Ухвала суду № 102755955, 24.12.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/68198/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бортницька В.В. з участю секретаря Хоменко О.О., прокурора Носенко Д.В., захисника Андріяшевської М.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Копач О.Л. про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється за ч.1 ст.307 КПК України у кримінальному провадженні № 12020000000000650 від 06.07.2020,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС ГСУ НП України Копач О.Л. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється за ч.1 ст.307 КПК України у кримінальному провадженні № 12020000000000650 від 06.07.2020.

Обґрунтовуючи клопотання посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12020000000000650 від 06.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 1, 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за санкцією якого передбачено основне покарання у виді позбавляння волі на строк до 8 років, а відтак, усвідомлюючи невідворотність покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та таким чином перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, а відтак застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника, які просили відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри, відсутність об`єктивних даних про те, що, знаходячись на свободі, він буде перешкоджати встановленню істини у справі та виконанню процесуальних рішень, слідчий суддя, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 23.12.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 Кримінального кодексу України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.307 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність останнього до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішеннях Європейського суду з прав людини, зазначається, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Відтак, посилання сторони захисту на відсутність у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень не заслуговують на увагу.

З огляду на вищенаведене, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, санкція одного з яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

Слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, конкретні обставини вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України. Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має визначене місце проживання, соціальні зв`язки, проте злочин, у вчинені якого від обґрунтовується є посяганням на суспільне здоров`я, а відтак вважає доцільним з метою запобігання визначеним п.п. 1-5 ст. 177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Позитивні характеристики підозрюваного, на які посилався захисник при розгляді клопотання, не можуть бути безумовними підставами для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовують існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених п.п. 1-5 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає за необхідне визначення ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Враховуючи, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, її розмір визначається в межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 3,9, 22, 177, 178, 183, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід - тримання під вартою терміном 60 діб, а саме до 19.02.2022 року включно.

Визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 600 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089 ; отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу застава за (ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) , від (дата ухвали), по справі №, кримінальне провадження №, внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції) .

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали. В разі внесення застави особа вважається такою, щодо якої застосований запобіжний захід- застава.

В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

- прибувти до слідчого, прокурора, сідчого судді із визначеною періодичністю;

- носити електронний засіб контролю.

-здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт(паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на в`їзд в Україну та виїзд з України.

Строк дії обов`язків визначити у два місяці , а саме до 19.02.2022.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.В. Бортницька