Ухвала суду № 102756032, 25.01.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/744/22

Провадження № 1-кс/344/360/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Кіндратишин Л.Р., за участю секретаря судового засідання Горайської Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на постанову від 21.12.2021 про закриття кримінального провадження №6202114040000108, внесеного до ЄРДР 03.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

14.01.2022 ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді із скаргою, в якій просить: скасувати постанову від 21.12.2021 старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Івано-Франківську) ТУ ДБР розташованого у місті Львові Антошка М. про закриття кримінального провадження №6202114040000108, внесеного до ЄРДР 03.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України; відвести такого слідчого від розслідування вказаного кримінального провадження, шляхом заміни на незаангажованого слідчого для здійснення повідомлення про підозру відповідно до п. 3 ч.1 ст. 276 КПК у порядку ч.4 ст. 278 КПК України правопорушникам, міліціянтам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проведення нового розслідування відповідно до п.п. 1 та 3 ч. 1 ст. 38 Закону України « Про національну поліції» і ч. 2 ст. 162 КК України, складення та направлення в суд обвинувального акту на вказаних осіб.

Вказану скаргу, зокрема мотивовано тим, що працівники поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проникли у квартиру незаконно, виламавши двері, без необхідності, і таке слідчим Антошко М. не взято до уваги.

Оскаржувана постанова є такою, що не ґрунтується на нормах закону.

Разом з тим, у скарзі зазначено, що у зв`язку зі сімейними обставинами приймати участь у судовому засіданні немає можливості. Просить розглянути скаргу без його участі.

Скаржник в судове засідання не з`явився, хоч належним чином був повідомлений про такий. У телефонному режимі повідомив, що не буде брати участь у такому

Слідчий Антошко М. подав листа, за яким просив проводити розгляд скарги без його участі. Проти задоволення скарги заперечив.

Відповідно до імперативних вимог частини третьої статті 306 КПК участь у судовому засіданні скаржника чи його захисника, представника (принаймні однієї із зазначених осіб) є обов`язковою.

У разі ж неявки до суду скаржника, належним чином сповіщеного про розгляд скарги, слідчий суддя не наділений повноваженнями забезпечити прибуття цієї особи проти її волі.

Таким чином, закон не встановлює жодних заходів процесуального примусу для забезпечення участі в судовому засіданні особи, котра оскаржує рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. Не передбачає закон і можливості розгляду судом скарги за відсутності скаржника, належним чином повідомленого про такий розгляд (якщо в судовому засіданні не бере участі його захисник чи представник).

У частині другій статті 307 КПК визначено вичерпний перелік рішень, які слідчий суддя може прийняти за результатами розгляду відповідної скарги: скасувати рішення слідчого чи прокурора; зобов`язати припинити дію чи вчинити певну дію; відмовити в задоволенні скарги.

Однак постановлення будь-якої з наведених ухвал за відсутності і скаржника, і його захисника чи представника не відповідатиме приписам частини третьої статті 306 КПК.

Прийняття ж у такому випадку іншого рішення, крім зазначених у частині першій статті 307 КПК, не пов`язаного з розв`язанням порушених у скарзі питань по суті (зокрема, про залишення скарги без розгляду) суперечитиме закріпленій у пункті 2 частини першої статті 7, статті 9 КПК засаді законності, оскільки відповідного способу вирішення скарги законом не передбачено. Тоді як згідно з частиною другою статті 19 Конституції України суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи повторну неявку скаржника на судові виклики та беручи до уваги наведені вище норми законодавства, слідчий суддя вважає, можливим продовжити розгляд скарги у відсутності скаржника.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя дійшла наступного висновку :

Відповідно до норми ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частина перша ст. 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Право на оскарження рішень слідчого про закриття кримінального провадження передбачено ст. 303 КПК України.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.

Постановою старшого слідчого Четвертого слідчого відділу Територіального Управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, Антошко Миколою Івановичем 21.12.2021 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 62021140040000108, внесеного до ЄРДР 03.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із встановленням відсутності діянні складу кримінального правопорушення.

Предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021140040000108, які і підставами та мотивами, які викладені у даній скарзі, що в свою чергу вбачається з оскаржуваної постанови, була заява ОСОБА_1 від 08.07.2021 про те, що 21.03.2021 до квартири АДРЕСА_1 , у якій проживає та зареєстрований батько заявника ОСОБА_4 , незаконно, не отримавши ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук та зконтактувавши з ОСОБА_4 проникли співробітники Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, які при цьому зламали дзвінок вхідних дверей. Таке мало місце за повідомлення сусідів на лінію «102» про специфічний запах, що доносився з квартири ОСОБА_4 .

Рішення про закриття кримінального провадження мотивовано тим, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні не встановлено умисел та мотиви незаконного порушення недоторканності житла, в результаті оцінки зібраних доказів встановлено, що такі не є достатніми для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 162 КК України.

Наведені обставини підтверджено наступними доказами, які повністю описано та надано оцінку у оскаржуваній постанові: допитом свідка ОСОБА_4 ; офіційною відповіддю Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області вих.. №18992/108/46/01-2021 від 11.11.2021 до якої долучено рапорт, що зареєстрований в журналі єдиного обліку Івано-Франківського РУП №9792 від 21.03.2021, з приводу повідомлення на лінію «102» в якому у свою чергу зафіксовано доповідь поліцейського ОСОБА_2 ; офіційною відповіддю УПО в Івано-Франківській області вих. №2509/43/28/02-2021 від 19.01.2021, якою підтверджено факт реагування на вказану подію наряду співробітників УПО в Івано-Франківській області, у складі поліцейського ОСОБА_2 та поліцейського ОСОБА_3 ; копією письмового рапорт ОСОБА_2 ; допитом свідків поліцейських зводу групи реагування роти УПО в Івано-Франківській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; допитом свідка старшого дізнавача Івано-Франківського РУП ОСОБА_5 .

Разом з тим, зазначено, що на виконання доручення слідчого про проведення слідчих дій у даному кримінальному провадженні, співробітниками Івано-Франківського управління Департаменту внутрішньої безпеки не вдалось допитати свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – сусідів ОСОБА_4 такі не відчиняють дверей не відповідають на телефонні дзвінки.

У пункті 2 частини першої статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Кримінальна відповідальність за ч.2 ст.162 КК України настає за незаконне проникнення службовою особою до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян.

Під незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи слід розуміти будь-яке вторгнення у житло (інше володіння), здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи в порушення встановленого законом порядку.

З суб`єктивної сторони злочин характеризується лише прямим умислом. Винний усвідомлює, що порушує недоторканність житла громадян шляхом вчинення зазначених дій, і бажає їх вчинити.

Скаржником не доведено обставин або доказів, які б не були предметом дослідження під час досудового розслідування і спростовують або ставлять під сумнів мотиви, наведені в оскаржуваній постанові.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічні положення знайшли своє відображення в статті 17 КПК України, якою також встановлено, що винуватість особи повинна бути доведена поза розумним сумнівом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою.

Відповідне тлумачення принципу поза розумним сумнівом наведене в постанові ККС Верховного Суду від 23 червня 2020 року №159/3738/16.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Лише за таких умов можливе належне виконання завдань кримінального провадження.

Отже, висновок слідчого про закриття даного кримінального провадження підтверджується зібраними матеріалами, які не спростовуються обставинами, вказаними у скарзі.

Так, слідчим здобуто достатньо даних для висновку про те, що проведено всі можливі і необхідні слідчі дії, здобуття нових доказів вичерпано.

Всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення та винуватості особи, а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу.

Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Виходячи з обставин кримінального провадження в ході досудового розслідування не встановлено складу кримінального правопорушення. У справі, яка розглядається оскаржувана постанова слідчого є достатньо вмотивованою і містить спростування усіх суттєвих доводів заявника про наявність в діянні працівників поліції, а також обґрунтовані висновки про наявність достатніх підстав, які виключають можливість подальшого проведення досудового розслідування у даному провадженні і обумовлюють його закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Нормами ст. 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

На підставі наведеного, слідчий суддя дійшла висновку, що відсутні підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження №6202114040000108 та для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.303, 306, 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИЛА:

У скарзі ОСОБА_1 на постанову від 21.12.2021 про закриття кримінального провадження №6202114040000108, внесеного до ЄРДР 03.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України– відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (ухвали).

Повний текст ухвали складено 25.01.2022.

Слідчий суддя

Івано-Франківського міського суду Леся КІНДРАТИШИН