Постанова № 10275902, 10.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.06.10Справа №2а-2041/10/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі : Головуючого судді Котаревої Г.М.,

при секретарі судового засідання Суконновій Г.В.,

За участю представників сторін:

від позивача не зявився,

від відповідача не зявився,

розглянув адміністративну справу

за позовом Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим,

до відповідача Приватного підприємства «Холдер - плюс»,

про припинення юридичної особи.

Суть спору: Позивач Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим (далі позивач), на підставі ст.38 Закону України „ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про припинення юридичної особи Приватного підприємства «Холдер - плюс» (далі відповідач), у звязку з ненаданням відповідачем більше року до податкової інспекції документів фінансової звітності та декларацій в порушення вимог Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” та Закону України „Про систему оподаткування ”.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засіданні не зявився, про день та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, через засоби масової інформації про причини неявки суд не повідомив.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи достатньо, керуючись ст. 128 КАС України суд вважає можливим розглядати справу за відсутністю представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Холдер - плюс» зареєстроване виконавчим комітетом Армянської міської ради АР Крим 22.10.01 року (ідентифікаційний код 31684118), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.11).

Законом, що визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 р. №509 ХІІ (далі Закон №509).

Згідно із ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” завданням органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі); внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Частиною 17 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Законом, що регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб підприємців є Закон України про “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” від 15 травня 2003 року N 755-IV.

Частиною 2 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що органи ДПІ мають право звертатися до суду у порядку встановленому ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємств” тільки у частині, що стосується його компетенції.

Суд, враховуючи положення статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, яка встановлює завдання органів державної податкової служби, статті 10 Закону, що визначає функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, приходить до висновку, що до компетенції позивача Законом не віднесено здійснення контролю за місцезнаходженням юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

В силу викладеного суд зазначає, що позивач не має права звертатися до суду з позовами про припинення юридичних осіб з підстав незнаходження за адресою місця реєстрації.

Разом з цим суд зазначає, що до матеріалів справи позивачем надано Повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходження № 79/29-0 від 09.10.07р. (а.с. 12), Лист контрольних заходів про обстеження місця здійснення підприємницької діяльності № 17/15-0 від 03.08.09р., яким встановленню відсутність позивача за місцезнаходженням (а.с. 13), відомості щодо юридичної особи Приватного підприємства «Холдер - плюс», згідно якому у графі “місцезнаходження” зазначено: “96012, АРК, м. Армянськ, вул. Промислова, 2”, а у графі “стан платника”: “До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням ” (а.с. 18).

Проте суд вважає, що єдиним документом який підтверджує наявність запису в ЄДР про місцезнаходження є данні державного реєстратора.

Також, суд зазначає, що відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, абз. 4 ч. 2 ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації юридичної особи, тільки у разі неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності.

Аналіз підстав для припинення юридичної особи передбачених ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємств” дає можливість зробити висновок про те, що обовязковою умовою прийняття рішення про припинення юридичної особи внаслідок неподання податкових декларацій є факт неподання звітності протягом року органам податкової служби.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно з ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Згідно наданого позивачем акту № 62/15-1/31684118 від 09.06.10р. датою з якої позивач встановив факт неподання звітності є 01.03.10р. (а.с. 32).

Таким чином на час звернення до суду 10.02.10р. не сплинув річний строк неподання відповідачем декларацій, документів фінансової звітності до податкового органу.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо встановлених підстав у позивача звертатись до суду з позовом про припинення юридичної особи до закінчення річного терміну подання декларації.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні адміністративного позову відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Котарева Г.М.