Ухвала суду № 102752091, 19.01.2022, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/1591/2022

Справа № 428/492/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Шубочкіна Т.В.,

за участю секретаря Волкової О.М.

прокурора Новохацької І.Г.

слідчого Пономаренко Д.Р.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Гаврилюка Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області Пономаренко Д.Р, погоджене прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області Новохацькою І.Г., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесені 17.01.2022 року до ЄРДР за №12022131370000070 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, із задовільним станом здоров`я, учасника бойових дій, не працюючого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло вищевказане клопотання, в обгрунтування якого зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 16.01.2022 приблизно о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи на меті спільний злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, прибули на перехрестя пр-кт Гвардійський та вулицю Донецька м. Сєвєродонецьк, де побачили раніше незнайому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка тримала в руках мобільний телефон «Iphone 12 Pro Max 128 Gb Gold» в корпусі золотистого кольору. В цей час у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння майном останньої.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи, що вказані дії носять відкритий характер, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, щодо заволодіння майном ОСОБА_3 , ОСОБА_1 підбіг до потерпілої ОСОБА_3 та вихватив з рук останньої мобільний телефон «Iphone 12 Pro Max 128 Gb Gold» в корпусі золотистого кольору. Після чого ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зникли та викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спричинили потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 26874, 93 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

16.01.2022 о 23 години 20 хвилин слідчим СВ Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області, ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України

17.01.2022 о 19 годині 01 хвилин ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), скоєного за попередньою змовою групою осіб, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами:

-Протоколом огляду місця події від 16.01.2022, в ході якого за адресою АДРЕСА_2 у другому під`їзді було виявлено та вилучено червону куртку з білими рукавами, яка належить ОСОБА_1 , який після скоєння кримінального правопорушення зняв та залишив її там.

-Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 від 17.01.2022, яка під час допиту пояснила, що рухаючись по проспекту Гвардійський на перехресті з вул. Донецькій дві невідомі особи, які йшли їй на зустріч, вихватили з рук та відкрито заволоділи її мобільним телефоном марки «Iphone 12 Pro Max 128 Gb Gold» в корпусі золотистого кольору. Після чого невідомі з викраденим майном втекли з місця події.

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 17.01.2022, який пояснив, що проходячи повз кафе «Шашлічний двор» за адресою : АДРЕСА_2 , разом зі своїми друзями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 побачили двох невідомих осіб, які бігли їм назустріч та за ними з криками бігла дівчина, яка у подальшому підійшла до них та повідомила, що дані невідомі особи відкрито заволоділи її мобільним телефоном марки «Iphone 12 Pro Max 128 Gb Gold» в корпусі золотистого кольору.

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 17.01.2022, яка підтверджує покази свідка ОСОБА_4

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 17.01.2022, який підтверджує покази свідка ОСОБА_4

-Протоколами пред`явлення особи для впізнання зі свідком ОСОБА_4 від 17.01.2022, в ході яких свідок впізнав невідомих осіб, які бігли йому на зустріч з викраденим телефоном потерпілої ОСОБА_3 , ними є – ОСОБА_2 та ОСОБА_1

-Протоколами пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілої ОСОБА_3 від 17.01.2022, в ході якого потерпіла впізнала осіб, які відкрито заволоділи її мобільним телефоном марки «Iphone 12 Pro Max 128 Gb Gold» в корпусі золотистого кольору.

-Висновком експерта № СЕ-19/113-22/586-ТВ від 17.01.2022 про вартість викраденого «Iphone 12 Pro Max 128 Gb Gold» в корпусі золотистого кольору.

-Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 , який у скоєнні інкримінованого правопорушення визнав себе повністю.

-Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 , який у скоєнні інкримінованого правопорушення визнав себе повністю

Таким чином, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про наявність ризику, що ОСОБА_1 може знову вчинити кримінальне правопорушення свідчить наступне:

1.Характер та суспільна небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, а саме той факт, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 186 КК України, а саме той факт, що злочин мав відкритий характер для оточуючих.

2.Майновий стан підозрюваного, а саме той факт, що ОСОБА_1 не працює, у зв`язку з чим не має постійного джерела доходу та вирішує свої проблемні питання, щодо повернення боргу, вчиненням кримінального правопорушення.

Про наявність ризику, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду свідчить наступне:

1.Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 2 ст. 186 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років та відповідно до ст. 12 КК України дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.

2.Вагомість доказів про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення.

За вказаних обставин виникла об`єктивна необхідність обрати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий своє клопотання підтримали і просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, із клопотанням не погодився, пояснив, що не мав умислу на скоєння правопорушення. Разом із захисником просили клопотання задовольнити частково та призначити більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт за місцем мешкання. В обгрунтування застосування більш м`якого запобіжного заходу посилалися на недоведеність ризиків, визнання підозрюваним своєї вини та щире каяття, відсутність судимостей. Додатково підозрюваний пояснив, що майже протягом року не має офіційної роботи, проживає разом із матір`ю.

Дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, якщо жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалах зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі Харченко проти України від 10.02.2011).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В судовому засіданні встановлено, що подане клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Кримінальне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_1 , передбачене ч.2 ст. 186 КК України, і передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення підозрюваним кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, зібраними на досудовому слідстві та наданими в судовому засіданні.

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності підозрюваного до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

Таким чином, в судовому засіданні стороною обвинувачення надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Щодо доводів сторони обвинувачення в частині наявності ризику у вигляді переховування від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя зазначає наступне. В контексті практики Європейського суду з прав людини переховування не може бути встановлений лише на основі суворості можливого покарання. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (п.102,107 рішення ЄСПЛ у справі Panchenko v.Russia від 8 лютого 2005 (заява № 45100/98). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення ЄСПЛ у справі Becciev v.Moldova від 04 жовтня 2005 (заява № 9190/03). Крім зазначених характеристик особи підозрюваного слідчий суддя враховує, що з метою ухилення від слідства та суду підозрюваний, перебуваючи не під вартою зможе перетнути кордон з іншою іноземною державою або в іншій спосіб ухилятися від кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим у правоохоронних органів України не буде можливості притягнути його до кримінальної відповідальності. Слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 свою вину визнав, не одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, а також інших осіб не має, не має міцних соціальних зв`язків, не працює, не має постійного доходу, по факту знаходиться на утриманні батьків, не бажає працевлаштовуватися, вік та стан його здоров`я, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні даного злочину, а також те, що правопорушення було скоєне у відкритий спосіб.

Слідчий суддя вважає, що ризик, зазначений в клопотанні, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду підтверджений в судовому засіданні.

В той же час слідчий суддя вважає недоведеним ризик вчинення підозрюваним іншого кримінальне правопорушення.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе в повній мірі забезпечити виконання обов`язків підозрюваним по кримінальному провадженню.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2022 року для працездатних осіб складає 2481 гривня.

Строк тримання під вартою встановлюється з урахуванням строків, зазначених в ст. 208 КПК України.

За таких обставин, враховуючи особу підозрюваного та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу, яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Керуючись ст.ст.110,131,132,176-178,183,186,193,194,196,197,369-372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області Пономаренко Д.Р, погоджене прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області Новохацькою І.Г., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022131370000070, внесеному 17.01.2022 року до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто по 16 березня 2022 року включно.

Встановити ОСОБА_1 заставу в розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 99240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) грн. 00 копійок, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ: отримувач коштів - ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672, призначення платежу:застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- не відлучатися з місця проживання або перебування без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вищеперелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Т. В. Шубочкіна