Рішення № 10275833, 05.07.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2010 р. Справа № 07/107-38 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім», Луцький район, с.Голишів

до Приватне підприємство «Ірта», м.Луцьк

про стягнення 7546,44грн.

Суддя Сур’як О.Г.

Представники :

від позивача : Данильчук А.О., довіреність№154 від 26.02.2010р.

від відповідача : н/з

Суть спору: Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – Приватного підприємства «Ірта» - 7546,44грн., з них: 7242,80грн. основна заборгованість, 38,75грн. 3% річних згідно ст. 625 ЦК України та 264,89грн. пені згідно п.6.4. договору.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному об’ємі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву (доводів та заперечень) не подав, суму позовних вимог не оспорив, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи у суді, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 16.06.2010р.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне:

24.02.2010 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім» та Приватним підприємством «Ірта» був укладений договір купівлі- продажу нафтопродуктів №24/02.

Згідно істотних умов договору №24/02 від 24.02.2010р„ Продавець зобов'язується продати та передати у власність Покупця нафтопродукти, а Покупець зобов'язуєте прийняти Товар та оплатити його вартість. Асортимент, ціна та кількість Товару узгоджується сторонами додатково та визначаються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім» відпустило Приватному підприємству «Ірта» товар по видатковій накладній №000000618 від 09.04.10р., на суму 12242грн. 80 коп. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім» взяті на себе зобов'язання виконала у повному обсязі хоча грошові зобов'язання відповідачем виконані частково.

Одержання товару стверджується відміткою про отримання на вказаній вище видатковій накладній, та стверджується довіреністю № 138 від 06.04.10р.

У видатковій накладній в графі порядок оплати зазначений кінцевий термін оплати товар до 09.04.10р.

Не зважаючи на те, що жодних претензій з приводу якості та кількості відпущеного товару адресу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Панхім" не надходило, відповідач оплату товару здійснив частково в сумі 5000грн., що підтверджується банківською випискою, з порушенням вказаних у видаткових накладних термінів.

14.05.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім» направило претензію та акти звірки керівнику Приватного підприємства «Ірта», відповіді на яку не надійшло.

В силу ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

На момент розгляду спору по суті заборгованість відповідача перед позивачем складає 7242,80грн., не погашена, не оспорена відповідачем, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що у разі прострочення грошового зобов’язання Покупець сплачує Продавцю відсотки за неправомірне користування чужими коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути 38,75грн. 3% річних та 264,89грн. пені.

Оскільки спір до розгляду в суді доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись, ст.193 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Ірта» (м.Луцьк, вул. Старицького, 9, код ЄДРПОУ 32872238, р.р. 260043022637 в ВАТ «Державний ощадний банк», МФО 303398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім» ( Луцький район, с.Голишів, вул.Садова, 81, код ЄДРПОУ 30733394, р/р.260051990 в ВОД ВАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» м.Луцька, МФО 303569) 7546,44грн., з них: 7242,80грн. основна заборгованість, 38,75грн. 3% річних та 264,89грн. пені., а також 102грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                   Сур'як О. Г.