Ухвала суду № 102761017, 26.01.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.01.2022Справа № 910/17871/21

Господарський суду міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОУК ТРЕЙД" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 7-Б, офіс 3)

до Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А)

про стягнення 64 149,66 грн.

За участю представників сторін: без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОУК ТРЕЙД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД" про стягнення 64 149,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 02.03.2021 за участю автомобіля марки CITROEN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить СПІЛЬНОМУ УКРАЇНСЬКО-ЕСТОНСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВУ У ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД", та автомобіля марки MAZDA CX-3 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ОУК ТРЕЙД", останній зобов`язаний відшкодувати позивачу понесені збитки у розмірі 63 064,39 грн, оскільки винуватцем ДТП був водій, який керував автомобілем відповідача та був його працівником. Крім того, позивач в порядку ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі456,14 грн та інфляційні втрати у розмірі 629,13 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОУК ТРЕЙД" було залишено без руху.

24.11.2021 на електронну адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 08.11.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2021 суд відкрив провадження у справі №910/17871/21, розгляд якої вирішив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

29.12.2021 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що обидва учасники дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 02.03.2021, погодились на складання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та на обмеження суми виплати страхового відшкодування, передбачені законодавством.

Позивач своєї відповіді на відзив Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД" не надав.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Водночас ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Клінік дез Акація та інші проти Франції" вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У ст.11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За умовами ч. 3 ст. 247 Господарського кодексу України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами та для всебічного з`ясування всіх обставин справи, які входять в предмет доказування у даному спорі, суд вважає за необхідне перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Згідно з п. 6 ст. 250 ГПК України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у даному спорі, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка».

Керуючись ст.ст. 12, 50, 234, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Здійснювати розгляд справи №910/17871/21 за правилами загального позовного провадження.

2. Підготовче судове засідання призначити на 16.02.22 о 11:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 22.

3. Залучити Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 6, літ. В) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

4. Викликати у підготовче засідання представників учасників справи. У відповідності до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.

5. Запропонувати третій особі протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали надати суду пояснення щодо позову та відзиву в порядку статті 168 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ній, та докази направлення цих документів сторонам, зокрема, пояснення щодо встановленої вартості матеріального збитку, внаслідок пошкодження транспортного засобу "MAZDA CX-3", державний номер НОМЕР_2 .

6. Запропонувати сторонам вжити можливих заходів до врегулювання спору мирним шляхом.

Ухвала набирає чинності 26.01.2022 та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Г. Пукшин