Ухвала суду № 102752367, 25.01.2022, Карлівський районний суд Полтавської області

25.01.2022

єдиний унікальний номер справи 531/141/22

номер провадження 1-кс/531/93/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року м. Карлівка

Слідчий суддя Карлівського районного суду Полтавської області Черняєва Т.М., за участю секретаря судового засідання Петренко А.В., за участю прокурора – Лифаря В.Г., слідчого Зінченка І.М., підозрюваного – ОСОБА_1 , адвоката Янка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції Зінченка І.М. про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12022170450000020 від 23.01.2022, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитрівка Полтавського (Машівського) району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не депутата, раніше судимого,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово засудженим за корисливі злочини, маючи не зняту та непогашену судимість та продовжуючи свою злочинну діяльність 22 січня 2022 року близько 22:00 години, на даний час точного часу слідством не встановлено, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою відкритого викрадення чужого майна, прийшов до господарства ОСОБА_2 , по АДРЕСА_3 , зайшов на територію домогосподарства та знявши навісний замок на вхідних дверях до будинку, проник в середину житла, де умисно, відкрито, повторно, з корисних мотивів почав шукати грошові кошти. Саме в цей час прокинулася потерпіла ОСОБА_3 , та побачила ОСОБА_1 , зі спальної кімнати, де горіло світло. При чому ОСОБА_3 попрохала припинити протиправні дії, але ОСОБА_1 , доводячи свій злочинний умисел до кінця продовжив свої злочинні дії, а саме продовжив пошук грошових коштів в будинку потерпілої ОСОБА_2 , однак виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_1 , в зв`язку з тим, що в потерпілої в будинку коштів не було. Після цього ОСОБА_1 , покинув приміщення будинку потерпілої ОСОБА_2 .

Відомості по даному факту були внесені в ЄРДР № 12022170450000020 від 23.01.2022, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України.

Вина ОСОБА_1 , повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:

-електронним рапортом ЖЄО ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 23.01.2022 № 261 про замах на грабіж відносно ОСОБА_2 ;

-протоколом огляду місця події від 23.01.2022 року;

-протоколом обшуку господарства підозрюваного від 23.01.2022 року;

-висновками судово – трасологічної експертизи;

-допитом потерпілої ОСОБА_2 від 24.01.2022 року;

-протоколом допиту заявниці ОСОБА_4 від 23.01.2022 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 23.01.2022 року;

-допитами неповнолітніх свідків ОСОБА_6 від 23.01.2022 та ОСОБА_7 від 24.01.2022 року;

-допитами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 24.01.2022 року;

-наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_1 від 24.01.2022, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 24.01.2022 року;

-речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності;

-вимогою на судимість.

Згідно санкції ч. 3 ст. 186 КК України за вказаний злочин передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

У відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки особисте зобов`язання - неможливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, може незаконно впливати на потерпілу; щодо особистої поруки, то до органу досудового розслідування не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_1 , оскільки ніхто не наважується поручитися за нього, що негативно характеризує його особистість; застава - слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, домашній арешт - неможливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.

На думку слідчого, у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під варто.

Прокурор вважав за доцільне задовольнити клопотання слідчого та обрати запропонований запобіжний захід з метою запобігти зазначеним у клопотання ризикам.

Підозрюваний та його захисник просили задовольнити клопотання частково та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник пояснив, що наявність ризиків є лише припущенням слідчого, підозрюваний вину визнає та з ним проведено усі необхідні слідчі дії, а також допитано свідків, у тому числі неповнолітніх, тому ОСОБА_1 не зможе жодним чином на них впливати.

Заслухавши пояснення учасників процесу , дослідивши матеріали справи , вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків , а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

24.01.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України.

Згідно санкції ч. 3 ст. 186 КК України за вказаний злочин передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років, отже, відповідно до ст. 12 КК України вчинений злочин є тяжким.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.

У обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, який є неодноразово судимим, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого правопорушення, наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України, які є доведеними слідчим та прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, та зважаючи на те, що підозрюваний є раніше судимим, його економічно-соціальне становище, відсутність постійного місця роботи та того факту, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а також, що існують ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками, розміром майнової шкоди в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного і здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції Зінченка І.М. про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб в Державній установі Полтавська установа виконання покарань №23.

Строк тримання під вартою рахувати з 20 год. 30 хв. 23 січня 2022 року.

Строк дії ухвали до 20 год. 30 хв. 22 березня 2022 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , визначених КПК України обов`язків.

Призначити заставу в розмірі 49620,00 грн., після внесення якої підозрюваний ОСОБА_1 , звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA 398201720355289002000015950, В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі в Державній установі Полтавська установа виконання покарань №23.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа в Державній установі Полтавська установа виконання покарань №23 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Уповноважена службова особа в Державній установі Полтавська установа виконання покарань №23 у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов`язана роз`ясняти його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину та іншими особами визначеними слідчим чи прокурором; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя Т.М.Черняєва

З ухвалою ознайомлений підозрюваний ОСОБА_1

25 січня 2022 року