Ухвала суду № 102755017, 21.01.2022, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 1кс/712/302/22

Справа № 712/585/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2022 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ПИРОЖЕНКО С.А., при секретарі НАГАЄВСЬКІЙ В.Б., за участю прокурора ЧЕПУРНОЇ Т.В., захисника ФОНРАБЕ Є.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянув внесене у кримінальному провадженні № 62021100030000060 від 17.08.2021 року, слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Шохановим П.І. та погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури Чепурною Т.В., клопотання про відсторонення від посади відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працюючого поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовозобов`язаного, учасником бойових дій, інвалідом, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та депутатом не являється, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Шоханов П.І. звернувся до суду з клопотанням про відсторонення від посади відносно ОСОБА_3 , посилаючись на те, що у провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62021100030000060 від 17.08.2021.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 16.05.2021 співробітники СРППВП № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перевищили службові повноваження, застосовуючи при цьому фізичну силу та спеціальні засоби відносно громадянина ОСОБА_5 , зокрема, вказані співробітники поліції, без законних на те підстав здійснили фізичне затримання ОСОБА_5 , однак не склали протоколу затримання та не виконали інших дій, передбачених ст. 261 КУпАП України, таких як повідомлення про місце перебування затриманого його родичів та інформування про випадок затримання центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, чим порушили встановлений порядок адміністративного затримання, передбачений ст.ст. 260 - 261 КУпАП України. Тобто, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вчинили дії, виконання яких дозволяються тільки з додержанням особливого порядку, без додержання цього порядку.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , згідно наказу № 13о/с від 06.01.2021 тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області призначений на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та має спеціальне звання капрал поліції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015№580-VIII Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 зі змінами та доповненнями - до правоохоронних органів належать органи Національної поліції України.

Отже, ОСОБА_3 , обіймаючи посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, з моменту призначення на зазначену посаду був працівником правоохоронного органу, постійно здійснював функції представника влади, а тому відповідно до ч. 3 ст.18 КК України був службовою особою.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Статтею 29 Конституції України визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_3 як працівник поліції повинен діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

У своїй службовій діяльності ОСОБА_3 згідно із ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію» повинен керуватися принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_3 зобов`язаний забезпечувати дотримання прав і свобод людини, гарантовані Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяти їх реалізації.

Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» на ОСОБА_3 , як працівника поліції покладено, серед іншого, обов`язки: п. 1 - неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; п. 2 - професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; п. 3 - поважати і не порушувати права і свободи людини.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» на поліцію покладені, серед іншого, такі повноваження як здійснення вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, тощо.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими згідно із законом для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень.

Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним і припиняється, якщо досягнуто мети його застосування, якщо неможливість досягнення мети заходу є очевидною або якщо немає необхідності в подальшому застосуванні такого заходу. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, крім визначені Законом України.

Поліцейський захід припиняється, якщо досягнуто мети його застосування, якщо неможливість досягнення мети заходу є очевидною або якщо немає необхідності у подальшому застосуванні такого заходу.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України на підставі та в порядку, визначених законом.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію» фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.

Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.

Поліцейський зобов`язаний негайно зупинити застосування певного виду заходу примусу в момент досягнення очікуваного результату.

Статтею 43 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.

Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.

Крім того, згідно із ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.

Для забезпечення публічної безпеки і порядку відповідно до ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом. Кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються: а) до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти; б) під час затримання особи; в) під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого; г) якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим; ґ) проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі.

Окрім того, відповідно до ст. 46 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський уповноважений у виняткових випадках застосовувати вогнепальну зброю: 1) для відбиття нападу на поліцейського або членів його сім`ї, у випадку загрози їхньому життю чи здоров`ю; 2) для захисту осіб від нападу, що загрожує їхньому життю чи здоров`ю; 3) для звільнення заручників або осіб, яких незаконно позбавлено волі; 4) для відбиття нападу на об`єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення; 5) для затримання особи, яку застали під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти; 6) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю і здоров`ю людей та/або поліцейського; 7) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров`ю людей та/або поліцейського.

Відповідно до ст.ст. 3 та 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року№475/97-ВР, нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: а) законне ув`язнення особи після засудження її компетентним судом; Ь) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом; с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення; d) затримання неповнолітнього на підставі законного рішення з метою застосування наглядових заходів виховного характеру або законне затримання неповнолітнього з метою допровадження його до компетентного органу; е) законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг; f) законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції. Кожен, кого заарештовано, має бути негайно поінформований зрозумілою для нього мовою про підстави його арешту і про будь-яке обвинувачення, висунуте проти нього.

Згідно із статтею 260 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи.

У відповідності до статті 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

Отже, будучи наділеним обов`язками дотримуватися та виконувати положення вказаних вище нормативних документів, ОСОБА_3 , діючи спільно із ОСОБА_4 без попередньої змови між собою, всупереч вимогам ст.ст. З, 19, 28, 29, 64 Конституції України, ст.ст. 6, 7, 8, 29, 30, 31, 42, 43, 44, 46 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст. 260-261 КУпАП, маючи спеціальне звання старшого сержанта поліції, вчинив передбачене КК України суспільно небезпечне діяння, а саме грубо порушив встановлений порядок адміністративного затримання особи, чим вчинив дії, виконання яких дозволяється тільки з додержанням особливого порядку, за відсутності цих умов, при наступних обставинах.

Так, 16.05.2021 близько 13 год. ОСОБА_3 спільно із поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області старшим сержантом поліції ОСОБА_4 , будучи одягненими у формений одяг, маючи при собі вогнепальну табельну зброю (ПМ), спеціальні засоби - кайданки та сльозогінний газ «Терен 4М», згідно розстановки нарядів на 16.05.2021, затвердженого 16.05.2021 тимчасово виконуючого обов`язки начальника ВП № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, здійснювали патрулювання на території Черкаського району в складі екіпажу сектору реагування патрульної поліції, рухаючись на службовому автомобілі ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1 на синьому фоні.

Усвідомлюючи, що ОСОБА_5 оголошений у державний розшук без надання дозволу на затримання, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 помітили його у автомобілі «Хонда Акорд», номерний знак НОМЕР_2 , сірого кольору, який рухався по авто дорозі в межах села Балаклея Черкаського району Черкаської області і почали переслідувати зазначений транспортний засіб.

Між селами Будки, Мале Старосілля, Балаклія та Костянтинівка Черкаського району Черкаської області ОСОБА_4 та ОСОБА_3 побачили, автомобіль «Хонда Акорд», номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився на узбіччі дороги в болоті та під`їхали до нього. Вийшовши із службового автомобіля, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підбігли до зазначеного автомобіля «Хонда Акорд», із якого зі сторони водія вийшов ОСОБА_5

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , одразу підбігли до ОСОБА_5 , та ОСОБА_3 наказав йому залишатися на місці, а також повідомив, що до нього буде застосовано зброю, направивши свою табельну зброю в сторону ОСОБА_5 .

В цей час ОСОБА_4 також направив в сторону ОСОБА_5 вогнепальну табельну зброю, та наказав залишатися на місці та підняти руки до гори.

Будучи розгубленим від таких раптових дій працівників поліції ОСОБА_5 попрямував в напрямку службового автомобіля, звертаючись до працівників поліції з вимогою повідомити підстави їх дій, а також представитися та пред`явити посвідчення. Однак, законні вимоги ОСОБА_5 працівники поліції не виконали, при цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_3 продовжували направляти зброю в сторону ОСОБА_5 і наближатися до нього. Водночас ОСОБА_4 привів свою табельну зброю у готовність до стрільби, дославши патрон у патронник свого пістолету, про що свідчив характерний звук замикання затвору.

Одночасно, з метою фіксування дій працівників поліції, ОСОБА_5 почав застосовувати відеозйомку на належний йому мобільний телефон та запропонував їм поїхати разом із ними до відділення поліції, що зроблено не було.

Продовжуючи свої спільні дії, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повідомили ОСОБА_5 , що він затриманий та знову наказали залишатись на місці і завести руки за спину з метою надягнути кайданки, на що останній змушений був підкоритися і простягнув обидві руки, однак, ОСОБА_3 надягнувши кайданки на ліву руку ОСОБА_5 , повідомив, що їх необхідно скріпити позаду спини, та силоміць, проти волі потерпілого намагався завести обидві його руки за спину.

Однак, коли ОСОБА_5 почав відводити свою руку, ОСОБА_3 застосував до нього сльозогінний газ «Терен-4М» шляхом розпиляння в область обличчя, від чого ОСОБА_5 рефлекторно втратив рівновагу, та відійшов у бік. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повторно наказали ОСОБА_5 залишатися на місці та вкотре намагалися надягнути на його руки кайданки.

Побачивши, що працівники поліції не відреагували на його прохання, ОСОБА_5 почав відходити від службового автомобіля, але ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , продовжуючи тримати зброю у руках, повторно наказали йому залишатися на місці та ОСОБА_4 вдруге застосував до ОСОБА_5 сльозогінний газ «Терен-4М» шляхом розпилювання в область обличчя.

Від вказаних дій ОСОБА_5 рефлекторно почав втрачати рівновагу та попрямував в сторону лісу з метою уникнення небезпечних для свого здоров`я дій з боку працівників поліції.

Пробігши невелику відстань в глиб лісу, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 наздогнали ОСОБА_5 та, збивши з ніг, повалили на землю. Подавляючи волю ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 поклали його у положення лежачи обличчям до землі і завели обидві руки за спину та ОСОБА_3 застосував спеціальний засіб обмеження рухомості - кайданки на обидві руки.

Тоді, ОСОБА_4 відвів ОСОБА_5 до службового автомобіля, де ОСОБА_3 звільнив його ліву руку із браслету кайданок. і пристебнув кайданки на правій руці до металевої конструкції із проблисковими маячками службового автомобіля. ОСОБА_5 , будучи змушеним підкорятися вказівкам працівникам поліції, перебував у такому положенні в кайданках біля службового автомобіля близько 2 годин. Після приїзду слідчо-оперативної групи ОСОБА_5 був звільнений від кайданок.

Внаслідок умисних противоправних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді опіку рогівки лівого ока та синців лівої та правої верхніх кінцівок, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Після звільнення від кайданок, ОСОБА_5 звертав увагу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про необхідність складення протоколу затримання, забезпечення йому адвоката та повідомлення родичів про його затримання, однак його прохання працівниками поліції не були виконані.

Таким чином, всупереч встановленому порядку адміністративного затримання, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не вчинили дій, які в силу вимог ч. 1 ст. 261 КУпАП України зобов`язані були вчинити, а саме не склали протокол про адміністративне затримання ОСОБА_5 16.05.2021, у якому повинні зазначатися дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу затриманого, час і мотиви затримання.

Окрім цього, в порушення вимог ч. 2 ст. 261 КУпАП України відповідно до яких про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вказані вимоги КУпАП України проігнорували.

Поряд з цим, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в порушення вимог ч. 3 ст. 261 КУпАП України про випадок адміністративного затримання ОСОБА_5 16.05.2021 не проінформували центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Таким чином, своїми діями, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грубо порушили встановлений порядок адміністративного затримання особи, проігнорували вимоги КУпАП України щодо належної реалізації заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, чим вчинили дії, виконання яких дозволяється тільки з додержанням особливого порядку, за відсутності цих умов.

19.01.2022, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України - перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувалися насильством, застосуванням зброї, спеціальних засобів за відсутності ознак катування, вчиненого групою осіб, без попередньої змови між собою.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: Повідомленням про виявлення ознак кримінального правопорушення від 17.08.2021; Висновком службового розслідування від 16.07.2021, що проводився в ЧРУП ГУНП в Черкаській області; Заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду відеозаписів, виконаних ОСОБА_5 від 07.12.2021; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 01.09.2021; висновками судово-медичної експертизи від 01.09.2021 та від 10.12.2021; протоколом огляду відеозаписів, виконаних на нагрудну боді-камеру поліцейського ОСОБА_3 від 18.10.2021; протоколами допиту свідків; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 09.12.2021; протоколом огляду місцевості від 09.12.2021.

На підставі вищевикладеного та враховуючи, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного злочину, перебуваючи на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та маючи доступ до документів, пов`язаних з його службовою діяльністю, може негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом знищення чи підроблення документів, які мають значення для досудового розслідування, а також, використовуючи свої службові повноваження, може впливати на потерпілого, свідків у цьому провадженні, чим перешкоджати встановленню істини, тому звернулись до суду з клопотанням про відсторонення його від посади.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Підозрюваний та його адвокат заперечували проти задоволення даного клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників судового засідання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 131 КПК України, відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження, яке застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ст. 154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Частиною 2 ст. 154 КПК України передбачено, що відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Стаття 157 КПК України зазначає, що слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Як вбачається з клопотання слідчого та встановлено під час судового засідання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та має спеціальне звання капрал поліції.

19.01.2022 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

З приводу зазначених стороною обвинувачення підстав, які є обґрунтуванням необхідності відсторонення ОСОБА_6 від займаною посади, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, стороною обвинувачення не доведено, що підозрюваний, перебуваючи на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області зможе як безпосередньо, так із залученням інших колег по роботі впливати на потерпілого, свідків, схиляючи їх до певної поведінки та надання вигідних для себе показань, а також вчиняти будь-які дії, спрямовані на знищення, спотворення чи підроблення документів, які мають значення для досудового розслідування, чим перешкоджати встановленню істини.

Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного ОСОБА_3 , який раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення підозрюється вперше, має постійне місце проживання та роботи, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони, має сталі соціальні зв`язки, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного прийшов до висновку, що слідчим та прокурором не доведено наявність достатніх підстав вважати, що відсторонення від посади підозрюваного необхідне для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, які він вільно обирає, а тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, у тому числі і відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинно здійснюватись виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.

З врахуванням вищевикладених обставин, слідчий суддя вважає, що доводи сторони обвинувачення не є підставою для задоволення клопотання.

Керуючись ст. ст. 154-157, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя –

У Х В А Л И В:

Слідчому третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Шоханову П.І. в задоволенні клопотання про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_3 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: С.А. ПИРОЖЕНКО

Повний текст ухвали проголошено 25 січня 2022 року о 12.00 год.