Рішення № 102755619, 23.12.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10860/21

провадження № 2/753/1208/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Якусика О.В., за участю секретаря судових засідань Ганіної М.Д., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3229, вчинений 09.09.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованості у розмірі 1010778,21 грн. за кредитним договором №1423-1-0201004/ФКВ-08 від 18.07.2008 року, договором відступлення прав вимоги за кредитними договорами №2268/К від 23.06.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач заперечує розмір (суму) заявленої до стягнення заборгованості, зазначаючи, що вказані вимоги пред`явлені з пропуском позовної давності, а їх розмір не відповідає сумам, встановленим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.12.2014 у справі № 753/8556/14-ц. Також позивач вказує, що нормами законодавства, які визначають перелік документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, не передбачено можливості вчинення виконавчого напису нотаріусами на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені, а тому у відповідача не було ані правових, ані фактичних підстав звертатися до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису. Як зазначає позивач внаслідок протиправних дій відповідача та приватного нотаріуса приватним виконавцем вчиняються відповідні виконавчі дії.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Якусику О.В.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 9 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/10860/21 в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання на 16 липня 2021 року.

16 липня 2021 року за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 14 вересня 2021 року.

Розгляд справи 14 вересня 2021 року відкладено на 22 листопада 2021 року.

22 листопада закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 23 грудня 2021 року.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, у поданій заяві представник позивача просив розгляд справи по суті проводити без участі позивача та його представника.

Відповідач, у судове засідання свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Як визначено ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 18 липня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 у простій письмовій формі укладено Кредитний договір №1423-1-0201004/ФКВ-08, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредитні кошти у сумі 21 000 доларів США на строк 84 місяці, тобто до 17 липня 2015 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9,9% річних (п.п.1.1 - 1.3, 1.5 договору).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 грудня 2014 року у справі № 753/8556/14-ц у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1423-1-0201004/ФКВ-08 відмовлено з тих підстав, що позивач пропустив строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав, і відповідачі просили застосувати наслідки спливу такого строку.

9 вересня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. вчинено виконавчий напис № 3229 про стягнення на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості, що виникла за кредитним договором №1423-1-0201004/ФКВ-08 від 18 липня 2008 року, з усіма додатками та додатковими угодами, який укладений між ТОВ «Український промисловий банк» (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк») та ОСОБА_1 . Правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «Дельта Банк» за вказаним договором є ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 2268/К від 23 червня 2020 року

Стягнення заборгованості здійснюється за період з 23 червня 2020 року по 20 серпня 2020 року, сума заборгованості складається з: суми заборгованості за тілом кредиту - 452662,22 грн, суми заборгованості за відсотками - 510460,36 грн, суми заборгованості за комісіями - 47355,63 грн, плати за виконавчого напису - 300,00 грн. Загальна сума заборгованості становить 1 00 778,21 грн.

11 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мойсеєнко Д.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65367043 з примусового виконання виконавчого напису №3229, виданого 9 вересня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованості в розмірі 1010778,21 грн.

13 травня 2021 року приватним виконавцем винесено постанови про арешт майна боржника та розшук майна боржника, а 14 травня 2021 року винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Статтею 18 ЦК України визначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Норми статті 88 цього Закону встановлюють, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок), містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17 зробила такий висновок про застосування вказаної норми права: «Строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений статтею 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах.

Судом встановлено, що у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором і наявністю заборгованості Банк надіслав письмову вимогу вих. № 48.2-08/5485/12 від 8 вересня 2012 року до ОСОБА_1 про дострокове повернення кредиту та процентів за користування кредитом, а отже, на підставі п. 6.2 Кредитного договору встановив достроково новий термін виконання позичальником боргових зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі (протягом 30 днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу).

Зазначені обставини встановлені рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 грудня 2014 року у справі № 753/8556/14-ц та не підлягають доказуванню в силу положень частини четвертої статті 82 ЦПК України.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06.032017 та 04.04.2017 виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Судом встановлено, що кредитний договір №1423-1-0201004/ФКВ-08 від 18 липня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 укладений у простій письмовій формі, а отже, вчиняючи 9 вересня 2020 виконавчий напис №3229, приватний нотаріус Личук Т.В. безпідставно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною.

Зазначене вище дає підстави для визнання оспорюваного виконавчого напису № 63754 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Враховуючи порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не вбачає необхідності надавати оцінку іншим доводам позивача, викладеним у позовній заяві.

Відповідно до статті 141 ЦПК з відповідача на користь позивачапідлягає стягненнюсудовий збір за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову у сумі 1362 гривні.

Керуючись статтями 2, 12, 76-82, 89, 95, 141, 258, 263-265, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 9 вересня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем, зареєстрований у реєстрі за № 3229, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованості у розмірі 1 010 778,21 грн. за кредитним договором №1423-1-0201004/ФКВ-08 від 18 липня 2008 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 908,00 грн, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 454,00 грн.

Позивач (стягувач) - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальності «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2, ідентифікаційний код - 40340222).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Якусик