою резолюцію (рішення про призначення дати розгляду справи) та надав мені можливість сфотографувати його. Клопотання було датовано тією датою, коли саме мене було зупинено Поліцейським, тобто 09.10.2021. З годом, оглядаючи фото свого клопотання, він звернув увагу на те, що в лівому верхньому куті, там де знаходилась резолюція та особистий підпис Інспектора поліції, було зазначено наступний текст: «Клопотання на розгляд справи на 11.09.2021 о 09:00, м.Вишгород, вул. Кургузова, 3-А, Вишгородський РУП. Ст. л-нт пол. Савчук В.В.». 29 жовтня 2021, в поштовій скрині, за адресою свого фактичного місця проживання та реєстрації, він побачив, поштовий лист, який надійшов з Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області на його прізвище. У вищевказаному листі знаходилась Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 137409, складена відносно нього інспектором Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 . Згідно вказаної Постанови його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Оскаржувана Постанова оформлена в порушення ст. 283 КУпАП та п.п.6-7,9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376. Частиною 2 статті 283 КУпАП передбачено, що постанова повинна містити, зокрема: дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Відповідно до ч.З ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема, про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Відповідно до п.п.6,7 Інструкції, усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. В свою чергу, частина оскаржуваної Постанови заповнено чорнилами синього кольору, а інша частина чорного кольору та нерозбірливо. Викладені обставини дають підстави позивачу вважати, що записи, вчинені чорнилами синього кольору були зроблені поліцейським вже після розгляду справи про адміністративне правопорушення. Направлена на його адресу, оскаржувана ним Постанова, взагалі в більшій частині її змісту є нечитабельною. В графі 5 «Керуючи транспортним засобом» зазначено - VOLKSW, проте такої марки (моделі) транспортних засобів не існує. Графа 5 «реєстраційний номер» взагалі не заповнена, що унеможливлює встановити транспортний засіб за державним реєстраційним номером. В графі 5 не зазначено дату скоєння адміністративного правопорушення. Крім того, в графі 5 «суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених при розгляді справи» не зазначено який саме пункт Правил дорожнього руху України було порушено. В графі 7 «До постанови додаються» не зазначено про наявність його письмового клопотання від 09.10.2021 та про будь-які докази вчинення правопорушення, зокрема, відео на якому зафіксовано вчинення порушення Правил дорожнього руху України. В графі 9 «Копію постанови надіслано рекомендованим листом» зазначено - вих. № 2503 вих. від 11.10.2021. Позивач звертає увагу суду на те, що зупинка його транспортного засобу інспектором Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшим лейтенантом поліції Савчук Віталієм Вікторовичем, відбулася 09 жовтня 2021, а тому не зрозуміло як Інспектор поліції призначив розгляд справи на дату, яка вже минула та виніс оскаржувану Постанову 11 вересня 2021.

Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 22.11.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного письмового провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано з Головного управління Національної поліції в Київській області справу про адміністративне правопорушення, яка була заведена на підставі Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №137409. (а.с.30-31).

Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 10.12.2021 року призначено судове засідання у справі на 28.12.2021 року, у зв`язку із відсутністю відзиву, пояснень та не надходженням справи про адміністративне правопорушення. Витребувано з Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_2 постанова серії БАВ №137409 від 11 вересня 2021 року, складеної інспектором Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшим лейтенантом поліції Савчук Віталієм Вікторовичем, за якою ОСОБА_2 , був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та на нього був накладений штраф в розмірі 510 гривень. (а.с. 39)

Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 28.12.2021 року відкладено судовий розгляд справи на 25.01.2022 року, у зв`язку із не надходженням справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 (а.с.56)

30.12.2021 року від Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області надійшов лист, в якому зазначено, що надається копія постанови серії БАВ №137409 відносно ОСОБА_2 , також повідомляють що надати відеозапис з відео реєстраторів (боді-камер) працівників Вишгородського РУП ГУНП не є можливим, в зв`язку із наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- кінозйомки, відеозапису» строк зберігання відеозапису становить 30 діб. Одночасно направили пояснення інспектора ВРПП Вишгородського РУП ГУНП Савчука Віталія Вікторовича, в яких зазначено, що 11.09.2021 року відповідно до графіку несення служби, розстановки сил та засобів, книзі нарядів та наказу Вишгородського РУП ГУНП в Київській області № 249 від 12.07.2021 «Про затвердження зон патрулювання нарядами поліції Вишгородського РУП» перебуваючи в наряді поліції «ЗМІНА 14» по охороні публічної безпеки та порядку спільно з заступником начальника ВРПП Вишгородського РУП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , вони забезпечували охорону публічної безпеки та порядку на зазначеній території, а саме Пірнівська ОТГ. Здійснюючи патрулювання вищевказаної території, їми було помічено транспортний засіб марки Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_1 , який порушив правила дорожнього руху України, а саме п.14.6.а.ПДР - «Порушення правил обгону, заборонений обгін на перехресті» чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП. Після зупинки вищевказаного транспортного засобу водієві було запропоновано пройти до службового автомобіля для ознайомлення з доказами по даній адміністративній справі, а саме відеозаписом з фактом вчинення адміністративного правопорушення. Проте, громадянин який назвався ОСОБА_2 відмовився пройти до службового авто. Тому, було прийняте рішення провести розгляд справи на місці зупинки транспортного засобу. Для розгляду справи відносно особи, яка вчинила адміністративне правопорушення поліцейському необхідно встановити особу правопорушника. Однак, на вимоги поліцейського пред`явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, останній відмовився. Йому було повідомлення, що він порушує ч. 1 ст.126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, шо містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб. Після того як водій надав посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб розгляд справи відбувався згідно вимог ст. 279 КУпАП, водієві ОСОБА_2 були роз`яснені його права та обов`язки. Проте, в ході розгляду адміністративної справи від вищевказаного водія надійшло письмове клопотання з приводу розгляду справи за місцем його проживання, а саме у АДРЕСА_1 . Однак розгляд справи було призначено на 11.10.2021 року на 09:00 за адресою: АДРЕСА_2 , проте даний громадянин на розгляд адміністративної справи не з`явився. Тому розгляд справи відбувався без його присутності, в зв`язку з його відсутністю. Копія постанови була відправлена за адресою проживання ОСОБА_2 . Також інспектор повідомляє, що в клопотанні ним була написана дата «11.09.2021року», а не «11.10.2021 року» помилково, так як громадянин ОСОБА_2 постійно відволікав його під час написання ним запису про повідомлення розгляду справи. Просив провести розгляд адміністративної справи без його участі, з залученням його письмових пояснень до матеріалів справи, в зв`язку з службовою зайнятістю.

Листом від 05.01.2022 року Вишгородське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області повідомили, що оригінал постанови серії БАВ №137409 відносно ОСОБА_2 було направлено для примусового виконання до Славутицького міського відділу ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) (а.с. 76)

24.01.2022року до Славутицького міського суду Київської області з Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області надійшов лист від 17.01.2022 року з оригіналом постанови серії БАВ №137409 відносно ОСОБА_2

25.01.2022 року у судове засідання позивач не з`явися, надав письмову заяву про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено зворотнім поштовим повідомленням.

Судом встановлено, що згідно постанови серії БАВ № 137409 від 11.10.2021 року, про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеної інспектором Вишгородського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області старшим лейтенантом поліції Савчук Віталієм Вікторовичем, копія якої долучена до матеріалів справи, ОСОБА_2 , позивача у справі, притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 гривень. Як вбачається із зазначеної постанови, ОСОБА_6 , 09.10.2021 року о 15 годині 40 хвилин в с.Нижча Дубечня, перехрестя проспекту Миру та Вишгородське шосе водій ОСОБА_2 , керуючи т/з VOLKSWAGEN JETTA д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив обгін на перехресті, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Не погодившись з постановою від 11.09.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір відповідно до встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На виконання цих завдань адміністративного судочинства України, суд при вирішенні публічно-правового спору виходить з наступного.

Згідно ст.2 Закону України «Про дорожній рух» законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Як зазначено в ст.14 цього Закону, учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

За змістом статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст.252 цього Кодексу орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Виходячи з наведеного, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Суд зазначає, що в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Всупереч даним вимогам, відповідачем об`єктивних доказів вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення, передбачених ст. 251 КУпАП, не надано.

Відповідно до положень ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, вирішує, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення та чи витребувано необхідні додаткові дані.

Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до п.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376, не допускається, зокрема, закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, в порушення зазначеної вимоги, протокол про адміністративне правопорушення серії БАВ № 137409, складений стосовно ОСОБА_2 , містить декілька випадків виправлення (переписування) занесених до нього відомостей, а саме:

Копія протоколу, який наданий позивачем містить дату «11.09.2021 року» а оригінал протоколу надісланий на вимогу суду датовано «11.10.2021 року»; у п.4 протоколів між прізвищем « ОСОБА_7 » та ім`ям « ОСОБА_8 » різний інтервал у першому випадку 0,5см у другому 1,5см; зовсім різна інформація зазначена у графі «місце проживання», у протоколі позивача зазначено «Київська область» у оригіналі протоколу «КіО Вишгородський м. Славутич»; у копії постанови яка надана позивачем більшість граф або не заповнені зовсім або є нечитабельними, у «оригіналі» постанови, яку надіслано на вимогу суду всі графи заповнені, при цьому наданий оригінал протоколу серії БАВ № 137409 заповнений ручкою з термо-чернилами які зникають при нагріванні.

Клопотання позивача про перенесення розгляду справи підписано 09.10.2021 року, резолюція поліцейського Савчук В.В. містить дату 11.09.2021 року. Що також підтверджує що подія відбулась 09.10.2021 а розгляд справи перенесено на 11.10.2021 року, що підтверджує і сам інспектор Савчук В.В. в своїх поясненнях, проте у копії постанови яка не відповідає наданому «оригіналу», дата складання зазначена 11.09.2021 року.

Оскаржувана постанова не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення ОСОБА_2 , оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

У відповідності до п.п.4.1,4.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України). Згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 Кодексу, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Кодексом закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності.

В сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. За змістом статті 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб`єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).

Об`єктивних доказів, необхідних для вирішення справи про наявність обставин вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, відповідачем зібрано не було, до суду ніяких доказів на підтвердження тверджень зазначених у постанові не надано.

Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується належними та допустимими доказами, посилання відповідачів на те, що порушення було зафіксоване на камеру-відео реєстратора який знаходився в службовому автомобілі. А під час зупинки та спілкуванні з вище вказаним водієм, не одноразово було запропоновано переглянути відеозапис правопорушення за його участі, на що водій в категоричній формі відмовився. Після чого на законних підставах поліцейським була винесена адміністративна постанова. Надати запитувану інформацію щодо відеозапису з відео регістратора не можливо у зв`язку з обмеженими термінами зберігання, суд вважає в даному випадку безпідставними і не заслуговують на увагу, оскільки виходячи з конституційного принципу поділу влади, завдань та функцій судочинства, будь-яка зміна формулювання суті правопорушення, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, не допустима і є порушенням встановленого у державі правового порядку, а також порушення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, суд позбавляється статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частина 1 ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Системний аналіз вищевказаних норм чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова, винесена інспектором Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Савчук Віталієм Вікторовичем про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 137409 від 11.10.2021, згідно якої застосовано до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, із зазначених вище підстав є протиправною, тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, статей 2-5 Закону України «Про судовий збір», правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року по справі № 543/775/17, стягненню з Головного управління Національної поліції в Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 496,20 гривні, від сплати якого звільнений позивач на підставі п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 243-246, 286 КАС України, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову інспектора Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Савчук Віталія Вікторовича про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 137409 від 11.10.2021, згідно якої застосовано до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір в сумі 496,20 гривні.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення виготовлено 25.01.2022 року.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – Головне управління Національної поліції в Київській області, код ЄДРПОУ 40108616, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 15.

Третя особа – Інспектор Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції Савчук Віталій Вікторович, адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Кургузова 3.

Суддя Т. О. Малишенко