Ухвала суду № 102761996, 25.01.2022, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 167/1162/13-к

Провадження № 1-кп/159/5/22

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2022 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді Панасюка С.Л.

з участю секретаря судового засідання Клевецької О.М.

прокурора Волинець С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12012020020000003 від 21 листопада 2012 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцька Волинської області, українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.317, ч.3 ст.307, ч.2 ст.311, ч.2 ст.313 КК України

в с т а н о в и в :

Прокурор звернувся з клопотанням про продовження щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ст.20-5 Прикінцевих положень КПК України;

«20-5. Тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

…..

У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.»

Суддя - член колегії не може брати участь у судовому розгляді.

Тому, клопотання прокурора розглядається головуючим, відповідно до викладених вище положень закону, введених на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що приблизно в червні 2012 року запропонував своїм знайомим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийняти участь у систематичному, серійному виробництві психотропних речовин з вмістом амфетаміну у спеціально підшуканому складському приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2. При цьому, він переконав останніх у вигідності такої діяльності, оскільки гарантує їм значні прибутки у майбутньому та уникнення від кримінальної відповідальності в разі дотримання заходів конспірації. Отримавши добровільну згоду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на здійснення спільної злочинної діяльності, ОСОБА_1 , використовуючи певні знання в галузі здійснення незаконного синтезу психотропних речовин із вмістом амфетаміну, перебрав на себе роль керівника утвореної групи. В його обов`язки входило забезпечення безперешкодного перебування вказаних осіб у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, здійснення керівництва діями останніх в ході виробництва та виготовлення зазначених речовин, а також їх перевезення та збут.

Для реалізації свого задуму вище перелічені особи, при невстановлених досудовим слідством обставинах, незаконно придбали обладнання, призначене для виготовлення вказаних речовин, необхідні знаряддя та засоби, які доставили у вищевказане приміщення, де зберігали без мети збуту.

В період з 27 вересня 2012 року по 10 жовтня 2012 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб, займалися виробництвом психотропної речовини амфетаміну.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.317, ч.3 ст.307, ч.2 ст.311, ч.2 ст.313 КК України, як вчинені з корисливою метою, за попередньою змовою групою осіб, організація та утримування приміщення за адресою: АДРЕСА_2 для незаконного виробництва та виготовлення психотропних речовин; незаконне виробництво, виготовлення, зберігання і перевезення з метою збуту психотропних речовин з вмістом амфетаміну в особливо великому розмірі, незаконне придбання, зберігання прекурсорів з метою їх використання для виробництва та виготовлення психотропних речовин; незаконне придбання і зберігання обладнання, призначеного для виготовлення психотропних речовин.

Суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення, з огляду на такі обставини.

Підставою для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор вважає існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, ризику переховування від суду.

Прокурор довів, що цей ризик продовжує існувати, а також те, що він є настільки високим, що до ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

ОСОБА_1 обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Така застава була внесена і ОСОБА_1 був звільнений з-під варти. Незважаючи на те, що вже відбувався судовий розгляд справи, на те, що застава може бути втрачена, ОСОБА_1 усе ж ухилився від суду і переховувався кілька років, перебуваючи у розшуку. Така рішучість ОСОБА_1 до невиконання процесуальних зобов`язань попри істотні перешкоди майнового і морального плану свідчить про високий ризик його переховування від суду. Настільки високий, що запобігти цьому ризику можливо лише тримаючи ОСОБА_1 під вартою.

Зазначені обставини переконують у тому, що єдино можливим запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 є тримання під вартою. Більш м`які запобіжні заходи цієї мети не досягнуть.

Частиною 4 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Оскільки відносно ОСОБА_1 обирався запобіжний захід у виді застави, проте був ним порушений, а тому враховуючи вимоги ч.4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.193, 194, 199, 331,336 КПК України, суд

у х в а л и в :

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на строк 60 днів, з 25 січня 2022 року до 25 березня 2022 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

ГОЛОВУЮЧИЙ С.Л. ПАНАСЮК