Рішення № 102761351, 19.01.2022, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" січня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2793/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/2793/21

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Алма Рітейл” (65055, м. Одеса, вул. Хутірська, 87; код ЄДРПОУ 43523554)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сіленд Авто” (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Шевченка, буд. 7А, офіс 32; код ЄДРПОУ 42342368)

Про стягнення 626127,25 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Алма Рітейл” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сіленд Авто” про стягнення 626127,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору безперервного постачання нафтопродуктів №2608-1/20AlRit та направлено на стягнення суми боргу у розмірі 545765,93 грн., пені у розмірі 16809,08 грн., інфляційних втрат у розмірі 351,32 грн., штрафу у розмірі 57252,00грн., 3% річних у розмірі 3211,00 грн. та 15 коп. за літ (всього 24919,45 грн. літ) у розмірі 2737,92 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.09.2021р позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Алма Рітейл” від 14.09.2021р. вх. № ГСОО 2889/21 залишено без руху. Позивачу встановлено усунути недоліки позовної заяви, які визначено судом в ухвалі суду. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю „Алма Рітейл”, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

30.09.2021р. до господарського суду Одеської області представником позивача супровідним листом були надані докази, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.10.2021р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Алма Рітейл” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2793/21. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "25" жовтня 2021 р. о 12:30. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 25.10.2021р. о 12:30.

25.10.2021р. судове засідання не відбулось, у зв`язку з непрацездатністю судді Д`яченко Т.Г. у період з 25.10.2021р. по 10.11.2021р. включно.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2021р. призначено підготовче засідання у справі на "29" листопада 2021 р. о 10:20. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 29.11.2021р. о 10:20.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2021р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/2793/21 на 30 днів до 05.01.2022р. Відкладенло підготовче засідання на "20" грудня 2021р. о 12:20. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 20.12.2021р. о 12:20.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.12.2021р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2793/21. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "19" січня 2022р. о 12:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 19.01.2022р. о 12:00.

10.01.2022р. до суду позивачем було надано клопотання про залучення до матеріалів справи підписаних через електронну систему видаткових накладних та акту звірки взаєморозрахунків.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвали суду.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення скеровувалось судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 19.01.2022 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення буде складено 26.01.2022р.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

26 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Алма Рітейл” (постачальник) Товариством з обмеженою відповідальністю „Сіленд Авто” (покупець) було укладено Договір безперервного постачання нафтопродуктів № 2608-1/20AlRit (надалі – Договір). На виконання умов укладеного між Сторонами договору, постачальник зобов`язувався забезпечити безперервне постачання у власність (поставляти) покупцю нафтопродукти - дизельне паливо.

Пунктом 3.3. Договору, визначено, що зобов`язання постачальника по поставці партії товару визначеної вартості з моменту отримання заявки (письмової/усної) від покупця.

Позивачем було зазначено, що на виконання умов договору безперервного постачання нафтопродуктів № 2608-1/20AlRit від 26.08.2020р. позивач забезпечував безперервне постачання нафтопродуктів на умовах, передбачених договором, що підтверджується видатковими накладними: від 31.07.2021р. №1059 на суму 79405,44 грн., від 15.07.2021р. №960 на суму 199940,83 грн., від 30.06.2021р. №851 на суму 185035,91 грн., від 15.06.2021р. №746 на суму 166275,35 грн., яка була частково сплачена, а тому, як вказує позивач, сума боргу станом на 10.09.2021р. складає 81383,75 грн.

Крім того, відповідно до п. 2.4. Договору, постачальником здійснено реєстрації акцизної та податкової накладних, які були направлені та прийняті покупцем.

Також позивачем, у зв`язку з неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за умовами договору, відповідно до п. 4.4.1 Договору було здійснено нарахування пені у розмірі 16809,08 грн., відповідно до п. 4.5. Договору нараховано 15 коп. за літр у розмірі 2737,92 грн., відповідно до п. 4.4.2. штраф у розмірі 57252,00 грн., а також заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 351,32 грн., 3% річних у розмірі 3211,00грн.

Крім того, за час розгляду справи позивачем до матеріалів справи було залучено підписаний в електронній системі Акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.07.2021р. – 30.09.2021р. між сторонами.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов таких висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „Алма Рітейл”, як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сіленд Авто”, як покупцем, виникли на підставі укладеного між ними 26 серпня 2020 року Договору безперервного постачання нафтопродуктів №2608-1/20AlRit.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За наявними матеріалами справи судом встановлено, що відповідачем не було виконано належним чином свої зобов`язання за договором в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем у розмірі 545765,93 грн. Також судом досліджено підписаний в електронній системі Акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.07.2021р. – 30.09.2021р. між сторонами, який було залучено позивачем до матеріалів справи за час розгляду справи.

Відповідно до позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 04.12.2019р. в рамках справи №916/1727/17, в черговий раз підтверджено, що акти звірки взаємних розрахунків, підписані уповноваженою особою відповідача (боржника) є доказами, що свідчать про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Сіленд Авто” прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору безперервного постачання нафтопродуктів № 2608-1/20AlRit від 26 серпня 2020 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 545765,93 грн. основного боргу - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача відповідно до п. 4.4.1 Договору пені у розмірі 16809,08 грн., відповідно до п. 4.5. Договору 15 коп. за літр у розмірі 2737,92 грн., відповідно до п. 4.4.2. штраф у розмірі 57252,00 грн., а також заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 351,32 грн., 3% річних у розмірі 3211,00 грн.

Поряд з цим, судом досліджено умови та положення, що були узгоджені сторонами у п. до п. 3.4. Договору, де визначено, що покупець здійснює 100% оплату протягом 1 календарного дня з дня виставлення рахунку та направлення його на електронну адресу покупця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Досліджуючи матеріали даної справи судом з`ясовано, що позивачем не було надано доказів виставлення відповідних рахунків, та відповідно, скерування таких рахунків на електронну адресу відповідача, як це визначено п. 3.4. Договору, у зв`язку з чим суд не вбачає за можливе встановити початок нарахування штрафних санкцій та заявлених позивачем нарахувань, та визначення моменту прострочення виконання зобов`язання, а наявні в матеріалах справи видаткові накладні та акт звірки фіксують тільки існування самої основної заборгованості відповідача, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 16809,08 грн., 15 коп. за літр у розмірі 2737,92 грн., штрафу у розмірі 57252,00 грн., а також заявлених до стягнення інфляційних втрат у розмірі 351,32 грн. та 3% річних у розмірі 3211,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Алма Рітейл” зі стягненням з відповідача основної суми боргу у розмірі 545765,93 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 8186,49 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Алма Рітейл” - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сіленд Авто” (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Шевченка, буд. 7А, офіс 32; код ЄДРПОУ 42342368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Алма Рітейл” (65055, м. Одеса, вул. Хутірська, 87; код ЄДРПОУ 43523554) основну суму боргу у розмірі 545765 (п`ятсот сорок п`ять тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн. 93 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8186 (вісім тисяч сто вісімдесят шість) грн. 49 коп.

3.В іншій частині позову – відмовити.

Повний текст рішення складено 26 січня 2022 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко