Ухвала суду № 102761425, 26.01.2022, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" січня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/53/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1

про вжиття заходів забезпечення позову

у справі

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637"

про визнання загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637" від 21 січня 2022 року такими, що не відбулися.

Без повідомлення сторін справи.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637" (далі - відповідач) про визнання загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637" від 21 січня 2022 року такими, що не відбулися.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/53/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637" про визнання загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637" від 21 січня 2022 року такими, що не відбулися; розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання по розгляду справи призначено на 21 лютого 2022 року.

Окрім того, одночасно з позовною заявою до Господарського суду Рівненської області ОСОБА_1 (далі - заявник) подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої останнє просить суд до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, заборонити суб`єктам державної реєстрації, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом відносно щодо Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637" (код ЄДРПОУ 01332081) в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження товариства.

В обґрунтування поданої заяви, заявник зазначає, що останній володіє у Товаристві з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637" (далі - Товариство) часткою у розмірі номінальною вартістю 126 578 грн. коп., що становить 47,9841% від статутного капіталу Товариства.

В грудні 2021 року, директором Товариства ОСОБА_2 повідомлено про скликання на 21 січня 2022 року загальних зборів учасників Товариства.

21 січня 2022 року відбулися збори учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637", однак, як зазначає заявник невідомі особи не допустили останнього до участі та реєстрації у зборах Товариства.

Заявник зазначає, що у зв`язку з недопуском останнього до участі у загальних зборах Товариства, позбавленням можливості взяти участь у загальних зборах, грубо порушено корпоративні права учасника.

В подальшому заявник, після закінчення зборів учасників товариства призначених на 21 січня 2022 року звернувся до голови зборів та голови лічильної комісії надати для ознайомлення протоколи чи інші створені ними документи, однак заявнику було відмовлено у наданні вказаних документів в зв`язку з тим, що жодні документи, в тому числі протоколи, рішення останніми не складалися та не оформлялися.

Відтак, на думку заявника є всі підстави вважати, що рішення та протокол (протоколи) так загальних зборів учасників Товариства від 21 січня 2022 року, які можуть з`явитися в майбутньому, очевидно будуть сфальсифікованими, що тягне наслідком їх недійсність, а для осіб, які прийняли участь у їх створенні - передбачену законом юридичну відповідальність.

На думку заявника, невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі, може ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду, оскільки у разі вчинення державним реєстратором нових реєстраційних дій щодо Товариства, буде неможливим захист або поновлення прав та законних інтересів позивача в межах одного судового провадження без нових звернень позивача до суду із заявами про доповнення підстав позову, зокрема, новими обставинами, так і до інших судових органів з відповідними позовами.

Отже, зважаючи на викладені вище обставини, заявник зазначає про необхідність накладення обмежень щодо вчинення таких дій, оскільки невжиття таких заходів в подальшому може унеможливити виконання рішення суду.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, вважає за необхідне зазначити таке.

Так, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є вимоги до відповідача про скасування рішень загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637" від 21 січня 2022.

Разом з тим, позивач, з метою забезпечення даного позову, просить суд заборонити до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, суб`єктам державної реєстрації, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом відносно щодо Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637" (код ЄДРПОУ 01332081) в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження товариства.

Однак суд вважає, що у даному випадку відсутній зв`язок між вказаними заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність будь-яких рішень які оформленні загальними зборами учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15367", не надано суду докази які б свідчили про дії третіх осіб спрямовані на вчинення будь-яких реєстраційних дії щодо Товариства.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14 червня 2018 у справі № 916/10/18.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Однак підстави забезпечення позову не обмежуються лише пов`язаністю з позовною вимогою. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76 -79 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналогічні приписи викладені у ч. 3 ст. 13 ГПК України, за якими кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

По суті подана позивачем заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення від виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення. При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Заява є неконкретизованою, носить загальний характер та складається із загальновживаних неуточнених формулювань.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням наведених законодавчих приписів, за відсутності доказів у підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову та прямої заборони передбаченої у ст. 137 ГПК України щодо обраного заявником (позивачем) способу забезпечення позову, суд не вбачає підстав для її задоволення.

За ч.ч. 1, 6, 8 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код. НОМЕР_1 ) від 24 січня 2022 року про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду, через місцевий суд, що її постановив або безпосередньо до апеляційного суду, протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Войтюк В.Р.