Рішення № 10275849, 07.07.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2010 р. Справа № 8/75-38 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Прексім Д”, м. Одеса

до відповідача Закритого акціонерного товариства “Агроконтракт”, м. Луцьк

про стягнення 23 209 грн. 82 коп.

                                                             Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: н/з.

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Прексім Д” просить стягнути з відповідача - закритого акціонерного товариства “Агроконтракт” 23 209 грн. 82 коп., в тому числі: 22 136 грн. 35 коп. основного боргу згідно договору поставки №658-08 від 14.10.2008 року, 136 грн. 46 коп. річних, 937 грн. 01 коп. пені та судові витрати по справі: 232 грн. 10 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач витребуваних ухвалою суду від 22.06.2010 року документів не подав, в судове засідання повноважного представника не направив.

07.07.2010 року відповідач через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю явки в судове засідання юрисконсульта підприємства Терлецького О.М., який станом на 05.07.2010 року захворів та знаходиться на лікарняному.

Клопотання відповідача судом відхилене як необґрунтоване. ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 22.06.2010 року явка представників сторін не визнана обов’язковою, відповідач ухвалу суду від 22.06.2010 року отримав 29.06.2010 року, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 34) та мав можливість до судового засідання подати пояснення по суті позовних вимог та заперечення при їх наявності, видати довіреність іншому представнику.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

14 жовтня 2008 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю “Прексім Д” та відповідачем - закритим акціонерним товариством “Агроконтракт” був укладений договір №658-08 (далі договір, а. с. 8-9).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору від 14.10.2008 року №658-08.

Згідно п. п. 1.1, 1.3, 4.1, 5.2 договору позивач зобов’язувався передавати у власність відповідачу товар, асортимент, кількість та ціна якого вказується у накладних, що є невід’ємною частиною договору, а відповідач – приймати та оплачувати товар по мірі його реалізації через кожних 7 робочих днів. За порушення термінів розрахунків відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 20% від вартості партії товару. Згідно п. п. 8.1, 8.2 договору він діє до 31.12.2008 року. Дія договору продовжується на наступний календарний рік у разі відсутності заяви однієї із сторін про його розірвання до закінчення дії договору. Про закінчення дії договору позивач повідомив відповідача листом, що отриманий відповідачем 10.02.2010 року (а. с. 11).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач за період з 12.11.2008 року по 19.03.2009 року поставив відповідачу товар згідно накладних (а. с. 12-23) на загальну суму

23 784 грн. 62 коп.

Відповідач в порушення умов договору отриманий товар оплатив частково. Отриману 10.02.2010 року за вх. №37 (а. с. 11) вимогу позивача про проведення оплати за реалізований товар до 31.03.2010 року та повернення нереалізованого товару до 26.02.2010 року у зв’язку з закінченням дії договору відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 22 136 грн.

35 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до п. 5.2 договору за порушення термінів розрахунків відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 20% від вартості партії товару.

Проте, нараховані позивачем 136 грн. 46 коп. річних, 937 грн. 01 коп. пені не підлягають стягненню з наступних підстав.

Згідно п. 4.1 договору оплата за товар здійснюється по мірі його реалізації через кожних 7 робочих днів. Дати реалізації товарів, та відповідно, строки нарахування штрафних санкцій, правомірність застосування п. 6 ст. 232 ГК України щодо нарахування пені, позивачем жодними доказами всупереч ст.ст. 33, 34 ГПК України не доведені.

Лист – вимога про проведення оплати за реалізований товар до 31.03.2010 року та повернення нереалізованого товару до 26.02.2010 року у зв’язку з закінченням дії договору (а. с. 11) не може бути належним доказом зміни строків розрахунків, оскільки зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (п. 1 ст. 651 ЦК України).

У позові на суму 1 073 грн. 47 коп. слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати пропорційно до задоволених позовних вимог по сплаті державного мита в сумі

221 грн. 36 коп. та 225 грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства “Агроконтракт”,

м. Луцьк, вул. Конякіна, 18а (м. Луцьк, пров. Макарова, 5), код 20136032,

р/р 260043105805 в КБ «Західінкомбанк», МФО 303484 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Прексім Д”, м. Одеса , вул. Бабеля, 24, (м. Одеса, вул. Коблевська, 40), р/р 26009011547701 у АКІБ "Укрсиббанк" м. Харків,

МФО 351005, код 25037122

- 22 136 грн. 35 коп. основного боргу, 221 грн. 36 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 225 грн. 07 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 22 582 грн. 78 коп. (двадцять дві тисячі п’ятсот вісімдесят дві грн. 78 коп.).

3. У позові на суму 1 073 грн. 47 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                   Кравчук А.М.